Сат-Ок і Харків: через 55 років після зустрічі
Подкаст #Градусник | | 1,165 | Автор: Ірина Мироненко
Третього липня 2003 у Польщі помер син індіанського вождя і покараної засланням польської молодої жінки. Його звали Сат-Ок (Станіслав Суплатович). У подкасті звучить розповідь цього мандрівника і письменника, записана 1968 року. Касету із записом поет і перекладач із польської мови, друг Сата Юрій Стадниченко подарував Ірині Мироненко. Вона почала шукати нові подробиці в біографії воїна Армії Крайової Суплатовича (він же - Довге Перо).
Касету із записом та фото подарував Юрій Стадниченко, поет-харківець і перекладач із польської мови книжок Довгого Пера. Юрій Іванович помер влітку 2009 року.
Юрій Стадниченко і Сат-Ок у студії Харківського телебачення. З особистого архіву Ірини Мироненко
Ось як писав Сат-Ок: «Іноді сходить сонце червоне, тоді воїни кажуть: Ідуть душі померлих на війну із сонцем на чолі. А як сходить бліде, означає, що було поранене в бою, що втратило багато крові і воно збере душі наших предків, щоб піти з ними на велике полювання, щоб зміцніти і набратися сили. А духи наших померлих допомагатимуть нам полювати краще за всіх».
Подкаст слухати тут:
Ще декілька актуальних новин на зараз