Досьє "Громади". Вкрадені картини та золото (фото)

Картини вдалося ідентифікувати за фотографією, зробленою 1 квітня в сімферопольському Центральному музеї Тавриди. Зазначається, що фото зроблене під час підписання загарбниками злочинного "договору" про зберігання викрадених творів мистецтва.

Карліс Добрайс (1943 р.н.). Реставратори. 1962. Полотно, олія

Про це повідомив Херсонський обласний художній музей імені Олексія Шовкуненка.

"Серед монументальних картин, що знаходяться за спиною одного з учасників цієї незаконної оборудки, вдалось ідентифікувати два полотна", - зауважили в Херсонському музеї.

Йдеться про картини "Реставратори" Карліса Добрайса та "В Горках" Леоніда Лабенка.

Леонід Лабенок (1927-2000). В Горках. 1969. Полотно, олія.

"Раніше ми визначили, що на цю світлину потрапила і серія "Стихії в сучасному світі" талановитої херсонської художниці Катерини Михальченко (Шаярової). Сподіваємось, що це не останні знахідки на цій фотографії", - додали в музеї.

Загалом росіяни вкрали шість картин Добрайса з Херсонського художнього музею.

У 1983 році дирекція виставок Спілки художників СРСР передала музею центральну частину триптиху Добрайса "Семиверстними кроками". Він був написаний майстром в 1973 році та є одним з найкращих у творчому доробку художника. У 1989-му, коли музей придбав у автора ще дві частини триптиху, твір "возз’єднався".

 Триптих "Семиверстними кроками".

У 2017 року, на знак подяки за прекрасне збереження музеєм його робіт, Карліс Добрайс подарував Херсонському художньому музею ще чотири своїх полотна: "Реставратори" (1962), "19** рік" (1987), "Алегорія" (2008), "Бібліотека "Замок світла" (2013). Зазначається, що для музею це було свідченням довіри автора.

Раніше було впізнано картину Івана Похитонова "Пікет на березі річки. Захід сонця", написану в 1890-ті роки олією на дереві.

Друге ідентифіковане полотно — написана олією картина "Хати на заході сонця" Петра Соколова, належить до золотого фонду музейного зібрання.

Полотно Михайла Андрієнка-Нечитайла "Пейзаж Парижа" написане в 1948 році на полотні олією.

«Пейзаж Парижа» був переданий музею Національною комісією з питань повернення в Україну культурних цінностей у 1994 р. В лютому 2022 р. до Київа надішли ще роботи майстра, які передав для музею відомий колекціонер Рене Герра. На щастя, цей дар не встигли забрати, він на збережені у Національному художньому музеї України.

Із музею  Мелітополя також розкрали більшість колекцій.

Як повідомляє Офіс Генерпльного прокурора, у  квітні 2022 року частина експонатів Мелітопольського краєзнавчого музею була вкрадена окупантами. Про зникнення безцінних експонатів тоді повідомляв мер міста Іван Федоров. Йшла мова про 275 предметів скіфського, сарматського та гуннського походження.

Директорка Мелітопольського історико-краєзнавчого музею Лейла Ібрагімова була однією з викрадених російськими військами у березні. Вона розповіла New York Times, як загарбники разом із російськомовним чоловіком у білому лабораторному халаті під дулом пістолета намагалися змусити її привести їх до музейної скарбниці скіфського золота, яка була схована на зберігання.

Скифский золотой футляр для лука IV века до н. э., обнаруженный близ Мелитополя в 1954 г. Фото: Wikimedia Commons

Також були заховані у підвалі в коробках інші історичні артефакти, музейники припускали, що їх ніхто не знайде. Вони відмовилися показати місце розташування предметів давнини, але окупанти все одно знайшли їх.

Це одна з найбільших та найдорожчих колекцій, які була в Україні. Саме вона поклала основу музею історичних коштовностей України.

Запорізька обласна прокуратура підтвердила крадіжку скіфської колекції та відкрила справу за фактом порушення звичаїв та законів війни.

Ми всі сподіваємось на викриття і покарання усіх причетних до викрадення творів мистецтва, які належать Україні.

"Громада" також звернула увагу, наскільки добре та докладно висвітлює свою діяльність у соціальних мережах Херсонський художній музей. В умовах війни соціальні мережі стають чи не єдиною можливістю побачити культурні цінності, які вкрадені окупантами або, слава Богу, надійно заховані від них. Це – надбання народу України.

Автор цих рядків побувала у багатьох мистецьких та краєзнавчих музеях України. І нерідко стикалася з забороною на фотографування експонатів (навіть із вимкненим фотоспалахом). Враховуючи, що на оцифрування експонатів, як правило, потрібні астрономічні суми грошей, дозвіл туристам на фотозйомку, а також розміщення фото експонатів у соціальних мережах та на інтернет-ресурсах – може стати їх єдиним способом збереження в умовах раптової військової агресії, бомбардування чи артобстрілу з наступною пожежею.

Ми не думали – не гадали, що у 21 столітті таке варварство можливе, але війна навчила нас, що треба бути готовими до всього. Сучасні цифрові технології та засоби комунікації – нам у допомогу!

Читайте також:

Від Дега до Єрмилова: як світові музеї деколонізують витвори мистецтва

"На Харківщині немає жодного музею, якій не постраждав від обстрілів"