«Чорнобильську пройшов війну». Полковник Віктор Пінченко у подкасті «Градусник»

Чверть століття тому,  15 грудня 2000 року  Чорнобильську АЕС

повністю зупинили. Назавжди вимкнули за наказом Президента Леоніда Кучми останній, третій, енергоблок, припинили виробництво електроенергії згідно з міжнародними зобов'язаннями України, закріпленими у Меморандумі про Взаєморозуміння з країнами «Великої сімки».

За інформацією обласної ради нині в Харківській області перебуває на обліку  близько 8 тисяч учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

12 грудня нинішнього року, напередодні Дня вшанування ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС,  у Новій  Водолазі Харківського району пройшов мітинг пам’яті. Серед його учасників – полковник у відставці, член Національної Спілки письменників України, уродженець Старої Водолаги, а нині – мешканець рідної громади Віктор Пінченко. 67 діб влітку і восени 1986 року тоді 36-річний підполковник, недавній випускник військової академії.  служив у радіоактивній зоні на посаді заступника   командира 25-ї хімічної бригади Київського округу.

Для подкасту «Градусник» він розповів багато подробиць чорнобильських буднів, зокрема й таке: :

«Коли 26 квітня 1986 року сталася аварія, то першим підняли Харківський хімічний полк. На базі цього полку створили 25-у хімічну бригаду Київського військового округу.   Бригада нараховувала 2200 людей і 650 одиниць автомобільної техніки. Безпосередньо «давили» все, що на Чорнобилі було найважчими роботами».

«Коли ми, офіцери,  о 22-й години щодня ішли митися, з нами все-одно кегебіст був, майор Саша. Інформацією  ділився. Розповідав, що якісь диверсії готують.

Коли ми збираємося на різних зустрічах чи в Харкові, чи в районі, не бачимо ніколи зварювальників, які працювали на спорудженні самого саркофага (по 60 зварювальників щодня), тих, хто в підземелля лазив, хто з даху скидав уламки. Зустрічаємо найчастіше водіїв, і тих, хто на кухні працював, телефоністів, медиків»,  – згадує Віктор Михайлович.

 Тепер на фронті – онук Пінченків, бойовий медик.

«Течія долі»  –  томик вибраних віршів Віктора Михайловича. Вийшов він ще до повномасштабного вторгнення. У художньому оформленні  закодовані символи ріки життя й вогню Чорнобильської катастрофи.

Коли 12 грудня Віктор Михайлович з дружиною поверталися машиною додому із зустрічі в Новій Водолазі, на звичній для них трасі автозаправку атакував ворожий безпілотник.

Слухайте історію офіцера і поета у подкасті «Градусник».