«Кіно заради Свободи»: шість фільмів Харківського пресклубу представлено у Торонто

Щовересня TIFF, найбільший кінофестиваль Північної Америки, що є також одним із найвпливовіших у світі, стає світовою сценою для розповіді історій зрозумілою всьому світу мовою – мовою кіномистецтва.

Сумні та радісні, комічні та трагічні, ці історії розповідають нам про нас та наш буремний світ. Про те, як ми живемо, виживаємо, любимо, мріємо і… гинемо за Свободу та Життя.

Як повідомляє Державне агентство України з питань кіно, Україна представлена на TIFF національним стендом, робота якого цьогоріч проходить під слоганом Cinema For Liberty.

Український стенд на TIFF – це важлива подія, спрямована на просування українського кіномистецтва та кіноіндустрії в Північній Америці.

На стенді можна переглянути каталог українських фільмів (2023–2025) та стрічок у виробництві, побачити трейлери українських фільмів та ін.

Український каталог представляє  документальний кінопроект «Сліди» Харківського пресклубу, який розповідає (українською та англійською мовами) про те, з чого саме почалась повномасштабна війна для Харкова; як розвивалися події та які сліди і шрами вони залишили в долях людей, які мешкають на Харківщині.

Що об’єднувало людей та давало надію у найскрутніші часи? І що нам про це ще не розповідали?

«Я п’ятьох поховав у братській могилі - сім'ю, тітку і жінку окремо», ­– розповідає Михайло Яцентюк. Люди, які загинули в будинку, пролежали під завалами місяць. Тільки після цього окупанти допустили рятувальників. 

Михайло розповідає, як «різні фрагменти рук і ніг складали в одну труну для поховання»…

За кількістю злодіянь, скоєних росіянами щодо цивільних, місто Ізюм не поступається Бучі.  

Про це – у фільмі «Нульовий поверх»:

… У сім’ї Олени Гапоненко із селища Козача Лопань Дергачівської громади росіяни забрали в катівню всю родину – її, сина з невісткою та дочку…

Що пережила ця сім'я і разом з нею тисячі жителів окупованих сіл Харківщини?

Про це – у документальному фільмі-розслідуванні Харківського пресклубу  «Катівня для однієї родини»:

Під час обстрілу Харкова влітку загинув молодий чоловік. Він пролежав один у кімнаті понад 10 днів. Його дружина Лідія Деренько протягом 10 днів не могла до нього додзвонитися з іншої країни.

Що побачила поліція, коли приїхала до нього додому і зламала двері,  – проц це у фільмі «Відбитки смерті».

…Сім’я Ольги Путятіної: у вогні разом з нею живцем згоріли її чоловік Григорій та троє синів, найменшому з них було 10 місяців. Температура горіння під час пожежі була такою, що навіть кістки загиблого немовляти перетворилися на попіл…

Історія жахливого військового злочину країни-терористки у Харкові – у фільмі «Спалене життя».

…Більше тижня тривала ексгумація понад 400 тіл чоловіків, жінок і дітей в в Ізюмі. Саме тут під номером 319 був похований дитячий письменник Володимир Вакуленко. Це підтвердили результати експертизи ДНК.

Що виявили експерти – про це у документальному розслідуванні «Остання книга письменника Вакуленка».

…Учениця Харківського ліцею №131 Маргарита Почепецька звертається до світової громадськості із закликом по допомогу: «…Я живу в Харкові, в Україні. Мені п'ятнадцять років…». .

 Звернення записане в лютому 2022 року в бомбосховищі, де вона ховалася від ракет і снарядів, якими російські агресори в ті дні знищували Харків. Знищували разом із мешканцями  – дітьми та дорослими.

Дивіться у фільмі – «Вони просто діти».

Харьковский пресклуб – це вражаючі сюжети та блискуча операторська робота.

У кожному кадрі фільмів - наші спалені міста і села, що зазнали варварського вторгнення, наші люди, люди похилого віку, жінки, діти, які пережили окупацію і відновлюють своє життя на згарищах своєї батьківщини, яку вони не покинули.

Це наша сьогоднішня історія, знята в реальному часі. І її побачить світ!

Цьогоріч на TIFF відбудуться прем’єри двох українських фільмів:

• «За Перемогу!» режисера Валентина Васяновича – світова прем’єра у програмі Platform. Фільм є антиутопією, події якої розгортаються в Україні після перемоги у війні.

   

• «Простий солдат» українського режисера Артема Рижикова та колумбійського співрежисера Хуана Каміло Круза – північноамериканська прем’єра у програмі TIFF Docs.

   

Фільм є фіксацією особистої історії Артема Рижикова, який у лютому 2022 році проміняв життя за камерою на життя на передовій як професійний солдат.

Державне агентство України з питань кіно підкреслює, що українські фільми беруть участь у TIFF не вперше.

У 1990 році тут була показана стрічка Юрія Іллєнка «Лебедине озеро. Зона». Пізніше у різних програмах демонструвалися «Атлантида» Валентина Васяновича (2019), «Люксембург, Люксембург» Антоніо Лукіча (2022), «Ти-Космос» Павла Острікова (2024) та інші.

Триватиме TIFF до 14 вересня.

Щороку електронні каталоги представляють Україну на провідних кіноринках і фестивалях класу «А».

У оновленому каталозі: 320+ українських фільмів — анімаційних, художніх, документальних та короткометражних, на різних стадіях виробництва.

Організатор Українського стенду – ГО «Нарешті» за підтримки Держкіно.

Читайте також:

Топ-ІПСО тижня (01.09 – 06.09.2025): AfD тріумфує на загибелі українки; у 70 років диктатор ще дитина; вам до чаю один шматочок полонію чи одразу два?

Неупереджена журналістика, експертний аналіз, обґрунтовані думки. Тільки перевірена інформація на нашому сайті та в наших соцмережах: