ІТ - жіночого роду. Фотогалерея успішних жінок в IT

Тетяна Танчук 07.11.2022 у 23:41 260

Заайтішила як богиня: 5 історій успіху жінок в IT

ІТ - жіночого роду. Фотогалерея успішних жінок в IT

Джерело: МАН України

Кріс Косик, що збудувала кар’єру від тестувальниці до віцепрезидентки з інновацій у «SoftServe». Віра Ткаченко, яка виросла з розробниці в Інституті програмних систем до технічної директорки в «MacPaw». Дарія Лещенко, котра пройшла шлях від працівниці відділу підтримки до співзасновниці та головної виконавчої директорки «SupportYourApp». Маємо багацько рольових моделей серед жіноцтва на українському ІТ-ринку. 

Проте історія жінок у цій галузі почалася ще в ХІХ столітті, коли англійка Ада Лавлейс започаткувала програмування як таке. Нині розповідаємо про декілька айтівиць, що продовжили її справу. А зробимо це в рамках проєкту «Cyber Future: 10 професій майбутнього». Це профорієнтаційний відеопроєкт за підтримки Lenovo — бренду, який робить смарттехнології зрозумілими для кожної та кожного. 

Програмістка першого у світі електронного комп’ютера: історія розробниці Френсіс Елізабет Голбертон

Стаття про жінок в IT.Френсіс Елізабет Голбертон

Френсіс Елізабет Голбертон — одна з перших комп’ютерних програмісток і винахідниця програми сортування даних. 

Майбутня айтівиця Бетті, як її називали, народилася 1917 року у Філадельфії (США). Після завершення школи дівчина вступила до Університету Пенсильванії. Вона хотіла вивчати математику, та викладач цієї дисципліни порадив присвятити себе дітям. Освітніх планів Елізабет він не похитнув: дівчина продовжила навчання, хоч і змінила напрям на журналістський. 

Після завершення університету Бетті отримала пропозицію долучитися до Інженерної школи Мура. У той час заклад саме шукав жінок із математичними здібностями для розвитку державного проєкту зі створення першого електронного комп’ютера ENIAC. Тлом для цієї профем-ініціативи стало те, що вже точилася Друга світова війна, тому бракувало персоналу на «чоловічі» посади. 

Так Бетті стала однією з 6 жінок, яких обрали програмувати на комп’ютері траєкторії артилерійських снарядів. Колеги пригадують: Елізабет виділялася тим, що вміла згенерувати оптимальні рішення для складних обчислень на ENIAC, і часто ці ідеї приходили до неї під час сну. «Бетті мала дивовижну логіку, і вона розв’язувала більше проблем уві сні, ніж інші після пробудження», — розповідала про неї колега-програмістка Джин Бартік.

Коли напрацювання ENIAC презентували 1946 року, а її робоча група розпалася, Елізабет Голбертон єдиною з шістки жінок продовжила займатися програмуванням. Разом із розробниками ENIAC Джоном Еккертом і Джоном Моклі вона заходилася створювати ще один комп’ютер — цього разу комерційний Univac. Елізабет здизайнувала програму для сортування й об’єднання великих масивів даних, які в той час зберігали на котушках магнітної стрічки. Тоді будь-яке оновлення даних було марудною справою, а винахід Бетті спростив і пришвидшив процес.

У 1953 році програмістка приєдналася до Лабораторії прикладної математики військово-морського флоту США в Меріленді. 6 років потому вона як провідна фахівчиня відповідного комітету лабораторії долучилася до розробки стандартів і специфікацій для нової мови бізнес-програмування COBOL. Від часу релізу мови минуло вже понад 60 років, а її й досі активно використовують у корпоративних колах: цьогоріч глобальний обсяг коду COBOL сягнув понад 800 мільярдів рядків. 

У 1997 році Елізабет Голбертон отримала одну з найпрестижніших премій у програмуванні — нагороду Ади Лавлейс, відзнаку «Піонер комп’ютерної галузі», а також місце у Залі слави жінок у техніці. А ще з 2016 року на 5 континентах діє мережа навчальних закладів, яку назвали на честь Елізабет. Школа Голбертон комунікує про себе як про інклюзивний заклад, де кожен і кожна може опанувати ІТ-фах.

Голлівудська акторка & винахідниця: історія розробниці айтішно-військової технології Геді Ламарр

Стаття про жінок в IT. Геді Ламарр

Гедвіґа Єва Марія Кіслер, відома як Геді Ламарр, — голлівудська акторка та винахідниця системи, що уможливлює наші сучасні технології зв’язку, як-от Bluetooth.

Гедвіґа народилася 1914 року у Відні (Австрія). Вона походила з єврейської родини імігрантів: батько свого часу приїхав зі Львова, мати — з Будапешта. Пара всебічно розвивала доньку: батько-банкір часто розповідав їй про будову різних механізмів, приміром, автівок чи друкарських верстатів, а мати-піаністка знайомила з мистецтвом. Вже у 16-річному віці дівчина розпочала акторську кар’єру в Німеччині, а 1932 року зазнала слави за свою роль у чехословацькому фільмі «Екстаз».

1933 року Геді вийшла заміж. Її чоловіком став виробник зброї Фріц Мандль, який забороняв дружині будувати далі акторську кар’єру, та й будь-яку іншу теж. «Я була наче лялька. Я була наче річ, якийсь предмет мистецтва, який треба охороняти (замикати на ключ) і який не має ані розуму, ані власного життя», — писала про подружнє життя з Фріцем Геді.

1937 року Геді втекла від чоловіка до Голлівуду та вже за рік знялася у своїй першій англомовній стрічці «Алжир». Вона уклала контракт із кінокомпанією «Metro-Goldwyn-Mayer» і працювала за ним до 1945 року. Водночас 1942 року Геді в колаборації зі своїм другом-композитором Джорджем Антейлом розробила «Таємну систему комунікації» — електронний прилад для протидії глушінню радіосигналів. 

Початково вони задумували свій винахід для опору нацистам у часи Другої світової війни. Німці глушили радіосигнали, за допомогою яких союзники керували торпедами, через що снаряди не влучали в ціль. Система Геді та Джорджа заплутувала ворога, бо дозволяла хаотично перемикатися на різні радіочастоти. Це так званий метод стрибкоподібного переналаштування частоти — один із видів розширення спектра для захисту каналів зв’язку. 

Винахідники відразу запатентували свою розробку, проте через зацікавленість військових вона була засекречена до 1981-го: протягом цих 40 років технологію застосовували лише армійці, до прикладу, для супутникового зв’язку та в сонарах.

Розсекречену технологію згодом, 1998 року, використали розробники шведської компанії «Ericsson», аби створити той самий Bluetooth, який нині з’єднує зі смартфоном безпровідні навушники чи колонку. 

За свою винахідницьку працю Геді Ламарр отримала 1997 року нагороду від Electronic Frontier Foundation. Вона також посмертно опинилась у Національній залі слави винахідників 2014 року, а ще стала першою жінкою, якій присудили бронзову нагороду «BULBIE Gnass Spirit of Achievement». Її акторський талант теж отримав визнання: Геді має власну зірку на Голлівудській алеї слави.

Творчиня .com і .net: історія проджект-менеджерки Елізабет Фейнлер

Стаття про жінок в IT.Елізабет Фейнлер

Елізабет Фейнлер — керівниця мережами-попередницями інтернету, розробниця схеми імен доменів верхнього рівня.

Елізабет Джослін Фейнлер народилася 1931 року в Західній Вірджинії (США). Майбутня айтівиця отримала бакалаврський ступінь у коледжі West Liberty свого ж штату, а опісля вивчала біохімію в Університеті Пердью (штат Індіана). 

29-річна Елізабет доєдналася до Стенфордського дослідницького інституту, аби займатися проєктами в галузі хімії. Та згодом, 1972 року, її запросив до своєї групи Дуглас Енгельбарт — один із перших дослідників взаємодії користувачів із комп’ютерною системою. Група вченого займалася підключенням Стенфордського дослідницького інституту до ARPAnet — такої собі мережі-попередниці інтернету, але суто для науково-дослідних і військових організацій. 

Аби популяризувати ARPAnet і знаходити нові установи-користувачів, вирішили друкувати довідник про тих, хто вже підключився до мережі, та поширювати його на різних заходах. Бетті мала відповідати за випуск цього видання, та згодом вона настільки заглибилася в засади роботи мережі, що перебрала на себе значно ширші обов’язки. 

Елізабет очолила власну команду, яка пояснювала майбутнім користувачам, як доєднатися до ARPAnet і послуговуватися сервісами. Для цього розвивали інформаційні центри мережі (NIC), які айтівиця за принципом роботи порівнювала з пошуковиками: «NIC був наче доісторичний гугл. Люди приходили до нас по все». Якийсь час її команда навіть провадила цілодобову лінію підтримки для консультування щодо ARPAnet. 

Крім інфопідтримки, Елізабет менеджила й технічні питання: під її керівництвом розробили перші «жовті» та «білі» сторінки інтернет-серверів, а також мережевий протокол для отримання адрес на підставі запитів (WHOIS). Разом із командою вона створила схему найменування доменів верхнього рівня для .com, .edu, .gov, .mil, .org і .net, які використовуємо й донині. Вони також розробили ранню модель електронної пошти.

Після завершення роботи у Стенфордському дослідницькому інституті Елізабет працювала на НАСА у Дослідницькому центрі Еймса. Там вона як експертка долучилася до програми «NASA Science Internet» і створення глобальної мережі інформаційних центрів. Елізабет також допомагала розробляти документацію для створення та підтримки всесвітньої мережі НАСА.

2012 року Елізабет Фейнлер запровадили до Зали слави Інтернету, а 2013 року вона отримала нагороду Джонатана Постела за ранній розвиток і адміністрування інтернету.

Оновлювачка гугл-хмарних рішень: історія дослідниці штучного інтелекту Фей-Фей Лі

Стаття про жінок в IT.Фей-Фей Лі

Фей-Фей Лі — лідерка думок у галузі штучного інтелекту, міжнародна популяризаторка інклюзії в технологіях і очільниця проєкту, що розпочав еру глибинного навчання, тобто галузі машинного навчання, яке ґрунтується на алгоритмах моделювання високорівневих абстракцій у даних через застосування глибинного графа з декількома обробними шарами.

Фей-Фей Лі народилася 1976 року в Пекіні (КНР). Вона жила до 15 років у Китаї, у Ченду, а тоді разом із мамою переїхала до батька в Нью-Джерсі (США). В Америці вона закінчила школу та вступила до Принстонського університету вивчати комп’ютерні науки та інженерію. Пізніше Фей-Фей продовжила навчання в Каліфорнійському технологічному інституті.

Свою наукову кар’єру Фей-Фей Лі розпочала як доцентка Іллінойського та Принстонського університетів. Вже на початках дослідження комп’ютерних технологій зацікавилася штучним інтелектом і 2006 року заснувала проєкт «ImageNet». Ця база даних допомогла вдосконалити комп’ютерний зір — технологію, що фіксує й обробляє зображення. Файли «ImageNet» надають дослідникам технологій для некомерційного використання безкоштовно. А як стверджує фриланс-інженер із машинного навчання Джеймс Бріґґс у своїй книжці, проєкт Фей-Фей створив умови для розвитку глибинного навчання. База зображень «ImageNet» також показала перспективність роботи з великими масивами даних. 

У 2009 році Фей-Фей продовжила кар’єру науковиці у Стенфорді. Там вона 2013-го очолила лабораторію штучного інтелекту та працювала її директоркою впродовж 5 років. Водночас Фей-Фей Лі разом із докторанткою з університету Ольгою Руссаковскі почали міркувати, як залучати до розвитку технологій штучного інтелекту людей із різних соціальних груп, представників яких бракує в галузі. Відтак вони разом із Ріком Соммером заснували ініціативу «AI4ALL». Організація пропонує підтримку тим, хто цікавиться комп’ютерними науками, але ризикує стикнутися з дискримінацією. Зокрема «AI4ALL» має менторські програми, запрошує талановитих спікерів, допомагає знайти практику та домовитися про колаборації, надає доступ до корисного контенту як для учнів, так і для викладачів.

У 2018 році дослідниця взяла річну відпустку у Стенфорді та приєдналася до Google Cloud, аби застосувати моделі машинного навчання для вирішення реальних проблем. Там Фей-Фей стала головною науковою співробітницею в галузі штучного інтелекту та машинного навчання. Вже влітку цього ж року вона анонсувала реліз низки продуктів для Google: бета-версії Cloud AutoML Vision і вдосконалення Dialogflow Enterprise Edition, а також альфа-тестування нових розширень для Contact Center AI. Усі вони спростили роботу розробників, а останній став інноваційним у напрямі клієнтської підтримки. 

Опісля Фей-Фей повернулася до університету і стала співзасновницею Стенфордського інституту людиноцентричного штучного інтелекту. Зараз вона продовжує досліджувати комп’ютерний зір, а також зацікавилася застосуванням штучного інтелекту в охороні здоров’я. Так, Фей-Фей зі студентами Стенфордської лабораторії комп’ютерного зору співпрацюють із лікарнями, щоб допомогти медперсоналу швидко дізнаватися, як зараз почуваються пацієнти. Науковиця створює систему моніторингу, щоб не тільки розвантажити персонал лікарень, а й збирати більш точні та неупереджені дані про здоров’я пацієнтів. Лабораторія зору також співпрацює з будинками престарілих у Сан-Франциско: досліджують, як штучний інтелект може допомогти людям похилого віку бути самостійнішими.

Фей-Фей Лі отримала цілу низку нагород як визнання свого внеску в розвиток штучного інтелекту та машинного навчання. Серед них — премія від «National Geographic» 2019 року, приз Дж. К. Аґґарвала 2016 року, нагорода першовідкривачки в ШІ 2016 року від «nVidia» та інші.

Та, що навчила комп’ютери емпатії: історія стартаперки Рани ель Каліубі 

Стаття про жінок в IT. Рана ель Каліубі

Рана ель Каліубі — науковиця та стартаперка, що однією з перших навчала штучний інтелект розпізнавати емоції. 

Рана ель Каліубі народилася 1978 року в Каїрі (Єгипет). Своє дитинство майбутня айтівиця провела на Близькому Сході, де її батько викладав мову програмування COBOL (так-так, ту саму, що її розробляла наша перша героїня, Елізабет Голбертон). Вищу освіту в галузі комп’ютерних наук Рана теж отримала в Каїрі, в Американському університеті, а науковий ступінь — у Великій Британії, у Кембриджі. У своїй докторській роботі дослідниця намагалася створити першу машину з емоційним інтелектом: за задумом алгоритм мав «розтлумачувати» емоції людей, скануючи їхні обличчя. 

Коли робота над цією програмою добігала кінця, Рана зустріла професорку Массачусетського технологічного інституту Розалінду Пікард. Та запросила її на постдокторську програму до своєї лабораторії в США. Попри те, що батьки Рани та її чоловіка, який жив у Каїрі, не підтримували ідею переїзду, молода вчена таки погодилася на пропозицію. А вже за пару років, 2009-го, науковиці спільно заснували стартап Affectiva, що покликаний олюднювати технології та вчити їх взаємодіяти з користувачами емпатійно. 

Розробки стартапа застосовують в автомобільній промисловості. Системи датчиків у салоні машини відстежують стан водія/-ки: зосередженість, сонливість, втому. Ці дані програмне забезпечення в авто використовує для створення комфорту і безпеки, наприклад, регулює температуру та освітлення всередині машини чи будить водія/-ку голосним звуком. 

Також технології розпізнавання емоцій застосовують у сфері психічного здоров’я. Алгоритми спеціального девайсу — Affectiva Q-Sensor — можуть відстежувати мімічні та голосові маркери стресу, тривоги й депресії, аби попередити людину про це.

Рана залучила понад 50 мільйонів доларів венчурного капіталу (особливої форми прямого інвестування в акціонерний капітал нової компанії, яка стрімко розвиває інноваційні ідеї), щоб запровадити штучний емоційний інтелект Affectiva у більш ніж 90 країнах світу. Зараз стартап викупила група компаній «Smart Eye», а сама співзасновниця посіла в ній місце заступниці гендиректора — тепер вона відповідає за просування продукту.

Рана також цікавиться етичними питаннями в галузі штучного інтелекту. Вона бореться проти упереджень алгоритмів, бо наразі програми припускаються расових і гендерних хиб. Наприклад, під час розпізнавання чоловіків зі світлою шкірою ІТ-продукти відомих компаній помиляються в 1% випадків, а темношкірих жінок — у 35%. Аби технології були інклюзивними, Рана пропонує використовувати для машинного навчання розмаїті дані від жителів багатьох місцин світу, а ще залучати до роботи персонал різного віку, статі, раси, стану здоров’я тощо. Айтівиця долучилася до таких галузевих організацій, як «Partnership on AI» та Рада молодих глобальних лідерів Всесвітнього економічного форуму, щоб запроваджувати найкращі практики щодо інклюзивності штучного інтелекту.

Рана ель Каліубі отримала чимало відзнак як науковиця, інноваторка та лідерка думок у сфері штучного інтелекту. Зокрема, вона увійшла до списків «Fortune» 40 до 40 та «Forbes» 50 американських жінок у технологіях, отримала Смітсонівську премію за винахідливість у галузі технологій 2015 року та долучилася до Зали слави жінок в інженерії.

 

 
Підписуйтесь на наш Facebook.   

 

Підписуйтесь на наш Telegram

 


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини