Чому День міста Харкова слід відзначати 15 серпня і до чого тут Успіння Богородиці та Горіховий Спас

Наталя Аксьонова / Фото: Людмила Дейнека

 Свято Успіння Пресвятої Богородиці і перші згадки про Харків 

Сьогодні 15 серпня ми відзначаємо свято Успіння Пресвятої Богородиці. Від самого початку зведення Харківської фортеці головним храмом була саме Успенська церква, з якою пов’язана одна з перших згадок про Харків.

1659 року на прохання харків’ян, які зверталися до московського уряду від козаків і всіх мешканців міста, сотників, рядових козаків і отамана Тимохвія Лаврінова, було запроваджено Успенський щорічний ярмарок і базари щочетверга. Згодом цей ярмарок став надзвичайно масовим і важливим не лише для Харкова, але й для усієї Слобожанщини і навіть для всієї України.

Дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці була зведена у 1657 році, розміщувалася у фортеці на південь від сучасної будівлі Успенського собору. У невеликій церкві навіть бракувало богослужбових книг, молилися перед паперовими іконами. Утім це був головний храм, і саме поблизу нього харків’яни просили дозволу на проведення Успенського ярмарку.

Ікона "Успіння Богородиці" / Олексій Горошкович, село Смільник, Лемківщина XVI ст.

Ярмарок під стінами Харківської фортеці

Ярмарок проводився під стінами Харківської фортеці з 1659 року щорічно упродовж трьох тижнів. Асортимент товарів поступово зростав, утім головну роль все ж таки відігравали мед, овочі, фрукти і зернові культури, символічно освячені на Медовий, Яблучний і Горіховий спас. 

Є цікава згадка про те, що слобожани на Успенському ярмарку якнайшвидше намагалися продати кавуни. Також на ярмарку були широко представлені предмети побуту, знаряддя праці, худоба тощо.

Харківська фортеця наприкінці XVII ст. Графічна реконструкція В. Є. Новгородова

Свято Успіння Пресвятої Богородиці для харків’ян XVII століття було надзвичайно важливим. 

По-перше, це визначне храмове свято, коли має відзначатися заснування міста Харкова. 

По-друге, ярмаркування на центральній площі Харкова, що виникла між Харківською фортецею та міськими поселеннями на півночі та сході (нині площа Конституції) стало одним з визначних факторів економічного зростання міста.

Діорама «Харківська фортеця». Художники Л. Шматько, І. Карась (Харківський історичний музей)

Центральна частина м. Харкова, праворуч Успенський собор / Фото з відкритих джерел

Народна обрядовість свята Успіння (Першої Пречистої)

На свято Успіння (Першої Пречистої) закінчується піст, як правило, вже було завершено збір врожаю, окрім зимових сортів фруктів і овочів.

Після посту розпочиналася пора сватання та весіль.

Дівчата чекали на сватів, тому говорили: «Прийшла Пречиста — стала дівка речиста». Дівчата, що не були засватані у цей період, мали чекати Різдва. У цей період вже було менше важкої роботи і люди мали більше часу на дозвілля.

Успіння знаменувало початок так званого “молодого бабиного літа”, що тривало до Дня Усікновення (29 серпня).

З Першої Пречистої починається масовий відліт птахів у вирій. Люди уважно спостерігали: якщо пташки відлітають дружно, це на ранню і холодну зиму.

16 серпня —третій, Горіховий Спас

Так назвали це свято, бо вже дозрівали волоські і лісові горіхи. Їх збирали, готували на зиму, використовували у приготуванні святкових страв. Також до цього часу закінчувалися жнива, і ставало зрозуміло, чи хороший врожай. У зв’язку із цим у народі говорили: «Третій спас хліба припас».

Хлібний Спас — ще одна назва цього свята. Хліб із зерна нового врожаю освячували в церкві, пекли пироги з фруктами, які намагалися роздавати нужденним, сусідам, родичам.

Третій Спас часто називали «Холодним», тому що в серпні літня спека вже помітно спадає, ранки стають набагато прохолоднішими, відчувається прихід осені.

Колаж /  Фото: Тетяна Логвіна для Gromada Group

На Горіховий Спас українці намагалися освятити все, що зібрали на полі і городі.  Цього дня не працювали ні в полі, ні на городі, щоб худоба не хворіла.

Християнський обряд освячення плодів не можна назвати догматичним, тому він може мати регіональні особливості: наприклад, груші могли в одному селі освячувати на Яблучний Спас, в іншому —  на Горіховий.

6 серпня — День пам’яті Нерукотворного Образа Спасителя

У християнській традиції 16 серпня відзначають День пам’яті Нерукотворного Образа Спасителя. Цього дня святкується така важлива для вірян подія, як перенесення Нерукотворного Образа Спасителя з Едеси до Константинополя.

Ікона «Нерукотворний Спас» з с. Устиянів – Горішня / Олексій Горошкович, XVI ст.

За церковними переказами, Ісус Христос одного разу витерся рушником після вмивання — і на тканині відбився божественний лик. Саме з цього рушника художники почали писати ікони Спаса Нерукотворного. Саме ж полотно відтоді вважалося цілющим.

Горіховий (Хлібний, Холодний, Полотняний) Спас і Успіння Пресвятої Богородиці завершують літній господарський цикл

Свято ще також називають Полотняним Спасом, хоча ця назва не така популярна. Навіть існувала приказка: «Перший Спас — на воді стоять, другий Спас — яблука їдять, третій Спас — на горі полотна продають».

До цього дня українки намагались підготувати домоткане полотно, яке також було одним з головних товарів Успенського ярмарку. Дівчата намагалися продати полотно, щоб заробити на весілля.

Також вірили, що на Успенському ярмарку необхідно було не лише продати, а й витратити якомога більше коштів на облаштування домівок зокрема на гончарний посуд, який також масово виготовляли влітку.

Горіховий (Хлібний, Холодний, Полотняний) Спас і Успіння Пресвятої Богородиці – це крапка у жниварській обрядовості, закінчення господарського циклу, завершення літа і початок похолодання і посіву озимини.

Фото: Тетяна Логвіна для Gromada Group

Попередні частини розмови з Наталею Аксьоновою:

Як слобожани святкували Медовий Спас або Маковія

Як слобожани святкували Яблучний Спас

Слідкуйте за нами в соціальних мережах!

Телеграм   Фейсбук   Фейсбук   Інстаграм