Лише на відкриття виставки прийшли десятки людей. Як написала на своїй сторінці у Фейсбук одна з організаторів Майя Симонова, «люди уважно розглядали кожну фотографію та довго затримувалися біля стендів з історіями наших героїнь. І ще багато говорили. І знову плакали».
Displaced Ukraine photo exhibition opening event 19/11/22. Photo Credit Paul Dodd
Був чудовий спікер Данило Стефін - один із засновників проекту Art4UkraineAus, який об’єднав творчих людей щоб допомогти Україні. Навесні на будинках у центральних районах Мельбурна з його ініціативи почали з’являтися малюнки на українську тематику. Їх авторами є найвідоміші вуличні художники міста. Водночас роботи близько сотні художників було представлено на благодійній виставці, яка пройшла у мельбурнській галереї Off the Kerb, а усі зібрані від продажу робіт кошти спрямовані у Ukraine Crisis Appeal.
І ось новий по-справжньому хвилюючий проект небайдужих австралійців на підтримку України.
Ось деякі з учасників виставки:
Володимир Оглоблін – член Спілки фотографів України та Асоціації професійних фотографів, що опублікував близько 20 фотоальбомів, учасник міжнародних виставок, історик фотографії.
Володимир та його учениця Elena Dolzhenko поділилися кількома фотографіями з їхнього спільного проекту «Харків до та після». Їхні фотовиставки з червня активно відбуваються в Європі. Обидва вони харків’яни. Місто постраждало одним із перших від прильоту російських ракет.
Olena Dolzhenko
Photo project "Kharkiv before and after..."
Костянтин Сова – засновник Київської Школи Фотографії. Практикуючий репортажний та студійний фотограф Києва.
Школа було закрита з початком війни. Константин із колегами та випускниками школи бореться за звільнення України від російських окупантів. Замість зброї у руках у фотожурналістів – фотоапарати. Завдяки сміливості цих людей світ побачив зруйновані Бучу, Ірпінь, Гостомель, Бородянку та інші українські міста та населені пункти.
Kostyantin Sova. Andriivka village, April 2022
Вікторія Івлева - фоторепортер, що отримала найвищу нагороду World Press Photo - Golden Eye у 1991 році за репортаж, зроблений у чорнобильському реакторі після трагедії. Наприкінці 80-х — 90-х вона знімала репортажі в гарячих точках планети (Африка, колишній СРСР) – від геноциду в Руанді до воєн у Таджикистані та Нагірному Карабаху. Практично одразу після вторгнення Вікторія поїхала до України, де знімає репортажі та допомагає стражденним.
Victoria Ivleva. Lysychansk, June 2022. Evacuation.
Відвідувачі могли також дізнатися трохи про історію переселення українців до штату Вікторія через дві світові війни та познайомитеся з деякими історіями нових переселенців, які рятуються від жаху нинішньої війни. Так, юна Мілана прочитала історію, написану її мамою про пережите у Харкові, англійською та українською мовами.
Displaced Ukraine photo exhibition opening event 19/11/22. Photo Credit Paul Dodd
Як розповів харківський фотохудожник Володимир Кожевніков, все почалося з розмови з приятелем Олександром Евглевським, який через війну в Україні опинився в Мельбурні. Розмовляли про події у Харкові, згадували минуле, подорожі Харківщиною під мирним небом, але розмова так або інакше поверталася до сьогодення. Згадали перший день – 24 лютого, і хто як його відчував, про перший тиждень, перший місяць, місяці війни. Здавалося, ось-ось вона закінчиться, бо це якесь божевілля – війна на початку XXI століття. Під час розмови з’явилася ідея показати на другому боці Землі, у далекій Австралії, наше місто, інші міста під час рашиської навали. І почалося…
Олександр знайшов чудових людей, а далі, як ланцюжок – людина до людини, справа до справи. Головне, знайшлася головна людина - фотограф Майя Сімонова (сторінка у ФБ - Mayya Sim), яка підтримала ідею, почала діяти і довела до завершення - відкриття фотовиставки.
Displaced Ukraine photo exhibition opening event 19/11/22. Photo Credit Paul Dodd
- Відверто признатися, я сумнівався, що проект буде реалізований, - відзначив Володимир, - бо багато вже різних людей у різних кінцях світу бралися за організацію виставки, але не змогли, не вистачило сил на підготовчий марафон (хто робив великі виставки, той знає), не знайшлися спонсори, місце для експозиції, тощо…
Виставка різнопланова, з різними поглядами авторів, але вона про одне – війну. Таким чином, далека Австралія з’єднала континенти, стала ближче до України, до її людей, які героїчно чинять спротив російській агресії на всіх напрямках.
