Тернопільське  «економічне диво». Чому під дах «Західноукраїнського промислового хабу» на вхід стоїть черга?

З огляду на це засновники вже готуються до розширення території індустріального парку та будівництва нових площ для бізнесу.

Завдяки чому сталося Тернопільське  «економічне диво»? В чому причина такого потужного промислового поступу? І чому саме сюди релокуються великі українські підприємства?

Про це дізнавалися журналісти з 10 регіонів України під час престуру, організованого Харківським пресклубом.

Сьогодні територія індустріального парку становить 15 гектарів. Виробничі площі займають 52 тисячі квадратних метрів. На них розмістилися і  працюють 25 компаній. Більшість підприємств належить до харчової галузі.

Під дах  «Західноукраїнського промисловому хабу» переїхало 16 релокованих підприємств. Зокрема, є релоковані компанії  з Харківщини. Загалом  в індустріальному парку створено 638 робочих місць. 

-  Ми надаємо якісні послуги, тому  до нас черга, - розповідає  Віталій Король, директор індустріального парку «Західноукраїнський промисловий хаб». - Ми провели реконструкцію приміщень колишнього м’ясокомбін6ата,  а також збудували нові виробничі майданчики.

Підприємства працюють  в режимі 24/7.

Важливу роль відіграє локація. Ми  знаходимося в самому центрі західної частини України. Львів, Хмельницький, Рівне, Чернівці, Івано-Франківськ, Луцьк – в радіусі 100 -150 км.  Це дуже  вигідно логістично, тому чимало компаній перенесли до нас свої склади.

Засновником  індустріального парку «Західноукраїнський  промисловий хаб» є потужна, перспективна Українська аграрна компанія «Агропродсервіс». Компанія з українським капіталом.

У створення промислового хабу під час війни вона вклала більше 150 млн гривень.

-  Фінансовий обіг індустріального парку за 2023 рік становив 120 млн гривень, - зазначає директор індустріального парку. - Втім, прибуток  у нас невеликий - 200-300 тисяч гривень. Адже всі кошти ми витрачаємо на обслуговування та покращення інфраструктури індустріального парку.

Сьогодні на Тернопільщині зареєстровано п’ять індустріальних парків – у Тернополі, Чорткові, Борщові, Зборові та Ланівцях.

 

-  Але економічно активним є один наш індустріальний парк, - зазначає Віталій Король. – У державному реєстрі  України на сьогодні зареєстровано76 індустріальних парків. Активно працюють не більше десяти. І лише два індустріальні парки повністю заповнені -  наш «Західноукраїнський  промисловий хаб» та індустріальний парк у Білій Церкві.

-  Компанія «Агропродсервіс» викупила колишній Тернопільський м’ясокомбінат, який більше 15 років не функціонував, - розповідає Андрій Галайко, Великоберезовицький селищний голова. - В березні  2022 року  компанія розпочали підготовчі роботи, а в листопаді 2022 року  індустріальний парк  «Західноукраїнський  промисловий хаб» вже був зареєстрований і почав працювати.

Так швидко запрацювати стало можливим  завдяки тому, що на території  колишнього м’ясокомбінату, на території якого виріс індустріальний парк, була вже підведена електроенергія, проведений газ середнього тиску та каналізація, а також  були пробурені 13 свердловин води.

-  Роботи і зараз продовжуються. Ми будуємо виробничі корпуси, до нас стоїть черга, щоби в них заїжджати і працювати, - наголошує Віталій Король, директор індустріального парку. – Вже сьогодні ми плануємо розширятися.

Ми бачимо, що бізнес зі сходу та півдня країни переміщається на захід через агресію російських загарбників. Пільгові преференції, які дає держава для індустріальних парків, стимулюють бізнес, дають  йому можливість розвиватися.

Як результат, зростає економіка регіонів, що надто важливо для економіки країни під час війни.

Які пільги надає держава?

- Коли виробник заходить на територію індустріального парку , ми укладаємо з ним договір, після чого  вносимо його до держреєстру індустріальних парків, - розповідає Віталій Король. - І коли виробник вже буде в цьому реєстрі, він набуває податкових і митних преференцій.

Митні пільги передбачають, що при завезенні обладнання з-за меж України, держава дає виробникові можливість не сплачувати ввізне ПДВ 20%, а також мито  - 10%. Тобто 30% податків виробник заощаджує, працюючи в індустріальному парку. Але за умови, що це обладнання працює тільки на території індустріального парку. І без права продажу його протягом п’яти років. 

Держава надає преференції, але й дещо обмежує, щоби не було зловживань.

І найголовніше.

-  Якщо виробник є учасником індустріального парку, він протягом десяти років не сплачує державі податок на прибуток, - зазначає директор  «Західноукраїнськиого  промислового хабу». - Але за умови, що власник компанії не виводить дивіденти і не отримує  їх сам. Тобто прибуток  дійсно має йти на розвиток компанії.  А це 18%  – суттєва сума для виробництва.

Один з ключових партнерів індустріального парку - запорізька компанія DELTA FOOD, відома в Україні та за її межами під торговельною маркою «Гуляй-поле». Через російську агресію навесні 2022 року  компанія перевезла  свої  виробничі потужності  до Великоберезовицької громади і розмістила їх на території індустріального парку.

Тут тепер виготовляють майонез, гірчицю,  соняшникову олію та кетчупи.

- Ми не тільки поновили довоєнний обсяг виробництва після релокації підприємства, але й в 2022 році на новому місці  збільшили випуск продукції, - розповідає Олексій Воронін, начальник виробництва  компанії  DELTA FOOD. – А також розширили асортимент продукції. Раніше ми не випускали кетчупи, у 2022 році розпочали випуск кетчупів, купили і встановили нове обладнання. І вже тут запустили нове виробництво.

На підприємстві  знову почали експортувати продукцію.

Переважно  експортують фасовану соняшникову олію. Відправляють її до Великої Британії, Греції.

-  З Гуляйполя на Тернопільщину переїхали основні фахівці, - ділиться Олексій Воронін. – Зараз на цьому виробництві працює 170 людей. В основному це місцеві жителі, і не лише з Великоберезовицької громади, але й з сусідніх громад. Багато  працює  вимушених переселенців. Загалом на підприємстві DELTA FOOD працює понад 350 осіб. Один майданчик  у нас залишився у Запоріжжі.

 Підприємство працює у три зміни. Зарплата залежить від виробітку  і становить 15-20 тисяч гривень.

Читайте також:

За що у Копичинцях дякують Шону Пенну? Як двічі оскароносний актор долучився до відновлення покинутих будинків для вимушених переселенців на Тернопільщині