Як дожити до 100 років? Таблетка молодості, генетичне перепрограмування чи здоровий спосіб життя?

Про це - в розмові академіка НАН України Володимира Семиноженка у програмі «Про науку. Компетентно», яка виходить на YouTube-каналі Національної академії наук України, з керівником лабораторії епігенетики Інституту геронтології ім. Д.Ф.Чеботарьова НАМН України, кандидатом біологічних наук Дмитром Краснєнков.

Хто з нас не мріє жити довго і при цьому активно? Саме цим займається епігенетика - наука про те, як наш спосіб життя, харчування, екологія, рівень стресу можуть змінювати роботу генів без зміни їхньої структури.

Як впливає стрес на старіння?

-  Постійний хронічний ніби має пришвидшувати біологічний вік, але це не завжди так, - інтригує керівник лабораторії епігенетики Інституту геронтології НАМН України Дмитро Краснєнков. - Є цікаві наукові дані про ветеранів з Іраку, у яких був ПТСР – посттравматичний  стресовий розлад.  

Як відомо, це глобальний психологічний стрес, втім, виявилося,  що біологічний вік ветеранів, їх епігенетичний годинник значно уповільнився, ніж у людей без ПТСР.

І це дуже цікаво, тому що, з’ясувалося, що ветерани, які приймали антидепресанти, мали ще менший біологічний вік. Подібні дані були отримані і після дослідження сирійських дітей, які зазнали стресу. У них уповільнювався цей епігенетичний годинник, хоча стрес впливав в цілому на їхнє дозрівання.

Тож помірний стрес - корисний, тому що він стимулює наші системи життєдіяльності.

-  Є навіть теорія гормезису, - пояснює вчений. - Якщо говорити по-простому, це дія будь-якого стресового чинника на наш організм, який покращує його діяльність. Помірний і короткочасний стрес організму на користь, а тривалий та інтенсивний його вплив призводить до виснаження та хвороб. Тобто до певної межі стрес корисний, але, починаючи  вже з певної межі, навпаки – шкідливий.

Що стосується української популяції і стресу війни, то в Інституті геронтології провели дослідження у діабетиків, аби дізнатися, наскільки сильно стрес впливає на прогресування діабету.

-  І ми виявили такий важливий момент. Якщо у людини був дуже високий глікований гемоглобін,  то він міг навіть  дещо знизитися, - констатує Дмитро Краснєнков. -  Але це не означає, що діабет відступає.

Треба і далі вести здоровий спосіб життя, приймати ліки, продовжувати фізичну активність. Боротися зі стресом війни можна поведінково - змінюючи спосіб життя на здоровий, можна суттєво поліпшити стан здоров'я і таким чином продовжувати тривалість життя.

Гени, з яких складається наше ДНК, містять про нас усю інформацію. Раніше було прийнято вважати, що те, як ми виглядаємо, як розвиваємося, на які недуги хворіємо, – все записано в нашому геномі, і що цей генетичний код змінити неможливо.

Так було доки не з’явилася епігенетика. 

ДОВІДКА «Громади»

Епігенетика – це наука, яка досліджує зміни в експресії генів, які відбуваються без змін основної послідовності ДНК. Епігеном  - це сукупність міток, які керують «читанням» ДНК, але які не змінюють її послідовність.

На епігеном може впливати майже все: стрес, токсичні речовини, фізична активність, дієта, сон, інфекції, шкідливі звички, фармакологічне лікування, навіть соціальні та емоційні чинники.

-  Якщо не вдавати в супердеталі, у нас є ДНК і з цієї ДНК синтезуються різні гени, - пояснює вчений. - Ми маємо різні клітини, наприклад, в оці і в серці вони різні, але ДНК скрізь однакова.

Як визначати, які гени треба синтезувати? Для цього є епігенетичні мітки. Саме ці мітки, коли потрібно, якісь гени «вмикають», якісь «вимикають».

Але з віком у нас ці мітки стираються, з'являються там, де не потрібно, і все дезрегулюється. У нас порушується гомеостаз - здатність біологічних систем підтримувати відносно постійний склад та сталість основних фізіологічних функцій організму.

Але, якщо зробити  відкат до бекапу, до точки, де все було ідеально, і потім диференціювати клітину, то вона відновить більшість своїх функцій. Тому що  ми виправили у неї всі дезрегуляції і  її баланс  відновився. Це є епігенетичні відкати.

-  Це, коли з ядра звичайної клітини зробити ядро такої  самої клітини, яка дасть потім цілий організм. Тобто з однієї клітини ми беремо відкат, стираємо мітки, ставимо їх там, де вони мають бути, і потім ми з тієї стовбурової клітини робимо таку ж саму клітину, яка була, але вона буде набагато здоровіша,

- пояснює вчений.

