До побачення, наш ласкавий Фріж... Український акцент спортивних оглядів та як Міжнародний олімпійський комітет нехтує спортсменами

Про це пише спортивний оглядач Нью-Йорк Таймс. 

Чесно кажучи, приємно, що світові видання на Олімпійських іграх у Парижі обирають український акцент. Це знак моральної підтримки нашої країни не тільки з боку спортивної, а й усієї світової громадськості.

 «Настав час святкувати і думати не про війну», — сказав журналисту Нью-Йорк Таймс 23-річний Михайло Кохан, член Національної гвардії України, після того, як у неділю здобув бронзу в метанні молота серед чоловіків.

Паризькі ігри стали бажаною перепочинком для країни, де принаймні одна пекарня продає тістечка у формі протитанкових перешкод, і зараз існує глибока невизначеність щодо спортивного майбутнього нації,

- зауважує американське видання.

Коли Ігри в Парижі завершаться, Україні доведеться намагатися відновити та підтримувати зруйновану спортивну систему країни, оскільки вони сподіваються взяти участь у зимових та літніх Олімпійських іграх, а також інших міжнародних змаганнях протягом наступного десятиліття.

Важко назвати цифру, але ми розуміємо, що Україна втратила наступне покоління спортсменів, тому що багато дітей виїхало,

 

— прокомментировал Вадим Гутцайт, президент Олімпійського комітету України.

За даними Міністерства спорту та Олімпійського комітету України, у боях загинули близько 500 діючих і колишніх спортсменів і тренерів високого рівня . Щонайменше 518 стадіонів і тренувальних центрів були пошкоджені або зруйновані.

 Десятки тисяч — а то й більше — молодих спортсменів різного рівня були переміщені всередині та за межами України.

В іншій статті видання зазначає, що для багатьох українців медалі, здобуті їхніми співвітчизниками на цьогорічних Олімпійських іграх, були рідкісною гарною новиною в цей похмурий період. З початку року російські війська неухильно посилюються в Україні, псуючи настрої суспільства.

Як наслідок, кожну з медалей України на сьогоднішній день сприймали в зруйнованій війною країні як символ стійкості та непокори, а громадяни та урядовці однаково святкували кожну перемогу бурхливими публікаціями в соціальних мережах.

 

Усвідомлюючи, що люди вдома на них розраховують, українські спортсмени в Парижі також скористалися моментом, щоб висвітлити справу своєї країни у світі.

Але навіть спостереження за Україною на Олімпійських іграх може нагадати про жертви війни. Україна відправила до Парижа лише 140 спортсменів, що є найменшою делегацією за всю історію, тому що сотні спортсменів і тренерів загинули під час конфлікту, а інші пішли в армію або більше не можуть тренуватися через умови війни.

Символічно, що талісманом Олімпійських ігор 2024 року став Фріж. Його прообразом послужив традиційний фригійський ковпак. Ім'я та образ олімпійського Фріжа символізують свободу й уособлюють алегоричні фігури з історії Французької республіки.

А спортсмени тут, на Олімпійських іграх у Парижі, показали нам чарівні виступи, від американської гімнастки Сімони Байлз до французького феноменального плавця Леона Маршана та до Анкіти Дх’яні, бігунки на 5000 метрів з Індії, яку ми спостерігали, коли вона кружляла по фіолетовому овалу на Стад де Франс, фінішувавши останньою але отримала бурхливі оплески, коли вона перетнула межу, наче вона виграла гонку.

Олімпійці роблять Олімпійські ігри особливими, зрозумілими та простими.

Але за мерехтливим блиском спортивного блиску та наполегливості навколо існує явна нерівність.

На це звертають увагу  Джулс Бойкофф і Дейв Зірін у статті для журналу "Тайм".

Джулс Бойкофф, колишній професійний футболіст, є професором політології в Тихоокеанському університеті та автором шести книг про Олімпійські ігри, останньою з яких є « Для чого потрібні Олімпійські ігри?»

Дейв Зірін є спортивним редактором The Nation і автором 11 книг про політику спорту.

Прірва між олімпійцями-мільйонерами, такими як Новак Джокович і Леброн Джеймс , і спортсменами з менш відомих видів спорту, таких як каное-слалом і бадмінтон, еквівалентна спортивному Гранд-Каньйону,

 

- сравнивают они.

Переваги, які такі могутні країни, як США, Китай і Франція, мають над країнами з меншим ВВП, ніж у деяких американських міст, чітко видно на таблиці олімпійських медалей .

 Але, мабуть, найстрашнішою нерівністю, яка надто часто уникає уваги громадськості, не кажучи вже про уважний аналіз, є величезна прірва між розкішним існуванням Міжнародного олімпійського комітету та більшістю самих олімпійців.

Гасло МОК: « Спортсмени на першому місці ». Але надто часто спортсмени стають передостанніми.

 

Олімпійський розіграш грошей — чудове місце для початку. Офіційно МОК є некомерційною організацією, але вона точно прибуткова.

Згідно з останньою річною доповіддю , організація заробила 7,6 мільярда доларів в олімпійському циклі з 2017 по 2020-21 роки.

Дослідження 2019 року, проведене Університетом Торонто Метрополітен і Global Athlete, показало, що лише 4,1% доходів від Олімпійських ігор припадає на кишені спортсменів (тоді як у НФЛ, НБА, НХЛ і MLB цей показник становить скоріше 45-50%). МОК часто нагадує нам , що він перерозподіляє 90% своїх коштів, але лише мізерні 0,5% є прямою компенсацією спортсменам.

Напередодні Олімпійських ігор у Парижі Global Athlete , очолювана спортсменами група, яка бореться за розширення прав і підвищення оплати праці, оприлюднила заяву , в якій стверджувала, що Олімпійські ігри «служать інтересам небагатьох можновладців, які стоять за Міжнародним олімпійським комітетом» і що «Олімпіада зазнає краху». служити інтересам спортсменів... тому що МОК, який повністю контролює все, що пов’язано з Іграми, діє безпідзвітно».

Цьогорічні Ігри розпочалися з історичної церемонії відкриття на річці Сена, яка показала багато визначних моментів, зокрема зворушливий виступ Селін Діон .

Самі Ігри не обійшлися без суперечок; інвестиції в розмірі 1,5 мільярда доларів США , щоб зробити Сену безпечною для деяких видів плавання, викликали гнів, розчарування та знущання з боку громадськості.

Після того, як тренування з триатлону були скасовані, а змагання серед чоловіків перенесено на день через високий рівень кишкової палички у воді, спортсменам нарешті дозволили змагатися у знаменитій річці.

Безумовно, МОК і місцеві організатори в Парижі не «ставили спортсменів на перше місце», коли вони вирішили організувати триатлонний і марафонський заплив у річці Сена,

- іронізують автори статті в "Тайм".

Видовища спортсменів, які блювали під час виходу з Сени , або повідомлення про хворобу через кишкову паличку навряд чи були непередбачуваними.

Ми поговорили з людьми в паризькому офісі Surfrider Foundation, екологічної групи, яка місяцями реєструвала високі та небезпечні рівні E. Coli та ентерококів. І Surfrider зазначив, що вони перевіряли лише бактерії відповідно до Європейської директиви щодо води для купання, а не стоки пестицидів, фармацевтичне сміття чи токсичні метали.

У той час як багато спортсменів живуть ледь зводячи кінці з кінцями, МОК насолоджується розкішним існуванням.

Тут, у Парижі, його члени зупиняються в шикарному готелі Hôtel du Collectionneur, який МОК здає в оренду за круті 22 мільйони євро (24 мільйони доларів). Члени МОК також користуються екстравагантними привілеями, такими як авіаквитки першого класу та п’ятизіркове житло. І вони отримують добові до 900 доларів США в ті дні, коли вони відвідують Олімпійські ігри та інші офіційні заходи МОК.

Це означає, що член МОК може заробляти більше грошей лише на добових , ніж американський олімпієць, який заробляє бронзову медаль і 15 000 доларів США, які отримують від Олімпійського та Паралімпійського комітету США.

Який же висновок роблять автори?

З усіх цих причин настав час для поточної ітерації МОК.

Також час покінчити з вигадкою про те, що поточна ітерація Ігор є екологічно безпечною, враховуючи мегабудівельні проекти. Просто запитайте жителів міста Теахупоо, Таїті, де відбулися змагання з серфінгу в Парижі 2024 року, які протестували проти будівництва оглядової вежі олімпійського стандарту, яка завдала шкоди делікатному кораловому рифу громади, імовірно, вплинула на його екосистему протягом десятиліть.

На церемонії відкриття Паризьких ігор президент МОК Бах виступив з промовою . Коли він виголошував свої зауваження під дощем, помічник тримав над головою Баха парасольку, щоб він не промок (на відміну від присутніх прапороносців, волонтерів і вболівальників). Зображення просякнуте символізмом. Одна реальність для МОК і інша для всіх інших.

Читайте також:

«Вас вітає Курська область!» Меми та карикатури