Подкаст «Градусник». Донька вдови-солдатки росла під «Енеїду», онука під час війни пише балади

Дивитись новини на сайті Gromada Group, медіа холдинг Харківщини

Як впливають книжки й родинна рівність на три покоління сім’ї, пов’язаної з Черкащиною, Харковом, Києвом і Гаагою

Розповідь про талановиту жінку, яка свою здатність  тонко відчувати світ віддала дітям і онукам, а в поважному віці  уже під час другої на своєму віку великої війни зберігає  вміння вести розповідь, жартувати і втішатися  квітами в садку, книжкою на столі. 

В гостях у мами. Людмила з Ганною Антонівною. Фото надане Людмилою Живолуп

Ганна Антонівна Опанасенко, її донька Людмила і онука Ярослава діляться особистими історіями.

Війна – це ще й рукописи віршів, які збірками не стали, хоча перемогли у літературних і видавничих конкурсах. Саме така історія  Людмили Живолуп (у харківському радіоефірі мирних часів – Опанасенко). Звістка про поетичну перемогу і рішення видавництва працювати над виходом її збірки віршів прийшли до неї напередодні розгортання повномасштабки. Відтоді написала Людмила чимало нового, продовжилося її київське життя, робота в Національній раді з питань радіо і телебачення,  але авторка ніяк не повернеться  до переформатування своєї книжки. У різних виданнях, зокрема, колективній київській збірці «Шрами» вірші Людмили надруковані й про них будемо говорити, бо там ще й реальний харківський, сковородинівський слід.

Людмила Живолуп із збіркою «Шрами». Фото: соціальні мережі

 

Що зігрівало і зігріває у життєвих справах жінок українського роду, пов’язаного із Черкащиною, Харковом, Києвом і навіть Гаагою?

Ганна Антонівна Опанасенко 1938 р.н. Її мама стала вдовою-солдаткою в 30 років із 4 доньками на руках.   Вечорами пряла й переказувала малим Котляревського.

«Через тисячу літ лиш приходить подібне кохання» , –  це про нас із Іваном, моїм чоловіком. Мені 86 років, вони на мене не тиснуть, вони зі мною дружать. Балакаю з квітками і книжками, так і виживаю. Живу дітьми й онуками – я їх усіх викохувала. Нас діти любитимуть, якщо будемо підтримувати їх».

Ярослава Живолуп. Фото: Paulio Sovari

Ярослава гастролювала в кількох десятках країн. Як складається типовий день української балерини, яка встигає читати книжки рідною мовою і окрім балетної має ще й педагогічну професію.

Звучать прозовий етюд Людмили Живолуп «За ниточку» і «Балада про сунички», присвячена однокурсниці із Сковородинівки.

 

 

Соціальні мережі
Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту