Як слобожани відзначали Зелені свята, Трійцю або П’ятдесятницю

Як слобожани відзначали Зелені свята, Трійцю або П’ятдесятницю на порталі Gromada Group
Зображення ілюстративне

Про те, як одне з найвизначніших українських свят поєднує язичницьку і християнську складову, Gromada Group розповідає етнологиня, доцентка кафедр українознавства, туристичного бізнесу та країнознавства Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Наталя Аксьонова.

Наталя Аксьонова / Фото: Людмила Дейнека

 

 

Коли традиційно святкують Трійцю або Зелені свята і що є традиційними маркерами цих літніх днів?

 

 

Свято Трійці нерозривно пов’язане з Великоднем і не має сталої дати. Щорічно воно відзначається у неділю, на 50-й день після Пасхи. Нині свято поєднує в собі християнські елементи (відвідування церкви, освячення рослин тощо) з язичницькими (клечання, завивання вінків, поминання померлих тощо).

 

Трійця або Зелені свята в українській народній традиції, безумовно, майже не пов’язані з християнством. Вони чітко прив’язані до аграрного циклу, зокрема до періоду збору врожаю. Головним маркером урожайності є зернові: наприклад, на Різдво до нас приходить дідух у вигляді снопа. Свято Трійці відзначається у той час, коли дозріває зерно, колос наливається і повнішає.

 

 

Якою є народна обрядовість свята?

 

 

Українці процеси визрівання зернових і буяння зелені  пов’язували з потойбічним світом: духами і поминанням померлих, вірили, що світ живих і світ померлих на такі свята перетинаються. 

 

Це час, коли молодь ходила до лісу, співала пісень, плела вінки, завивала дерева. У суботу перед Зеленими святами ліс відвідували всі, хто міг до нього дістатися, щоб принести клечання.

 

 

Клечання – гілки дерев, що уособлювали присутність духів. Зелень заносили у хату, подібно до того, як заносять дідуха на Різдво. Гілками і травою прикрашали ікони, віконниці, одвірки, ставили в кутках, застеляли долівку. Причому для застеляння обирали найзапашніші трави: лепеху (аїр), полин, чебрець, пижмо, м’яту.

 

 

Полин звичайний / Фото з відкритих джерел

 

 

Аїр звичайний / Фото з відкритих джерел

 

 

Пижмо звичайне / Фото з відкритих джерел

 

 

З одного боку, в цей час люди намагалися взаємодіяти з природою, з іншого боку її остерігалися і навіть боялися. Духів намагалися задобрити, запрошуючи до оселі, хоча водночас вважали, що найстрашніші з духів можуть завдати шкоди. 

 

Існувало повір’я, що на свято Трійці вже на хвіртці і воротах мало бути щось зелене: коли прийдуть русалки, вони будуть гратися у віттях і далі не підуть. Інколи навіть на вході до двору ставили величезні стовбури дерев, що також було складовою народної обрядовості до цього свята.

 

 

Прикрашання хати до Зелених свят / Фото з відкритих джерел

 

 

Якою була в ці дні традиція поминання померлих?

 

 

Із цим днем пов’язувалася традиція взаємного обміну: у суботу, поминальний день, традиційно готували багато страв і залишали їх на столі до неділі, до самої Трійці. Українці вірили, що цю їжу споживали померлі родичі, які ніби в цей час приходили до хати. Традиційно залишали їжу до ранку на столі двічі на рік: лише на Різдво і Трійцю.

 

 

Як поєднуються у святі Трійці народна і християнська традиції?

 

 

Народні вірування пов’язані передусім із календарним циклом: на Різдво найдовша ніч, на Трійцю найдовший день. Традиція озеленення в українські традиції вкорінилася настільки глибоко, що прикрашати зеленню і квітами почали і приміщення церков.

 

Свою назву «Трійця» християнське свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке їм обіцяв Ісус Христос перед Вознесінням на небеса. Свято позначає з’яву людям Всевишнього в усіх трьох іпостасях як святої Трійці: у вигляді Бога-Отця, у вигляді Бога-Сина і у вигляді Бога-Святого Духа.

 

Також це біблійне свято приурочено до події, коли Діва Марія і апостоли набули здатності говорити різними мовами, це свято порозуміння, подолання упереджень і акцент на тому, що Христове вчення призначене для всіх людей, які рівні між собою.

