Подкаст «Градусник». Повість 36-и авторів присвячена пам’яті убитих війною у мирних містах

Живуть люди поруч. У кожного — своя доля. Життя триває — в ньому є місце радості навіть у пекельні часи. І людина сподівається, планує, мріє... Але раптом усі життєві ниточки обриває ворожа ракета — мирне життя мирної людини далеко від лінії фронту.

Так анонсують повість,  написану і видану під час війни.

Маленька дівчинка, молодик, майбутня — але, не судилося! — молода мама, літній чоловік.  Бабусі й онуки, батьки й діти, коти й собаки — усі, хто мешкає в будинку, перестають існувати. Типове багатоквартирне житло Дніпра чи Харкова. 36 авторів розповідають про будинок, подібних до якого  багато в усій Україні.Це — Реквієм по всіх, кого забрала війна.Авторки ідеї створити ось таку колективну повість, названу «Чи бачать небеса котів» – Еліна Заржицька (Дніпро) та Ольга Полевіна (Кропивницький).  Окрім них про цю прозу говоритимуть  Любов Долик (Львів) та Віктор Полянецький (Харків). Видавництво «Навчальна книга – Богдан» (Тернопіль). 

Еліна Заржицька авторка прози для дітей і дорослих, журналістка (м. Дніпро). Мала досвід написання роману удвох. Спершу в Україні виходили твори, написані утрьох, вдев’ятьох, потім книжка для молодших читачів 20-ти авторів «Таємниця старого горіха», яка написана для психологічної підтримки і розвантаження дітей під час війни.

14 січня 2023 року в Дніпрі ракета рф влучила у багатоповерховий будинок на житловому масиві Перемога у Дніпрі. Тоді загинуло 46 людей, серед яких 6 – діти, близько 80 осіб отримали поранення. Там загинули син і невістка її колеги по роботі. Бабусі привезли онуку, а самі повернулися додому. Спершу хотіли писати двома областями – Дніпропетровська і Кіровоградська, потім залучили всю Україну та тих співвітчизників, які  опинилися за кордоном. Поки  36 авторів писали, в єдиний текст усе зводила Ольга Полевіна. У Еліни саме пішов син до армії. Залишив їй кота. 

Коти  – уособлення миру, спокою. Багатьом відоме фото – дівчина у ванні з котом. Це дочка волонтерів, які загинули, і кіт Річард.

У Польщі Сергій Коловоротний написав про кішку, ще одна авторка – Оксана Маковець (США) – її сестра пережила Бучу. Віра Марущак (Миколаїв), зараз в Німеччині. Жила деякий час під обстрілами, потім виїхала за кордон. У Харкові залишається прозаїк Віктор Полянецький.

Сподіваємося презентувати цю повість  у Києві.

Ольга Полевіна, голова обласного літоб’єднання «Степ» у Кропивницькому: « Все почалося, як літературна вправа. Студійці писали оповідання на задану тему, а я їх поєднувала у єдиний цілісний текст. 36 авторів – це вже складніше було. Але ми створили художній документ часу».

Любов Долик, авторка книжок прози і поезії, «бабуся з досвідом» (Львів).  Прибрала з розповіді будь-яку дидактику і подивилася на ситуацію очима онуків. «Живемо у переломний час. Ми є свідками. Важливо фіксувати цей досвід, дбати про рівновагу вдома і на роботі, навіть на вулиці. Не впадати у відчай – це теж маленька перемога.

Віктор Полянецький, прозаїк, журналіст (Харків).

«Залишаємося з дружиною в місті. Видав свою книжку «Стрічка на моряцькому костюмі», щоб уже «закрити ХХ століття». Моя глава в цій повісті називається «Дожити до ранку». Герой – літній чоловік, який тамує біль у серці.

На обкладинці книжки посвята «Пам’яті загиблих внаслідок російської агресії в мирних містах України».

Усі фото - із Фейсбук-сторінок учасників подкасту

Слухати також:  Подкаст «Градусник». Родину знищували дві війни

Олеся Омельченко із села Військове: «Синочка виглядала, допоки Україною не стала»

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:

Телеграм: https://t.me/gromada_group

Фейсбук: https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti https://www.facebook.com/gromada.grp

Інстаграм: https://www.instagram.com/gromada.group.news/

Читайте також:

Telegram: Contact @gromada_group