«Познайомила вальс із Хрещатиком, а Хрещатик із вальсом». Дві ЛЮ у подкасті «Градусник»

Дивитись новини на сайті Gromada Group, медіа холдинг Харківщини

Як під час війни написана пісня у Варшаві з атмосферою Києва і Харкова

Трикутник міст – Варшава-Київ-Харків  об’єднає сучасний вальс «Вікно на Хрещатик». Авторка музики і виконавиця  Люцина Хворост (Харків, нині Варшава) і поетеса Людмила Живолуп (Київ).

 

 

Скріншот оформлення відео для ютубканалу харківського музично-літературного клубу «Апостроф». Дизайн засновниці клубу Лариси Вировець

 

 

Обидві авторки вальсу пов’язані долею з Українським радіо.

Людмила Живолуп починала працювати після Каразінського університету журналісткою в Харкові, на обласному радіо. В його ефірі відбулося чимало пісенних прем’єр теж каразінки  Люцини Хворост. Перш ніж послухати телефонну розмову з Людмилою, звернімо увагу на історичні факти.

Восени 1941 року радіопередачі з Хрещатика велися до останнього дня оборони Києва. 18 вересня столиця України припинила мовлення, наступного дня - як на параді - до міста вступили гітлерівські війська. Республіканський радіокомітет був евакуйований до Харкова, звідки  власне й починалося  українське радіомовлення  теж восени, 16 листопада 1924 року.

 Трагічна доля Хрещатика. 24 вересня 1941 року  там пролунала серія потужних вибухів, які практично зруйнували історичний центр міста. Пожежа, яка розгорілася внаслідок цього, знищила близько 200 будівель, серед них – 5 найбільших готелів,  найбільші універмаги, 5 кінотеатрів, консерваторія, центральний поштамт, будівля міськради, а також найвищий будинок довоєнного Києва – 12-поверховий хмарочос Гінзбурга. І споруда під назвою Радіотеатр.

До мінування об’єктів у Києві  1941 року були причетні інженерна частина армії генерала Власова,  дивізія НКВС та московська диверсійна група.

 

 

Скріншот німецької аерозйомки

 

Перший вибух стався на розі Хрещатика і Прорізної - в колишньому універмазі "Дитячий світ". Там розмістилася німецька комендатура. У той момент на Хрещатику було багато киян. Люди реєструвалися в комендатурі чи здавали радіоприймачі на вимогу окупаційної влади. Пункт приймання протигазів і радіоприймачів розташували у магазині «Дитячий світ».  

 

 

 

Охоплені полум'ям будинки на Прорізній. Вид з боку сучасного майдану Незалежності Фото 24 вересня 1941 року. Фото:photohistory.kiev.ua

 

 

Вибухи тривали з різними інтервали і в різних місцях до 28-29 вересня.  

На Хрещатику та інших вулицях закладали радіокеровані міни. Сигнал на вибух мав подаватися дистанційно.  Перший радіосигнал про знищення центру Києва за вказівкою Москви подали з Харкова.

Після вибухів у центрі міста  вистояли стіни будівлі за відомою радіоадресою Хрещатик, 26. Радійці та перші вітчизняні професійні телевізійники до відбудованої й реконструйованої споруди переселилися 1951 року.

 

 

Скріншот. Фінальний кадр відеоролика

 

 

 

Вікно службового кабінету  Людмили Живолуп у Нацраді з питань радіо і телебачення виходить на  Хрещатик. Слухайте її та Люцину Хворост у харківському подкасті «Градусник».

 

Соціальні мережі

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту