"Культурна Перемога" Ігоря Жукова: Наталія Світлична. Телезірка "Тонісу" під час війни і до, Сергій Бабкін, регіональне ТБ і радіо тощо

Про лихоліття воєнних часів, фестивалі для дітей у прифронтовому Харкові, наші несподівані зустрічі із Сергієм Бабкіним і його спогади про нас, очікування фільму про воєнний Харків від нашої колеги, дикторки «Тонісу» Юлії Старосільської, телевізійні «Каблучки» і регіональне радіо до повномасштабного вторгнення, перші ефіри на «Шансоні», вірш із моєї книги присвячений на початку 90-х дикторкам недержавного телебачення в особі Наталії, злободенні зміни у підтримці та відношенні до українських біженців в Іспанії і ще багато цікавого та невідомого ексклюзивно з перших вуст у подкасті з багатьма фото з наших особистих архівів, створеному в співпраці з «Харківським прес-клубом» та агенцією місцевих медіа Харківщини «Громада.Груп».

Минулого випуску ми з Наталією хотіли поспілкуватися на багато тем у лихоліття війни, але не встигли поговорити про все, що домовлялися. Тому сьогодні продовжуємо бесіду.

Нагадаю, що саме Наталія Світлична стала першим диктором на недержавному телебаченні України і всього пострадянського простору. 

Це був харківський канал «Тоніс-центр», де і я в 90-х створював першу шоу-програму про кіно на українському ТБ «Відеоревю». 

І наші творчі та робочі шляхи неодноразово перетиналися.

Наприкінці минулого року вже вдруге після повномасштабного вторгнення росії в Україну у воєнному Харкові пройшов фестиваль дитячих талантів «Міні Міс і Містер Харків» під патронатом фонду «Чужих дітей не буває», який Світлична створила 2021 року. Організовувала конкурс подруга Наталії Вікторія Помазан разом із партнерами та волонтерськими організаціями.

Поговорили, чи доцільно під час війни у прифронтовому місті проводити подібні заходи.

Цей щорічний регіональний дитячий фестиваль проводиться більше 20 років. До повномасштабної війни я теж був у журі конкурсу. І тоді я на власні очи бачив, що для дітей це справжнє свято.

І зараз під час війни в нашому прифронтовому місті харківські дітки знову вийшли на подіум.

Відвідувачі повідомляли, що всі заходи безпеки були зроблені. Навіть звʼязку не було в приміщені і навколо. Після початку повномасштабної війни дитячий конкурс відновив свою роботу у вересні 2022 року. Глядачі писали, що фестиваль занурив присутніх у мирне життя, яке було до повномасштабного вторгнення, і подібні заходи – ознака мирного життя, яке попри все повертається до Харкова. Діти – це наше майбутнє, і ми насамперед повинні піклуватись про них. А юні харків’яни, навіть в умовах війни, довели, що вони хоробрі, талановиті та патріотичні.

Веде Світлична активну діяльність і в соцмережах. Постить, репостить збори на допомогу ЗСУ, волонтерам тощо.

Повернулися в розмові до Харкова початку повномасштабної війни росії проти України. В перші дні ми з Наталією зізвонювалися. І на моє питання «як ти?», вона відповіла, що з дітьми ночує та живе в підземному паркінгі.

Світлична пригадає, якими були для неї, її родини та сусідів особисті перші дні початку повномасштабного вторгнення, як вона тоді пекла хліб тощо.

Потім вони виїхали з України і дібралися до іспанської Майорки в місто Пальма на Балеарських островах, де потрапили до програми «Червоного Хреста».

Наталія розповість, як зараз підтримують українських біженців в Іспанії, з чого складається підтримка та що змінилося за два роки.

Минулоріч я спілкувався в одному з випусків з нашим колегою Михайлом Крамаренком, який виїхав із родиною в Німеччину, і він розповідав, як підтримують там українських біженців.

Світлична працювала в ресторані та піцерії офіціанткою, кухарем і посудомийкою.