 

Зелена неділя. Свято-Дмитрівська церква УГКЦ, м. Харків / Фото: Архиєпископ Ігор Ісіченко, 23.06.2024 (facebook) 

 

 

Старозавітна Трійця, фрески королівської каплиці в Любліні, 1418 р., майстер Андрій та його учні

 / Фото: Релігійно-інформаційна служба України

 

 

Водночас в українській традиції це свято лісів, луків і полів. Була чітка заборона на саме свято Трійці ходити до лісу. Спочатку така заборона поширювалася лише на Русалчин Великдень (четвер після Трійці), а згодом на всі Зелені свята. Люди вірили, що духи, які населяли ліс, могли в ці дні заподіяти шкоди живим. 

 

Щоб духів задобрити, перед Трійцею в ліс носили яєчню і навіть крашанки. Яйця фарбували березою, вільхою в жовтуватий колір. Крашанками гралися. Потім разом вживали принесену їжу, головним атрибутом цієї спільної трапези була яєчня. Яйця смажили з обох боків, їли свіжі овочі, хліб, алкоголь при цьому, як правило, не споживали.

 

 

Українська обрядова пісня на Зелені свята / Семеренський В. І., Черемський П. Г. Дзиґа. Українські дитячі й молодечі ігри та розваги. Харків: Друк. 1999. С. 235.

 

 

Василь Лопата. Русалки / Фото: L’Art Gallery

 

 

Дівчата співали пісень і заплітали гілки на деревах. Обирали дерево з віттям, що звисало донизу. На кожну особу в родині можна було заплести вінка і спробувати поворожити на подальшу долю. Інколи дівчата у неділю на Трійцю ходили до лісу, утім це не схвалювалося і вважалося ворожінням. Обов’язково плели вінки на голову.

 

 

Завивання гілок / Фото з відкритих джерел

 

 

Трійця – пік зеленого, невдовзі після неї рослинність жовтішала і підсихала. Українці вірили, що буяння зелені пов’язано з впливом духів. До свята, як правило, ламали рослини з великим пишним листям. Осики сторонилися, оскільки вона вважалася деревом Іуди.

 

 

Свято Трійці / Фото: Національний університет біоресурсів і природокористування України

 

 

Прикрашали не лише оселю, подвір’я, ворота, паркани, а й приміщення для худоби. Коровам і козам заплітали віночки.

 

У багатьох селах водили кущ або тополю. Тополю саме на Слобожанщині: обирали найвищу дівчину, наряджали, ходили по селу, співали пісень. Люди давали стрічки або намисто, хустки, відрізи тканини. Дівчата потім зібране розділяли між собою, виготовляли прикраси, особливо любили стрічки.

 

 

Відтворення обряду водіння тополі у Пироговому / Фото: Національний музей архітектури та побуту України

 

 

Українська обрядова пісня на Зелені свята / Семеренський В. І., Черемський П. Г. Дзиґа. Українські дитячі й молодечі ігри та розваги. Харків: Друк. 1999. С. 229

 

 

Український обряд на Зелені свята / Семеренський В. І., Черемський П. Г. Дзиґа. Українські дитячі й молодечі ігри та розваги. Харків: Друк. 1999. С. 229

 

 

У який період ці традиції в Україні і зокрема на Слобожанщині були найбільш поширеними?

 

Наявні записи народних обрядів, як правило, датовані періодом до Другої світової війни, а найчастіше ще дорадянською добою. 

 

Попри заборони, викорінення традицій і релігійності, навіть у радянські часи оселі прикрашали зеленню дуже часто. Застеляли підлогу, гілля вішали над вікнами, на дверях. Запах Трійці у бабусі в селі на Ізюмщині для мене – це передусім запах аїру. 

 

На ворота обов’язково прикріпляли хоча б одну зелену гілочку, щоб показати сусідам доєднаність до клечання.

 

Отже, ми бачимо, що християнська і народна традиція цього свята глибоко переплітаються і співіснують. Нехай зелені свята принесуть в Ваші оселі добробут, добро та любов! Будьте щасливі та здорові! Віримо у перемогу і зберігаємо українське.

 

 

Слідкуйте за нами в соціальних мережах!

 

Телеграм   Фейсбук   Фейсбук   Інстаграм

 

 

 

 

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту