"Лиликови́д". Новий погляд на класичну оперету

"Лиликови́д". Новий погляд на класичну оперету на порталі Gromada Group

Колись оперету на три дії "Кажан" (німецькою мовою це буде Die Fledermaus, українські відповідники цьому слову - лиликови́д, ночовид, пергач, гацик) не хотіли ніде ставити. Вирішив усе доленосний 1872 рік.

Директор віденського театру "Ан дер Він" М. Штайнер довго вагався, чи брати в роботу на цілий сезон сюжет французів Анрі Мельяка і Людовика Галеві "Різдвяний вечір" - це перероблення фарсу німця Ю. Р. Бенедікса «В'язниця», який йшов раніше. Пан Штайнер віддав чорновий текст лібрето диригенту, cкрипалю, композитору Йогану Штраусу. З нього Штраус зробив шедевр. 

 

Цей шедевр став популярним через довгі роки. Цілих двадцятих років знадобилося цьому тексту, щоб полюбитися пастрійському глядачеві. Його ставили навіть, і в це непросто повірити, у самій... Індії, навіть на материковій...Австралії. 

 

Річ тому, що оперета "Кажан" - це схрещення двох жанрів - фарсу і водевілю. Німці Карл Гаффнер і Ріхард Жене створили лібрето на основі твору  Юліуса-Родеріха Бенедікса "В'язниця". Це так би мовити фарсовий компонент вистави. Водевільну частину створили згадані вище: Анрі Мельяк і Людовик Галеві на основі твору "Різдвяний вечір". Схрещення цих  двох жанрів, зусилля багатьох умів породили такий незвичайний, а разом з тим змістовний, наповнений твір, який чарує серця тисяч глядачів в Україні й поза нею.

 

В Україні оперета "Кажан" йде у Львові, Одесі та Києві. У столиці виставу показують у Київському національному академічному театрі оперети (в афішах переклад московитською мовою "Летюча миша"), але не тільки. Нещодавно бачив виставу "Кажан" (за версією театру "Летюча миша") у Київському незалежному підпільному театрі “Пароль: Театр”, що розташувався в Печерському районі міста Києва в провулку Івана Мар'яненка, 14. Неподалік від метро Кловська. 

 

Ця вистава стала справжнім відкриттям для мене, несподіванкою недільного вечора. Опера або оперета особливі жанри, які потребують відповідної акустики залу, великої кількості глядачів, потужної голосової підготовки акторів, гармонії голосу з акторською грою. Пам'ятаю сотні й тисячі людей, які збираються до Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, у згаданій вище опереті. Глядацька зала ж невеликого театру значно, в рази скромніша, тож цікаво було споглядати на цей експеримент камерного театру.

Молоді актори спробували відтворити оперний спів у скромному мінімалістичному просторі. І це було дуже незвично й експериментально.

 

Дужі й потужні голоси не тільки відтворювали монологи й діалоги своїх персонажів, а й пробували їх проспівувати. Вийшло досить несподівано й надто гучно, як для моїх вух. Несподіванкою й стало те, що навіть чоловічі ролі грали актори-дівчата (GIRL’S SHOW). Тут можна виокремити дивовижне перевтілення актриси Кароліни Кирильчатенко на сцені в чоловічу роль основного персонажа Генріха Айзенштайна. Цієї підміни взагалі не відчувалося, акторка змогла знайти свій образ харизматичного ловеласа, крадія жіночих сердець і так тонко й влучно передати його на сцені. Перевтілення жінки в чоловіка, жіночої енергетики в чоловічі образи,  надавала виставі і загадковості, і грайливості, інтриги й несподіванки. Кожен шукав себе на сцені, в собі свого персонажа.

 

Трансформація сцени була настільки ж природною, як і гра акторів. Мешкання комерсанта Генріха Айзенштайна – зашторена частина сцени й невеличкий подіум - із першої дії легко переходили в другу дію - невелику бальну залу, де всі вишивають на вже танцювальній підлозі. І третя дія (в’язниця) також оригінально зроблена у виставі, яку для глядачів поставила київська актриса й режисерка-постановниця спектаклю  Альона Ковтун. Зіграла роль Розалінди у виставі.

 

Оперета «Кажан» розповідає про веселу плутанину, що виникає довкола маскараду в домі князя Орловського. Покоївка Адель мріє стати артисткою і отримує запрошення на бал, де випадково перетинається зі своєю господинею Розаліндою. Тим часом чоловіка Розалінди, Генріха, несправедливо засуджують до арешту, але він вирішує піти на бал, переодягнувшись. На маскараді всі герої грають ролі, не впізнаючи одне одного, і між ними розгортаються комічні ситуації та ревнощі. У фіналі в тюрмі всі таємниці розкриваються, непорозуміння зникають, а Адель отримує шанс здійснити свою мрію — стати актрисою. 

 

 

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:  

 

Телеграм Фейсбук Інстаграм 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту