"Культурна Перемога" Ігоря Жукова: майбутній фільм про Довженка на Одеській кіностудії, якою я проведу вам екскурсію… ФОТО

На славнозвісній Одеській кіностудії в складні воєнні часи, незважаючи на труднощі, продовжують працювати, знімати кіно, створювати фільми. 

З початку повномасштабного вторгнення було завершено знімальний процес трьох картин, а зараз на Одеській кіностудії працюють над пятью фільмами, зокрема й біографічною стрічкою «Режисер» про Олександра Довженка, яку там називають наймасштабнішим в Україні кінопроєктом.

Я був на Одеській кіностудії під час всеукраїнського кінотуру унікального фільму «Повернення. Василь Кричевський» із пресконференціями творців, які мав честь проводити та організовувати разом із авторами містами України, де жив і працював видатний митець Василь Кричевський. 

Розпочали ми тоді із загальнонаціональної прем’єри в рідному Харкові, що насправді для нашого прифронтового міста стало унікальною подією, адже всеукраїнська кінопрем’єра відбулася не в столиці чи в іншому місті, а саме в Харкові, чого не було ще раніше під час повномасштабної війни. 

І з Харкова разом із авторами стрічки відправились у всеукраїнський кінотур стрічки «Повернення. Василь Кричевський», зокрема і в Одесу, де показ і творча зустріч відбулися в легендарній кінозалі Одеської кіностудії, на якій Василь Кричевський в 20-х роках минулого сторіччя став одним із перших художників-постановників українського кінематографа, співпрацюючи із видатними діячами українського кіномистецтва, серед яких був і Олександр Довженко.

Саме цим часам і буде присвячений новий фільм Одеської кіностудії – повнометражна біографічна драма про Олександра Довженка під назвою «Режисер». 

Ім’я українського кінорежисера, письменника, кінодраматурга, художника, класика світового кінематографу Олександра Петровича Довженка давно є візитною карткою України і відоме кожному українцеві, більше того  він – найвідоміший український кінорежисер, знаний у всьому світі.

У фокусі кіноісторії – становлення Довженка, як режисера, коли він почав працювати на кіностудії в Одесі. У фільмі будуть висвітлені й інші історичні постаті: легендарні Юрій Яновський, Амбросій Бучма, Юрко Тютюнник, знаменитий директор кінофабрики Павло Нечеса, загадкове кохання Яновського та Довженка танцівниця Іда Пензо і багато інших. Дія стрічки, як повідомили творці, розгортається в Одесі 1926 року. Місто оговталось від першої світової війни та громадянської, і в цей час тут процвітає НЕП, джаз, література, кіно... Епоха романтиків, письменників і кінематографістів.

Олександр Довженко, тоді ще маловідомий ілюстратор і літератор-початківець, їде із Харкова до Одеси: його запросили працювати режисером на кіностудії знімати фільм «Вася-реформатор». У Харкові Олександр Довженко пробував стати письменником, але безрезультатно. Його оповідання не дуже подобались публіці. Учасники Вільної академії пролетарської літератури (ВАПЛІТЕ) не прийняли Довженка до свого кола. Але в нашому місті він познайомився з Миколою Хвильовим, Павлом Тичиною та Юрієм Яновським. Саме Яновський, коли приїхав в Одесу працювати редактором Першої кінофабрики Всеукраїнського фотокіноуправління ВУФКУ (це одна з перших назв Одеської кіностудії), запросив Олександра Довженка. Яновський взяв для нього два сценарії «Вася-реформатор» та «Ягідка кохання» і запустив їх в роботу.

Одеса, як і Харків, переживала культурний бум у двадцяті роки минулого століття. Тут розвивались театри та кабаре, сюди приїздили художники та письменники на роботу та на відпочинок. Кіностудія стала одним із центрів тяжіння митців до міста. Ці метаморфози в середині 1920-х зробили Одесу другим, після Харкова, епіцентром українського та авангардного культурного життя. А для Довженка це була можливість показати себе, виразити в чомусь іншому. І він стає професійним режисером. Разом із його наступними стрічками «Ягідка кохання» та «Сумка дипкур’єра» росте і впізнаваність Довженка. В Одесі він стає зіркою.

Юрій Яновський опише ці події у своєму дебютному легендарному романі «Майстер корабля», який є одним із джерел натхнення при роботі над сценарієм. Працюючи над сценарієм, команда проєкту вирішила, що треба зробити дві головні речі. По-перше, «реабілітувати» Олександра Петровича Довженка в очах українців, показати новий зміст, чому він діяв саме так в тих історичних умовах. І одразу ж тут хочеться зробити уточнення, чому режисера взагалі треба реабілітовувати? «Одеське життя» нагадує, що в його кінокартинах прославлялася революція, червона армія, колективізація, соціалізм і інші теми, які в сучасному контексті вважаються неприйнятними. Хоча Олександр Петрович намагався показати недоліки системи, зосередитися на красоті української ідентичності, але радянська цензура на той час того не дозволяла. Показати деякі фільми такими, якими їх задумував Довженко, змогли лише через десятки років.

Друге, що хоче показати команда кіностудії, це представити Одесу 1926 року як цілком українське місто. Як зазначають автори, для цього не треба нічого вигадувати. Генеральний продюсер стрічки, голова правління Одеської кіностудії Андрій Осіпов говорив на презентації фільму: «Це українська культура. Це письменники Юрій Яновський та Юрій Тютюнник. Режисери Лесь Курбас та Іван Кавалерідзе. Це актор Амвросій Бучма… Це сам Довженко. На чолі Одеської кіностудії знаходився Павло Нечеса. Чуєте, яке козацьке прізвище? Все, що я назвав, — це прізвища українців, які проживали в Одесі».

Автори стрічки втілюють суто одеську історію та створюватимуть, як вони говорять, абсолютно український фільм, що занурює глядача в атмосферу сторічної давнини, яка має паралелі із сьогоденням. Фільм «Режисер» створюється за підтримки Державного агентства України з питань кіно. За словами все того ж Андрія Осипова під час прес-конференції, зйомки будуть проводитись прямо на одеських вулицях. Більшість знімальної групи через війну становитимуть жінки, а одеситів запрошують долучитися до зйомки масових сцен у безкоштовній масовці.

Головний консультант і співавтор сценарію – відомий дослідник життя та творчості Довженка, кінокритик, заступник голови Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач. 

Ми спілкувалися  із Сергієм Тримбачем, коли я вів нашумілу київську прем’єру фільму «Повернення. Василь Кричевський» в Будинку кіно.

Тоді на київській прем’єрі в Будинку кіно стрічки «Повернення. Василь Кричевський» я, як ведучий, надав слово Сергію Тримбачу першому для вітання на початку.

Також у створенні сценарію стрічки «Режисер» допомагає знана літературна критикиня Віра Агеєва. 

Режисером-постановником є Костянтин Коновалов, сценарист фільмів «Крути 1918» і «Фортеця Хаджибей». 

Він вже знімав кіно про Довженка в 2014 році. Тоді це був короткометражний документальний фільм «Олександр Довженко. Одеський світанок». 

У тому фільмі в кіносценах молодого режисера зіграв відомий співак, харків’янин Сергій Бабкін.

Одеська кіностудія є однією з найстаріших кіностудій у світі і зараз залишається однією з найбільших в Україні.

Більше 105 років на Французькому бульварі в Одесі відбувається кіновиробництво. Одеська кіностудія, як її називають, український Голівуд на березі Чорного моря, є відправною точкою до вершин світового визнання багатьох митців. 

Режисери, сценаристи оператори, редактори та критики, митці, чиї імена асоціюються з титанами кінематографічного мистецтва України.

За час свого існування вона подарувала світові понад 600 фільмів, багато з яких стали класикою українського кінематографу.

За понад сторічну історію розвитку Одеська кіностудія пережила багато трансформацій, стала майданчиком, на якому працювали представники різних національностей та культур, ідеологій та вподобань. 

Поєднання традицій відбулося на самобутності та ідентичності культурної спадщини Одеської кіностудії, що присутнє у кінострічках із «бригантинкою» на заставці на початку.

Державне агентство України з питань кіно, вітаючи минулого року Одеську кіностудію із 105-ю річницею, у своєму вітальному зверненні зазначало: «За понад століття на кіностудії було створено незабутні шедеври, які надихають глядачів різних поколінь. Понад сторічна історія яскравого динамічного процесу творення кіно, яке трансформувалося від фільмів, знятих в кіноательє підприємця Харитонова, пережило процес націоналізації й стало однією з провідних кінофабрик. Період унікальної й непересічної творчої самобутності ВУФКУ, перше звукове кіно й анімаційні мультфільми. Виклики Другої світової війни, відродження кінематографу в повоєнні роки, молоде, сміливе й безшаблонне кіно 60-70 років, золота ера кіно 80-х, провідна кіностудія, що стала справжнім брендом й сучасним кіноцентром незалежної України – це все віхи розвитку Одеської кіностудії.»

Справді, творча спадщина кіностудії – це яскраві сторінки історії українського та світового кінематографу. І це все наочно демонструють експозиції Музейно-виставкового комплексу Одеської кіностудії, які мені вдалося оглянути в лихоліття війни. 

За це дякую співробітникам кіностудії менеджеру проектів Андрію Гурецю та головній редакторці Олександрі Маринченко, яка ще й проводить дивовижні екскурсії музеєм для груп відвідувачів.

Експозиції музею Одеської кіностудії нараховують понад 1000 унікальних експонатів, що занурюють в світ кіно Голівуду на березі Чорного моря, костюми й реквізит із із всесвітньо відомих фільмів.

За воротами та парканом розташовані п’ять павільйонів, головний офіс і стара будівля першого павільйону. 

На вуличках між павільйонами стоїть просто неба реквізит у вигляді автівки, паровоза та іншого із кінострічок.

У п’ятому павільйоні зробили музей. У ньому розповідають про історію кіностудії від самого початку до сьогодення. 

В музеї зберігають реквізити зі знімань своїх найвідоміших фільмів і відтворені інтер’єри деяких сцен.

Ці фільми є культовими для глядачів другої половини ХХ сторіччя, і хоча вони зняті російською мовою, але, як вважають в Одеській кіностудії, вони є надбанням українського народу,  і зараз вони заробляють гроші для України, зокрема в ютубі. Голова правління Одеської кіностудії Андрій Осіпов у численних інтерв’ю наголошував на винятковості YouTube-каналу Одеської кіностудії, на якому 1 мільйон 800 тисяч підписників та понад 50 мільйонів відвідувань щомісяця. За його словами, прибутки від каналу «годують» не тільки саму кіностудію, а й державу. Я нагадаю, що Одеська кіностудія знаходиться в корпоративному управлінні Фонду держмайна України. Державі в особі ФДМУ належить 50% від статутного капіталу + 1 акція. А на питання, чи є в планах зробити українську переозвучування чи українські субтитри для цієї кінобібліотеки, керівник Одеської кіностудії пояснював, що на деяких продуктах субтитри вже зроблені. Але загалом це питання грошей. І якщо обирати, куди їх спрямувати – виробляти нове кіно чи працювати зі старим, – то перше більш пріоритетно. Втім каже, що доопрацювати ключові фільми варто.

І потрапивши до студійного Музею кіно і я не зміг втриматися, щоб не вдягнути екранні костюми мушкетерів з популярної картини, яку дивився в дитинстві по телебаченню і пригодами яких зачитувався в улюблених романах Олександра Дюма про Д'Артаньяна. 

А також не зміг не зробити фото на згадку в декораціях зйомок всесвітньо відомих кінострічок з телевізійних каналів нашого дитинства.

А під час екскурсій, які проводять на Одеській кіностудії,  можна не тільки поринути у світ кінематографа, а ше й допомогти ЗСУ. Благодійні екскурсії по території кіностудії та у музею кіно почали проводити ще з 2022 року.

Відвідувачі музею дізнаються про українську культуру, яка у кінематографі була яскраво представлена періодом ВУФКУ, періодом Яновського, Курбаса, Йогансена, Кричевського, Довженка...

Як говорять на Одеській кіностудії, «у 20-ті роки XX століття на кіностудії працювали на відродження української культури. Знімали про Україну та українське. Одеса була частиною цього, про це не варто забувати». 

Серед плакатів епохи 20-х років є репродукція плаката фільму «Тарас Шевченко» (1926), а серед сучасних можна побачити вже постер фільму «Тарас. Повернення» (2019). Так на одній і тій же кіностудії знімали два різні фільми про Тараса Шевченка – радянський і знятий вже у незалежній Україні. Тут відтворені плакати майже всіх фільмів, які знімали на Одеській кіностудії і які збереглись у різних архівах. 

Крім того, під час творчого відрядження в Одесі я зустрів талановитого музиканта і поета Едгара Вінницького – учасника «Голосу країни» і вуличного музиканта, який давав концерт прямо біля моря.

А також познайомився в перлині біля моря із славнозвісним одеським пенсіонером Володимиром, що власними руками 20 років тому збудував на березі Чорного моря кам'яний сад «Пташиний пляж» і досі кожного дня за ним доглядає, про що писали місцеві і всеукраїнські газети.

Під час повномасштабної війни росії проти України Одеська кіностудія, як і все місто, страждала від російських обстрілів. У червні 2023 року від ракетного удару головний офіс зазнав пошкоджень, а в цеху обробки плівки вилетіли вікна. Проте кіностудія продовжила працювати і, незважаючи на труднощі, знімати фільми. З початку повномасштабного вторгнення завершено знімальний процес трьох картин, зараз на Одеській кіностудії в роботі п’ять фільмів. Серед них кінопроєкт «Режисер» про Олександра Довженка. До речі, поруч із Французьким бульваром, де знаходиться Одеська кіностудія, є вулиця Олександра Довженка.

Ще багато цікавинок ви довідаєтеся вже із самого випуску.

У статті використані фото з подкасту: фото Одеської кіностудії, Держкіно України, Одеського відділення Національної спілки кінематографістів України, мого особистого архіву, а також з відкритих джерел.

Подкасти проєкту можна знайти в однойменній рубриці на сайті агенції місцевих медіа Харківщини «Громада.Груп», що об’єднує багато ЗМІ Харківської області, та на ютуб-каналі «Харківського прес-клуба». 

Автор і ведучий проєкту «Культурна Перемога» Ігор Жуков – український журналіст, телеведучий, автор популярних програм, які з 90-х виходили в українському ефірі 30 років безперервно, поки російськи бомби не поцілили в харківську телевежу... Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Ігор Жуков створив проєкт «Український кінофронт: Кіно, яке не подивляться орки» про актуальні під час війни теми, про які ще ніхто не розповідав і які виходять далеко за межі України...

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:

?Телеграм   ?Фейсбук  ?Інстаграм

Дивіться та слухайте унікальні відеоподкасти проєкту  «Культурна Перемога»  відомого журналіста, автора телепрограм про кіно і TV Ігоря Жукова:

https://gromada.group/news/podkasti-proyektu-kulturna-peremoga-igorya-zhukova

Читайте також Телеграм-канал проєкту "Кіно, яке не подивляться орки" з унікальною інформацією, якої немає в інтернеті: https://t.me/kinoorki