Осколки з рідного вікна. Епізод 12. До Вовчанська через Естонію
Подкаст #Градусник | | 1,016 | Автор: Ірина Мироненко
Вовчанський фаховий коледж Державного біотехнологічного університету залишається і після деокупації місцем роботи кандидатки філологічних наук, а торік доярки в Естонії Тетяни Бондарєвої. Класична молода родина прикордоння: син і донька, чоловік – військовослужбовець. Жили під Вовчанськом у селі Гатище. Звідти 2 км до рф. Обстріли, бойові дії. Село спорожніло. Чому Тетяна з дітьми знову на Харківщині?
Вона і діти опинилася в окупації з перших годин вторгнення. 104 дні провели в небезпеці. Коли зрозуміли, що потрібно утікати? Якою була дорога до Естонії? Чому погодилася доїти на фермі удвох із напарницею 400 корів?
В 1941 році у Вовчанському технікумі був призовний пункт. Випускники, які освоювали трактори та іншу сільгосптехніку, стали танкістами, служили в пересувних авторемонтних майстернях. Багато студентів Тетяни Бондарєвої зараз в ЗСУ, є вони і серед полеглих героїв. Коледж погасив усі заборгованості із зарплатні й стипендій. Розраховують, що агроінженерія й цього року матиме попит у молоді.
«Я повернулась в Україну. Зі своїми дітьми. З Європи. На початку зими – в самий холод і темряву. І це було єдине правильне рішення».
Слухати подкаст тут:
Слухайте також: Подкаст «Градусник: осколки з рідного вікна». Епізод 11. Барвінкове
Ще декілька актуальних новин на зараз