А чи можна не в лабораторний, а в прикладний спосіб  підвищити свої шанси, аби  стати довгожителем? Що для цього потрібно робити?

-  Доведено, що здоровий спосіб життя може суттєво впливати на  наш епігенетичний годинник. Зокрема, здорове харчування, - наголошує Дмитро Краснєнков. -   Зараз ці дані не зовсім однозначні, але в цілому вважається, що вживання м’яса птиці, білкової їжі, овочів різного кольору, фруктів, а також зменшення в харчовому раціоні червоного м'яса, солі та цукру сприяють довголіттю.

 

За словами вченого, небезпечними для здоров’я є газовані напої, бо містять велику кількість цукру, а також соки.

-  І не лише пакетовані,  - уточнює він. - Але й фреші, бо вони містять багато фруктози. Є застереження і щодо солодких фруктів, вважається, що їх бажано вживати тільки перед тренуванням, тобто перед фізичними навантаженнями.

І не рекомендовано вживати їх на ніч, не можна з'їсти солодкі фрукти і піти спати. Це одразу сильно підніме рівень цукрів. І навіть фруктоза, яка раніше рекомендувалася діабетикам, виявилася не такою вже безпечною,  вона для організму навіть важче, ніж цукор.

Ще більше питань викликають цукрозамінники.

-  З’ясувалося, вони збільшують ризики серцево-судинних захворювань, - застерігає вчений. - Через це краще обмежити цукор, або відмовитися від нього взагалі.

А от каву науковці навпаки – реабілітували.

-  Ставлення до неї суттєво змінилося в світлі останніх досліджень, - пояснює Дмитро Краснєнко. -  Як показали дослідження, корисно вживати три-чотири чашки на день. Але тільки вранці!

Адже кава містить кверцетин – антиоксидантну сполуку, яка вбиває старі клітини. Поняття ранку у кожного доволі різне, залежно від циркадного годинника, але якщо людина, скажімо, прокидається о п’ятій ранку, то бажано випити каву десь до 12-ої. Якщо прокидається пізніше – випити каву у першій половині дня.

-  Треба бути обережним у надмірному вживанні смузі з зелені, -  попереджає вчений. - Це може бути шкідливо, навіть, якщо йдеться про органічну зелень. Адже смузі містять високу концентрацію стимулюючих  речовин, тому краще вживати цей напій в помірній кількості.

А от свіжої зелені можна їсти багато.

-  За один прийом їжі можна з’їдати  звичайний пучок зелені – 30-50 грамів кропу, шпинату, петрушки тощо, - рекомендує Дмитро Краснєнков. -  Корисна для організму і мікрозелень.

Обов’язково потрібно вживати спеції.

-  Але щодо куркуми є такий важливий момент, - застерігає  він.-  Якщо ви плануєте в цей день багато бути на сонці, то можливо краще відмовитися від куркуми. Бо на сонці куркума може давати вільні радикали. Що ще важливо. Куркуму слід обов’язково вживати з чорним перцем, це підвищує  її біодоступність.

Білок має бути в кожному прийомом їжі. До слова, білок впливає на зниження ваги. Однак більшість з нас споживає недостатньо білку, і не з кожним прийом їжі.

- Не треба повністю відмовлятися від жирів, - стверджує  вчений. -  Багато хто з нас не вживає якісні жири, зокрема, оливкову олію першого холодного  віджиму, лляну олію, також олію з чіа та розторопші. Треба вживати різні олії, так як вони містять різні вітаміни та різні мікроелементи.

-  Швидше так, ніж ні, -  обережно зазначає вчений. - Тут завжди треба пам’ятати про його високу калорійність, адже більшість з нас має надлишкову вагу. Якщо подивитися на те, що швидше зажене  нас в могилу, то це гіподинамія, надлишкова вага і ожиріння.

Щодо клітковини, то з вживанням її  теж не слід перегинати палку, хоча раніше вважалося, що клітковина має бути основою харчування.

Вчений рекомендує з обережністю підходити до пакетованої клітковини, тієї, що продається в аптеках та спеціалізованих крамницях як біодобавка. Клітковина потрібна, але вживання її має бути збалансоване.

Різноманіття їжі – один з ключів до довголіття.

-  Зокрема через модуляцію мікробіома, - зазначає  науковець. - Мікробіом – це все клітинне співтовариство: метаболіти, гени бактерій, віруси і еукаріоти, які існують в людському організмі.

Коли ми їмо більше різноманітної їжі, це збільшує і різноманіття нашого мікробіому. Потенційно з’являється більше бактерій, які можуть синтезувати більше корисних речовин і підтримувати мікрофлору.

Біохакінг - це коли люди намагаються себе «хакнути» в позитивному сенсі, щоби посилити своє здоров’я та активність на шляху до тривалого довголіття.

-  Вони приймають різні препарати, зазвичай  новітні і коштовні, слідкують за останніми дослідженнями науки, - пояснює  Дмитро Краснєнков. -  В цілому цей рух корисний, тому що призводить до накопичення даних  та розвитку медицини, але зазвичай проведення досліджень та інтервенцій потребують багато часу, доки не  буде отриманий позитивний результат.

Нової інформації в цій царині досить мало, тому самому хакінгом краще не займатися. Краще, щоби був лікар, який  вів  би пацієнта і допомагав йому, особливо, якщо це людина похилого віку або з якимись патологіями. Інакше це може бути небезпечно для здоров'я.

Якщо ми говоримо про персоналізований підхід та персоналізовану медицину в генетиці, то в генетиці дуже мало речей, які можна  взяти для поведінки, аби продовжити свій активний вік.

Єдине - це генотип APOE4.  Якщо він є, то не бажано віддавати дитину на контактні види спорту, тому що в дуже ранньому віці можуть проявитися хвороби Альцгеймера та Паркінсона через мікротравми голови.

Раніше ми всі вважали, що інтервальне голодування - це корисно. Це спосіб прийняття їжі, за якого протягом доби є періоди голодування, тривалістю 14-23 годин. Також іноді інтервальним голодуванням називають форми голодування, коли їжа не вживається протягом 1-2 днів.

Але тут є один важливий момент, - зауважує Дмитро Краснєнков. - Останні дослідження показали, що інтервальне голодування  може збільшувати ризики серцево-судинних захворювань.

Чи є у нас лікарі, які би займалися продовженням активного життя пацієнтів? Чи є фахівці, які б сказали, що в організмі не вистачає  білка або людина споживає багато клітковини. Куди звертатися, щоби зробити необхідні для цього аналізи, перевірити свій біологічний вік?

-  Один з найкращих варіантів – звернутися  до дієтолога, - радить Дмитро Краснєнков. -  Чи є вони в поліклініках чи лікарнях? Це проблема.  Немає і спеціалізованих таких відділень у лікарнях.

Але фахівці є у приватних клініках, які надають такі послуги. Єдине що, бажано знайти компетентного спеціаліста, який би був дійсно обізнаний у цій сфері. Якщо говорити про генералізований підхід, то у нас є приватні клініки, які займаються антиейджингом. На державному рівні таких послуг немає.

Згідно з даними літератури біологічний вік українців значно - у середньому на 10-15 років - більший, ніж у однолітків-європейців.

-  Вчені якраз зараз працюють над епігенетичним репрограмуванням, щоби зробити епігенетичний «відкат» і  поновити мітки, які в силу різних причин зазнали пошкоджень і таким чином змусити біологічний годинник йти назад, - розповідає Дмитро Краснєнков. -  

Це можна зробити звичайними інтервенціями, наприклад, розбавленням плазми. У нас з віком у плазмі збільшується кількість факторів, які викликають запалення.

Якщо ми частину плазми відберемо плазмоферезом, додамо замість неї донорську плазму або, наприклад, фізрозчин з додатками, просто глобально розбавимо плазму,  прибравши  тим самим запалення, то людина омолоджується. Зменшується її біологічний вік, і досить суттєво – одразу на кілька років.

Крім цього, сьогодні вчені всього світу працюють над пошуком «таблетки молодості», яка продовжить активне довголіття.

Вчені за допомогою штучного інтелекту шукають комбінації сполук, які лікуватимуть старіння, аналізують дані генетичні експресії.

-  Але тут також є глобальна проблема, - акцентує увагу Дмитро Краснєнков. - Старість не зареєстрована ВОЗ, як хвороба. Тобто можна розробляти препарати, досліджувати якісь патології, зокрема, хвороби Альцгеймера  та Паркінсона, але старіння - це не є хвороба.

Цей бюрократичний момент перешкоджає у проведенні клінічних досліджень. Зараз багато компаній їдуть в Колумбію, Гондурас і  там проводять клінічні дослідження на пацієнтах. Це дешевше і простіше з регуляторної точки зору, тому що важко лікувати хворобу, якої немає.

Яка верхня гранична межа віку, коли здоровий спосіб життя і пігулки вже безсилі?

 

-Лише  за рахунок  поведінкових інтервенцій межа віку  може  бути в районі 100-120 років,  - резюмує вчений. - А для радикального  продовження довголіття уже треба епігенетичні або генетичні інтервенції. Тобто у кожного з нас є досить високий  потенціал для активного довголіття.

Читайте також:

Більшість українців вважають Європу союзником України і що США втомились від України та тиснуть на неї для поступок

Якщо вам цікавий цей вміст, один із способів підтримати наш сайт — поділитися ним і підписатися на нас: