Верховна Рада проголосувала за підвищення податків: що зміниться

За це рішення врешті проголосували 247 депутатів.

Розгляд законопроєкту у другому читанні почався у середу в практично порожній залі, де було близько трьох десятків депутатів, а в урядовій ложі під час розгляду проєкту нікого не було.

Про це пише BBC NEWS Україна.

До законопроєкту подали понад 1300 правок. Більшість із них не були враховані, зокрема, йшлося про пропозиції про вищі податки на гральний бізнес, податки на розкіш, або ж про акумуляцію додаткових коштів у спеціальному фонді, щоб гроші йшли виключно на армію, а не на умовне "будівництво доріг".

Зрештою депутати домовилися не підвищувати військовий збір, який стягуватимуть із самих військових, на фінансування яких і знадобилися додаткові бюджетні кошти.

Саме це стало темою найбільш запеклих дебатів між кількома представниками опозиційних фракцій та головою фінансового комітету Данилою Гетманцевим, депутатом від пропрезидентської фракції "Слуги народу".

Втім, це не єдині суперечливі податкові зміни й вони стосуватимуться більшості українців.

Як і які податки зміняться

Головні зміни стосуються підвищення військового збору для тих, хто його вже платив, а також його запровадження для тих, хто працює на спрощеній системі оподаткування.

Зокрема, закон передбачає:

• Підвищення військового збору з 1,5% до 5% від доходів фізичної особи. Воно не стосуватиметься військових.

• Запровадження військового збору для платників єдиного податку ІІІ групи у розмірі 1% від доходу.

• Запровадження військового збору для ФОП І, ІІ та ІV груп у розмірі 10% від мінімальної зарплатні, яка нині станровить 8000 грн на місяць.

Як повідомив член фінансового комітету Ярослав Железняк, через плутанину з однією із поправок, військовий збір для всіх, крім ФОПів-спрощенців, зросте із дня набрання чинності законом, а не з 1 жовтня, тобто "заднім числом", як передбачав проєкт закону до другого читання.

Щоправда як його тепер рахувати із середини місяця залишається відкритим питанням", - написав депутат в Телеграм.

Для ФОПів військовий збір зросте все одно з 1 жовтня.

З 1 січня 2025 року 5% військового збору оподатковуватимуться також інші доходи громадян (на додачу до зарплати).

Ці зміни діятимуть до кінця того року, в якому завершиться воєнний стан.

Закон також передбачає зміни в оподаткуванні банків та фінансових установ. Банки мають сплатити 50% податку на прибуток у 2024 році, тобто також ретроспективно. А фінустанови (крім страховиків) - 25% від прибутку, починаючи з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%).

У законі є й окремі "секторальні" зміни. Наприклад, він визначає, як АЗС мають здійснювати авансові платежі податку на прибуток - у розмірі 30, 45 або 60 тис. грн залежно від типу заправки за кожне місце продажу пального. Також він прив’язує до курсу євро ставки авансових податкових внесків для пунктів обміну валют. Такий внесок становитиме 700 євро за кожен пункт обміну валюти у Києві, 600 євро – у містах з населенням понад 50 тисяч мешканців та 200 євро для решти населених пунктів.

Крім того, закон звільняє від оподаткування доходів, отриманих за програмою "Зроблено в Україні" у 2024-2025 роках, а також подовжує звільнення від оподаткування благодійної допомоги з бюджетів інших держав.

Прикметно, що закон передбачає перехід із щоквартальної на щомісячну звітність підприємств та компаній щодо виплат фізичним особам, а також ПДФО, військового збору та ЄСВ. Це сприймають як ознаку того, що уряд таки готується запровадити економічне бронювання на основі рівня зарплат. Ця зміна набуде чинності з 1 січня 2025 року.

Навіщо підвищувати податки

За розрахунками уряду, ці податкові зміни мають принести в бюджет додаткові 58 млрд грн вже цього року, а наступного - 137 млрд грн.

Гроші потрібні, аби перекрити нестачу коштів на фінансування армії, кажуть в уряді. Проте там же кажуть і про те, що на військові витрати лише цього року бракує щонайменше 500 млрд грн.

Зокрема, як заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, додаткові кошти потрібні на додаткову мобілізацію.

Ми знаємо, що фінансування кожного військового для бюджету вартує 1,2 млн гривень. Відповідно, коли ми добираємо людей, маємо збільшувати бюджет ЗСУ, - заявив очільник уряду. - Цифра в 500 млрд, яка озвучена і подана, - це той дефіцит, який потрібен ЗСУ до кінця цього року".

При цьому прем’єр нагадав, що міжнародні партнери не надають кошти на українську армію, тому Україна фінансує її з внутрішніх ресурсів, включно із податками та запозиченнями на внутрішньому ринку (ОВДП).

Одним з джерел ми бачимо збільшення військового збору і питання справедливого розподілу військового збору в українському суспільстві", - пояснив Денис Шмигаль.

Слідкуйте за нами в соціальних мережах!

Телеграм   Фейсбук   Фейсбук   Інстаграм