Обличчя, що дивляться в душу: чому графіка Пйотра Луцяна — це більше, ніж виставка

Я бачила чимало експозицій, але до такого була абсолютно не готовою. Стіни зали повністю, суціль укриті графічними портретами загиблих українських воїнів. Масштаб вражає до сиплі в горлі — це сотні облич, сотні очей, які дивляться на тебе з білих аркушів.

Тут я побачила мандрівну виставку проєкту «Героїка Франкового краю, тяглість стійкості щитів 1916/2026», втіленого у співпраці із заповідником. А автор цих робіт — Пйотр Луцян, сучасний польський художник із Любліна, випускник Краківської академії мистецтв.

Те, що зробив цей чоловік, — це справжній людський і творчий подвиг. Він створив майже 600 чорно-білих портретів наших захисників: 393 полеглих героїв із Дрогобицької громади та ще дві сотні — із сусідніх Бориславської, Східницької, Трускавецької та Меденицької громад.

Найбільше вражає, як він це робив. Пйотр не просто копіював фотографії:

Я не малюю просто з фотографії — це безглуздо, — каже художник. — Спочатку я шукаю інформацію, де людина народилася, чи є в неї акаунт у Facebook, яку музику вона любила... І лише коли я бачу і розумію це, портрет набуває сенсу. Я ніби пропускаю цю людину крізь себе.

Роман Лупійчук. 20.04.1985, Тернопільська область — 09.08.2025, Мирноград Покровського району.

І він малював їх... звичайною кульковою ручкою. Тією самою, яка й зараз завжди при ньому.

Зліва направо: Іван Брильовський. 06.07.1990, Дрогобич — 15.07.2026, Обласна клінічна лікарня — Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Харкові; Ярослав Ярош. 23.11.1969, Борислав — 30.10.2025, Покровськ Донецької області; Василь Васьків. … — 15.07.2026, село Голишівське Сумського району. Мешкав у селі Лукавиця (Самбірський район Львівської області). Випускник Підбузького мистецького ліцею імені Еммануїла Миська; Роман Ференц. 22.08.1976, Борислав — 11.07.2024, село Новоселівка Покровського району Донецької області; Юрій Цицик. 21.02.1987, Дрогобич — 11.07.2026; Павло Терленді. 21.03.2003 — 20.04.2026, Нове Підгороднє.

Пік цієї титанічної праці припав на період, коли Пйотр важко хворів: три місяці він провів у жахливому стані, непритомнів, не міг навіть сидіти на стільці, але продовжував малювати лежачи. Це була метафізична боротьба за кожне ім'я, за кожен штрих.

Сьогодні він ходить місцевими цвинтарями Франкового краю, відвідує могили хлопців і дівчат, зранку до ночі уточнює біографії та укладає некрологи.

Можливо, я й небагатий, але те, що можу запропонувати Україні — тобто самого себе, свій час і свою працю, — на це ви можете розраховувати,

— просто відповідає митець.

Пйотр Луцян — феноменально проникнений Майстер. Його графічна ручка виявилася гострішою й тривалішою за будь-які політичні гасла. Своїми портретами, куди вкладено шматок власного здоров’я та життя, він здійснює найвищу місію — повертає полеглим їхній живий людський образ, а нам — пам'ять.

Його графіка — це не про застиглу класику і не про академічний сухий малюнок. Це якась дивовижна магія лінії та тіні. Кожен штрих олівця чи туші Пйотра Луцяна здається настільки живим, ніби митець фіксував не просто риси обличчя, а вловлював найменші коливання людської душі — подих, сумнів, легку посмішку чи прихований біль.

На цих портретах немає музейного «заполірованості» — натомість є дивовижна психологічна глибина та теплота. Складається враження, що художник бачить людей наскрізь, але дивиться на них із великою любов'ю та повагою. Поряд із цими роботами хочеться зупинитися, уповільнити крок і просто мовчати, вдивляючись у деталі.

Сьогодні, коли недалекоглядні політики по обидва боки кордону часом так легко руйнують мости між народами, спекулюють на суперечках і сіють роздор, саме таке справжнє, тихе й самовіддане мистецтво ці мости відбудовує. Пйотр Луцян цементує зв'язок між українцями та поляками не дипломатичними нотами, а спільною кровотечею серця. І це монументальне будівництво духу вже не розвалити жодним політичним вітрам.

Читайте також:

Внаслідок балістичного удару по друкарні «Конві Print» знищено майже мільйон українських книжок

"Громада" розповідає про важливі новини та злободенні теми, робить цікаві подкасти та яскраві відео про життя у громадах Харківського регіону, України та у світі.

Наша місія – просувати демократичні цінності, відповідальну журналістику та права людини.