Операція «Когенерація»: між латанням комунальних дірок та енергетичною незалежністю. Профанація чи... революція?

В ефірі Харківського пресклубу експерти проаналізували актуальні питання розвитку децентралізованої генерації, а також її вплив на місцеві громади і ті  можливості або неможливості, які відкриває децентралізація для місцевих громад, роль інноваційних рішень у цьому процесі.

Йдеться про когенерацію - технічне рішення, про яке спочатку говорили як про вимушене у зв'язку з руйнуванням українських ТЕС, а тепер заговорили, як про стратегію.

Пояснюється, що когенерація – це енергоефективний процес, який передбачає одночасне виробництво електричної й теплової енергії. Когенерація дозволяє максимально використати весь потенціал власної генерації енергії та підвищити загальний ККД електростанції до 90% і більше.

Вважається, що децентралізована генерація - це, по суті, єдина можлива довгострокова відповідь на російські атаки. Адже щоб знищити сотні чи тисячі маленьких електростанцій, ворогові потрібні десятки тисяч ракет.

Президент Міжгалузевої асоціації з розвитку систем теплопостачання Арсентій Блащук в ефірі Харківського пресклубу висловив свою особисту думку: розглядати когенерацію як перспективу на майбутнє для всієї країни, недоцільно.

Це вихід в умовах війни і руйнувань з тим, щоб забезпечити котельні когенераційними станціями, - зауважив він. - Хоча ті керівники, які думали про майбутнє, ще до війни створювали свої когенераційні станції як резервні на той випадок, якщо електроенергія на ринку буде дорогою.

- Когенерація, яку ми створювали з 2004 року, - розповідає Арсентій Блащук, - працювала на газі. І в нас є підприємства, які забезпечують себе теплом власного виробництва.

- Велика генерація є велика генерація, - міркує він. - Це балансуюча генерація і для атомної енергетики. А мала генерація в громадах може розглядатися як допоміжна.

Він навів як приклад країни Європи, які не руйнували свою велику генерацію (на жаль, рашисти вже зруйнували її в нашій країні, - прим. авт.).

- Якщо ставити когенераційну установку в котельні, то котельня все одно працює наполовину своєї потужності, при цьому ми спалюємо багато палива. Тож при цьому виникає багато нових технічних проблем...

Експерт назвав це «компанійщиною» і зароблянням грошей хлопцями-підприємцями без продумування і довгострокового прогнозування, без консультацій із громадськістю.

Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко також вважає, що всі гасла про децентралізацію енергетичної системи так і залишилися гаслами. Тому що за фактом створити децентралізовану систему, насамперед - забезпечення електроенергією, неможливо за короткий проміжок часу.

У багатьох громадах елементарно не вистачає коштів. І влада опинилася на роздоріжжі: або їм закуповувати труби, обладнання та готуватися до опалювального сезону, або, як у Полтаві, мільйони гривень необхідно витратити на підключення цих газопоршневих установок, які за великим рахунком і не потрібні.

А ось гроші на ремонт комунікацій необхідні вже зараз і негайно в Полтаві, Кременчуці, Решетилівці та інших містах Полтавської області.

- На жаль, ніхто про це не подумав, - із докором каже експерт.

І знову ми повертаємося до проблеми тарифної політики: будь-яка децентралізація енергозабезпечення, скажімо, на прикладі Німеччини за минулі 10-12 років, призведе до того, що тарифи на передачу електроенергії і на саму електроенергію зростатимуть. І не на 1-2%, а на 30-40%.

- Виникає запитання: а нам справді необхідна така децентралізація, яка потребує величезних вкладень грошей на початку, а потім потягне за собою зростання тарифів для населення і бізнесу? 

- запитує експерт.

Олег Попенко погодився, що в Харкові або Одесі через обставини, що склалися, когенерація вирішує проблеми, але повністю покривати нею всю Україну - це, на його думку, профанація.

Експерти зійшлися на думці, що Україні залишається переймати досвід європейських країн, як висловився президент Міжгалузевої асоціації з розвитку систем теплоснабження Арсентій Блащук, без «всяких коливань вліво-вправо».

Як справедливо стверджує Олег Попенко, будь-які інноваційні рішення потребують багатомільярдних вкладень у доларах і євро.

- На найближчі 15-20 років, з огляду на повномасштабне вторгнення і величезні руйнування, бідне населення, яке нездатне платити навіть за наявними тарифами, будь-які інновації не принесуть користі, 

- думає голова Спілки споживачів комунальних послуг.

Є досвід європейських країн і громад, і його необхідно використовувати. Провести енергоаудит на всіх тепло- і водопостачальних компаніях, технічне обстеження в кожному місті та селищі з додаванням енергетичного і технічного аудиту житлового фонду, щоб розуміти, яка склалася ситуація. І на це державі слід виділити кошти. Причому, кошти можна взяти в наших міжнародних партнерів.

- І я вам гарантую, що на ці цілі міжнародні партнери гроші дадуть, - підкреслив Олег Попенко.

Експерт нагадав, що ще 2006 року він вів переговори з Європейським банком реконструкції та розвитку, і партнери готові були виділити мільярд євро на енергоефективні заходи.

У 2015 році Європейський інвестиційний банк виділив 300 млн євро, але ми так і не змогли їх освоїти. Бо, як запевняє Олег Попенко, громади не можуть розробити плани освоєння цих коштів.

Якщо вірити Олегу Попенку, дев'ять років бовтаються ці гроші. Створено «безліч комісій за участю нікому невідомих фахівців, які ходять під гаслом енергоефективності, а результат - нуль. Жодної заміненої труби, жодного утепленого будинку за кошти Європейського інвестиційного банку».

... Ваша оглядачка, не будучи фахівцем в енергетичній і комунальній сфері, все ж таки хотіла б зауважити, що дуже часто інноваційні рішення сприймаються фахівцями насторожено, оскільки вимагають значних початкових інвестицій, оновлення та адаптація існуючої інфраструктури для підтримки нових джерел енергії, вдосконалених технічних рішень.

За даними Української асоціації відновлюваної енергетики, в країнах ЄС розподілена генерація виробляє в середньому близько 10% від загального обсягу виробництва електроенергії, найвищий показник – у Данії 50%.

У США експлуатується понад 12 млн установок малої розподіленої генерації загальною встановленою потужністю понад 220 ГВт, а темпи приросту складають в середньому 5 ГВт на рік.

У цілому ряді промислово розвинутих країн (ЄС, США, Австралія) останнім часом прийняті концептуальні документи щодо розвитку галузі з посиленим акцентом на малу розподілену енергетику.

Враховуючи особливості технологічного процесу та наявні  виклики, задеклароваі цілі в 1 ГВт додаткових потужностей, принаймні, на першому етапі, дійсно виглядають нереалістичними.

По суті, це революція.

Але сьогодні наша держава все ж таки дає максимально «зелене світло» для розвитку розподіленої генерації в Україні.

Як повідомляли в Держенергонагляді з посиланням на її голову Руслана Слободяна, для якнайшвидшого розвитку відкриваються всі можливості: істотно спрощено процедуру підключень, технічні умови на приєднання електричних мереж обленерго зобов'язані видати протягом двох днів, а не через 10, як було раніше. Також максимально спрощено всі дозвільні документи - тепер достатньо лише довідки від ВЦА про необхідність встановлення такого об'єкта.

Крім того, розширено дію програми «Доступні кредити 5-7-9 %» на газотурбінні та газопоршневі установки, спрощуються митні та податкові процедури. Для громадян через Фонд розвитку підприємництва буде доступна спеціальна програма пільгового безвідсоткового кредитування на 5 років.

Йдеться не тільки про встановлення бізнесом великих газопоршневих і газотурбінних станцій, а й встановлення приватними домогосподарствами невеликих індивідуальних сонячних установок і установок зберігання електроенергії.

Днями Європейський банк реконструкції та розвитку і ПАТ «Укрнафта» уклали кредитну угоду на 80 млн євро.

Позика ЄБРР буде також співфінансована коштом інвестиційних грантів у розмірі 9,5 млн євро від Нідерландів та 12,5 млн євро від Сполучених Штатів Америки, що будуть спрямовані через Спеціальний фонд ЄБРР та дозволять «Укрнафті» збудувати додаткові потужності газової розподіленої генерації.

Фінансування передбачає постачання та встановлення газових розподілених електростанцій та когенераційних потужностей сукупним обсягом орієнтовно 100 МВт в різних областях України.

Кредитна угода між ЄБРР та «Укрнафтою» стала першою угодою в межах інвестиційного пакета ЄБРР для України на суму понад 1,3 млрд євро.

Кошти пакета призначені для реалізації проектів відновлення енергетичної та транспортної інфраструктури, розвитку розподіленої генерації, посилення енергоефективності. Усього в межах інвестиційного пакета ЄБРР передбачається фінансування восьми проектів на підтримку державного та приватного сектору.

 

За даними голови Української асоціації відновлюваної енергетики, доктора технічних наук Станіслава Ігнатьєва, наразі органами місцевого самоврядування та державними компаніями через систему «Прозоро» проведено тендерів на 6,1 млрд. грн. на закупівлю 210 МВт газопоршневих генеруючих потужностей, з яких введено в експлуатацію 91 МВт (карта – нижче). Також, через державні банки бізнес отримав кредити на будівництво 122 МВт газопоршневої генерації.

Важливим розвитком нафтогазового бізнесу в Україні є зростання встановлення газопоршневих установок для генерації електричної енергії для покриття власних потреб та балансування енергосистеми (замість зруйнованих ТЕЦ).

Для забезпечення першочергових потреб країни (надійного енергопостачання об’єктів житлово-комунального господарства – насосної групи теплокомуненерго та водоканалів, так і балансування енергосистеми) у найближчі 2 роки необхідно встановити 2 714 МВт встановленої потужності. Для забезпечення діяльності даних установок необхідно забезпечити додатковий видобуток газу на рівні 5,47 млрд. куб. м на рік (14,9 млн куб. м на добу).

Безумовно, варто прислухатися і до прагматичних зауважень наших експертів. Істина, як кажуть у таких випадках, знаходиться посередині.

Залишається сподіватися, що децентралізація генерації – шлях до прозорого, висококонкурентного ринку електроенергії.

Читайте також:

Тепло в борговій ямі. Чи варто чекати на підвищення тарифів?