Які історії розповідає природа «Слобожанського" «Голосу спадщини» (ФОТО)
Лайф | | 223 | Автор: Тетяна Танчук

Green Art Tour - Громадська організація
Чи можна почути, як живе ліс? Як звучать торф’яні болота, вільшняки, про що розповідають птахи та чому навіть звичайний шелест сосен може стати частиною великої мелодії?
Цього разу наша увага була зосереджена на двох взаємопов’язаних локаціях Національного природного парку «Слобожанський» – Екологічному дослідницькому пункті та еколого-освітній стежці «До торф’яних боліт», - розповідає Артур Кочуренко, керівник Green Art Tour - Громадська організація.
Екоактивіст разом із Миколою Пазичем, музикантом, солістом гУрту "ЯРИ", в рамках реалізації проєкту «Голос спадщини. Звукова вебмапа Краснокутщини» здійснюють аудіозаписи природного звучання, фото- та відеофіксацію, збирали матеріали для цифровогопредставлення цих локацій.

Екологічний дослідницький пункт – це місце, де пізнання природи виходить далеко за межі підручників. І особлива точка мапи учасників проєкту.
Створений у співпраці Green Art Tour - Громадська організація та НПП "Слобожанський" за підтримки Посольства Словенії в Києві, цей простір став осередком природничої освіти, сталого туризму, польових досліджень, екологічного волонтерства та громадянської науки.

Тут школярі, молодь, науковці й волонтери мають можливість досліджувати біорізноманіття, знайомитися з методами польових спостережень, вивчати природні процеси та формувати власний дослідницький досвід. І звісно - проводити своє дозвілля - пізнавально та в атмосфері гуртування.

Для нашої команди ця локація особлива ще й тим, що вона є результатом багаторічної співпраці з природоохоронцями та розвитку екологічних ініціатив у Краснокутській громаді. Унікальний простір там, де не чути звуків доріг та вулиць, - зазначає Микола Пазич.
Екологічна стежка «До торф’яних боліт» відкриває тіршки інший світ – світ соснових лісів, лісових озер та реліктових осоково-сфагнових боліт.
Маршрут знайомить із природними особливостями парку, його рослинним і тваринним світом, а також екологічною роллю болотних екосистем.
Тут сфагнові мохи накопичують і утримують вологу, підтримуючи особливий водний режим території. А бобри, яких недарма називають природними інженерами, своєю діяльністю впливають на водойми й умови існування інших видів.

Для звукової вебмапи ці природні простори мають особливу змістовну та художню цінність.
На відміну від архітектурних чи історичних пам’яток, тут головним оповідачем стає сама природа – вітер у кронах сосен, пташині голоси, шелест рослинності, звуки лісового середовища.
Під час польової роботи ми здійснювали аудіозаписи природного звучання, фото- та відеофіксацію, збирали матеріали для цифрового представлення цих локацій. І хоч кожен такий запис може здатися лише невеликим фрагментом навколишнього світу, разом вони формують цінний звуковий архів природи Краснокутщини., каже Артур Койчуренко.
Ми прагнемо зберегти ці звукові ландшафти й зробити їх доступними для дослідників, освітян, місцевих мешканців та всіх, хто хоче краще пізнати природу рідного краю. В своїй художній репрезентації.
Слухаємо природу. Досліджуємо своє. Створюємо. Почуємося на звуковій вебмапі незабаром!

Слідкуйте за нами у соціальних мережах:
"Громада. Груп" - незалежне медіа Харківщини, команда якого працює в складних умовах прифронтового регіону. Підтримати
медіа та долучитися до Спільноти Громади можна за цим QR- кодом:

Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз