"Культурна Перемога" І. Жукова: І. Магрілов. Журналіст України в Німеччині

Ігор Магрілов – харків’янин, який стояв біля витоків незалежної преси в Україні, створив одне з перших незалежних видань не тільки в Україні, а ще тоді й в радянському просторі – юнацьку газету «БА-БАХ!!!».

Журналіст був першим кореспондентом інформаційного агентства «УНІАН» у Харкові, першим редактором «Тєлєнєдєлі» – популярного щотижневика «нульових», а також главним редактором не менш відомого харків’янам видання «Simon». І створив ще багато проєктів, про які ми сьогодні поговоримо.

Вже на німецькій землі Магрілов заснував волонтерський медійний проєкт «Berlin-visual», який розповідає Німеччині та всій Європі про українців, а німцям і європейцям про Україну.

Ігор вже два десятки років знаходиться в Німеччині, де теж активно займається журналістикою. У подкасті він розкаже, як за ці роки змінилося ставлення до українців і до нашої країни, які зміни в ставленні до України та наших громадян, в першу чергу українських біженців, на його очах відбулися в Німеччині після повномасштабного вторгнення.

Створений ним сайт berlin-visual.com – один з найпопулярніших проукраїнських інтернет-порталів Німеччини. Розвивається проєкт на волонтерських засадах.

Ще 2015 року Магрілов дав інтерв’ю «Радіо Свобода», в якому розповів, що на початку Революції Гідності він зрозумів: «У Німеччині просто немає інформаційного ресурсу, який би давав неупереджену інформацію про події в Україні саме російською мовою, для вихідців з пострадянських держав, оскільки ці люди отримують інформацію здебільшого з російських ресурсів». І вирішив створити його. Далі ще одна цитата: «Україна взагалі не представлена на медіаринку Німеччини. До прикладу, на сайтах Берліна новини про Україну часто подаються з проросійського боку, часто – їх взагалі оминають, щоб не втратити рекламодавців, щоб не заглиблюватися в українсько-російський конфлікт – причин багато..». Це він говорив 2015 року. Дізнаємося тепер, чи вдалося це подолати.

З перших днів Майдану сайт Магрілова висвітлював понад 90 відсотків всіх значущих масових акцій в ЄС, пов’язаних з Україною, подій в самій Україні та в зоні воєнних дій. Його інтернет-портал помічають, передруковують, читають, як свідчить статистика – у більшості країн світу.

В інтерв’ю «Радіо Свобода» Магрілов відмічав: «Мешканці Берліна, які мають проросійську позицію, обурюються моєю роботою, висловлюють незадоволення тим, що я пишу. Дехто з них знає мене особисто, і говорить це у вічі. Але це інформаційна війна, вона такою й має бути». Довідаємося, як змінилося вони з тих часів і чи вдалося їх переконати. 

 

Від початку повномасштабної війни  росії проти України все більше з´являється на каналі та сайті матеріалів українською мовою. Зараз вже 90 відсотків всіх матеріалів виходить українською. Передусім, щоб українці, які опинилися через російську агресію в Німеччині, знали новини з батьківщини.

Магрілов самотужки створив ще 2014-го україномовну версію свого порталу. Але й залишається російськомовний контент, орієнтований на «розплющення очей» росіян, які читають сайт і дивляться канал в ютубі, де більше 35 тисяч підписників із різних куточків світу.

У сайта «Berlin-visual» є власний кореспондент, навіть, у Харкові. Це журналіст Олег Перегон, який працює в різних ЗМІ з 1992 року, коли і я прийшов на телебачення.

Розкаже Ігор Магрілов і про інцидент, який він висвітлював і який стався взимку в німецької столиці між нашими проукраїнськими силами та деякими проросійськи налаштованими мешканцями Берліну. У лютому цього року у центрі Берліна, навпроти посольства рф у Німеччині, встановили підбитий у боях під Києвом минулоріч у березні російський танк, як символ поразки рашистської армії, наочне свідчення безглуздості та жорстокості розв’язаної війни проти України. А на башті танка поряд з українським прапором була табличка у стилі назви вулиць: «Площа В. Зеленського, 1». Але прихильники «руського міра» використали танк на свій лад. Вони організували акцію з покладання квітів та проросійської символіки на понівечену бронетехніку. Ігор Магрілов знімав це, як фотокореспондент, і навіть був затриманий поліцією за те, що протистояв агресивним проросійським активістам, про що розповіла «Deutsche Welle».

Магрілов був першим редактором популярного щотижневика «нульових»  «Тєлєнєдєля», заснованого харків’янином Борисом Ложкіним, який потім став головою Адміністрації президента України Петра Порошенка. У нашому подкасті Ігор розкаже, як він примудрився двічі стати головним редактором відомого видання.

Пригадали разом його перше славнозвісне дітище – газету «БА-БАХ!!!», до якої я теж був причетний. Видання стояло біля витоків недержавних ЗМІ України і всього, тоді ще радянського простору.

Закінчивши школу в Чугуєві, я в 17 років я вступив до ХНУ ім. Каразіна на філологічний факультет, оскільки на початку 90-х журфаків у Харкові не було, і кузнею кадрів для журналістів нашого міста був саме філфак. Відразу після вступу у серпні 1992 р. я прийшов на конкурс із набору журналістів у телекомпанію «Тоніс» – тоді 1-у в Україні та в усьому срср недержавний телеканал. Але створення власної телепередачі «Відеоревю», яка згодом стане першою шоу-програмою про кіно на території України та пострадянського простору, затягнулося на 9 місяців, і я тим часом із однокурсниками потрапив до редакції легендарної молодіжної газети «БА -БАХ!!!». Тоді ж познайомився з її батьком-засновником Ігорем Магріловим.

Моя перша стаття була опублікована у вересні 1992-го на сторінках «БА-БАХу!!!», що виходив тоді на сторінках найпопулярнішої газети Харкова «Тоніс-центр». Називалася стаття «З мільйоном на військовому літаку» і розповідала про спецоперацію правоохоронців рідного мені Чугуєва. Досвід написання статей  у мене був ще зі шкільних років, коли я, як юнкор писав для місцевої районної газети. У редагуванні матеріалу, як зараз пам’ятаю, активну участь брав мій батько, відомий журналіст і поет Леонід Жуков. А моя бабуся зберегла вирізку статті з «БА-БАХ!!!», яка досі перебуває у мене в сімейному альбомі. Далі на сторінках газети публікувалися мої авторські матеріали про кіно, які я готував для телепрограми «Відеоревю», а коли передача вийшла в ефір, ставши популярною, і мене запросили на роботу на ТБ, на написання статей для «БА-БАХ!!!» часу вже не залишалося, але й згодом я продовжував співпрацювати з Ігорем Магріловим, зокрема в часи його роботи головним редактором у тижневику «Тєлєнєдєля».

Зараз журналіст висвітлює найважливіші заходи і події, які стосуються життя українців і берлінців у Німеччині.  У травні Ігор спілкувався у Лейпцигу із Сергієм Жаданом, який виступав там із концертом свого гурту «Жадан і Собаки». Про це він дізнався від харківського музиканта Юрія Гуржі, який виступає разом із Жаданом, а Ігоря побачив на вулиці і запросив на українську музичну подію.

 

А ще Ігор Магрілов робив дитячу газету на славнозвісних «Таврійських іграх». Про це ви також ексклюзивно докладно дізнаєтесь з нашого подкасту.

 

У травні 1998 року Ігор, перебуваючи головним редактором харківського щотижневика «Теленеделя», створив та очолив агентство моделей «M-Models», яке потім стало «IgMa Models», а пізніше «Magnet Models». Це можна вважати днем народження справжнього модельного агентства, яке було регіональним представником таких престижних конкурсів, як «Elite Model Look» та «Ford Supermodels of the World». Його моделі працювали в багатьох країнах світу.

2001 року агентство стає лауреатом Міжнародного Академічного рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна» у номінації «10 років незалежності України». Моделі агентства також ставали переможницями всеукраїнського конкурсу краси «Панна України», фіналістками та призерами національних конкурсів краси «Міс Україна», «Королева України», «Золота корона України» тощо.

 

Магрілов вигадав і втілив в життя конкурс «Зірка харківської міліції» – перший такий в Україні. Як жартує Ігор: «Є навіть грамота від генерала».

Ігор і зараз співпрацює з українськими моделями та вітчизняними агентствами, створюючи акції на підтримку України…

І ще багато цікового та невідомого чекатиме на вас у нашому подкасті проєкту «Культурна Перемога»...

Проєкт «Культурна Перемога» присвячений вітчизняним митцям і культурним подіям, кожна з яких під час війни росії проти України – це наша культурна Перемога і внесок в наближення загальної Перемоги. Спілкуюся я з українськими діячами, які перебівають не тільки в нашій країні, а і за кордоном, але при цьому активно працюють на підтримку України.

Подкасти проєкту «Культурна Перемога» можна знайти в однойменній рубриці на сайті агенції місцевих медіа Харківщини «Громада.Груп», що об’єднує ЗМІ Харківської області.

Автор і ведучий проєкту «Культурна Перемога» Ігор Жуков – український журналіст, телеведучий, автор популярних програм, які з 90-х виходили в українському ефірі 30 років безперервно, поки російськи бомби не поцілили в харківську телевежу... Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Ігор Жуков створив проєкт «Український кінофронт: Кіно, яке не подивляться орки» про актуальні під час війни теми, про які ще ніхто не розповідав і які виходять далеко за межі України…