Дуже здивувався побачити її у незвичайній ролі відомий співак і музикант із Харкова Сергій Бабкін, який брав участь у благодійному концерті на підтримку України, організованому харків’янином Юрієм Гордієнком на Майорці. Наталія знає Сергія ще з кінця 90-х, коли Бабкін був на каналі «Тоніс-центр» ведучим програми «Салон-ТV», яку режисував її тодішній чоловік Руслан Тризна.

Пригадав і я, як зустрівся із Сергієм Бабкіним тільки онлайн влітку 2022 року на інтернет-заході, який проводив із Харкова відомий волонтер, організатор «Ліги сміху» в нашому місті і учасник легендарної команди ХАІ «Люди в білому» Ігор Діденко. Він і запросив нас разом з іншими відомими людьми.

І тоді Сергій Бабкін з Німеччини, де він перебував, прямо в зумі не тільки спілкувався, а й співав свої пісні під гитару.

І, коли Ігор Діденко, почав розповідати співаку про мою телевізійну діяльність, Сергій Бабкін засміявся і відразу відповів, що тоді «бачив кожну програму» і був «фанатом». 

А я пригадав, як пізніше розповідав у своїх передачах про його акторські ролі в кіно та захоплювався ними.

Поговорили ми під час подкасту з Наталією і про те, як надалі привертати увагу європейців, які, за її словами, вже «втомилися» від українських біженців. 

Світлична дуже чекає, щоб показати в Іспанії майбутній фільм про воєнний Харків нашої колеги Юлії Старосільської, який вона минулоріч приїжджала знімати в наше місто з Кіпру, де колишня дикторка «Тонісу» живе вже 12 років і активно підтримує Україну.

Повернулися ми в розмові і до теле-радіо-діяльності до війни. 

Минулого випуску ми докладно розповіли всі подробиці початку праці на недержавному телебаченні в 1990-х роках і подальші долі всіх дикторів та інших зірок «Тонісу».

А сьогодні Наталія розповіла про свою авторську «тонісовську» програму для жінок «Каблучки». Це був справжній жіночий телевізійний журнал, який складався з різноманітних рубрик.

З однієї з таких рубрик, яка була присвячена хатнім улюбленцям, народилася повноцінна програма «Для маленької компанії», яка потім жила вже своїм телевізійним життям.

2003 року Світлична прийшла на радіо. 

І спочатку вийшла в ефір «Радіо Шансон», що для неї було дуже несподівано. 

У перших кроках на радії Наталії допомагав відомий радіоведучий та актор Сергій Дзялик, голос якого ви чули в багатьох роликах, а його самого бачили на всеукраїнському екрані в ролях у серіалах і фільмах.

Світличну призначають керівником рекламного відділу харківської філії радіогрупи «Український Медіа Холдинг», до якої входили «Europa Plus», «Авторадіо», «Ретро FM», «Наше радіо», «Джем FM» та інші.

Це був один з найбільших холдингів радіоринку України. 2007 року Наталію підвищуюють до посади регіонального директора.

Керувала Світлична харківським регіоном радіогрупи до 2022 року.

Пригадає Наталія, як намагалася повернутися на телебачення з програмою «Кулінарні міфи» на всеукраїнському каналі «Меню TV».

Крім того, Світлична проводила в нашому місті регіональний конкурс краси «Пані Харків».

Один з віршів у моїй книзі «Та, чиє ім’я шепоче вітер» був присвячений на початку 90-х дикторкам недержавного телебачення в особі Наталки.

Коли я зустрічався зі Світличною у 2020-му році для запису інтерв’ю до сюжету, який я знімав і що став фільмом, присвяченим 30-річчю «Тоніса», я подарував їй книгу.

І це була книга-алігат, в якій з іншого боку розміщені вірші мого батька, відомого слобожанського поета, письменника і журналіста з Чугуєва Леоніда Жукова.

Він був дитиною війни, як і батьки Наталії, і всі вони теж не дожили до нових страшних воєнних часів.

Але пам’ять про батьків – назавжди з нами… І тому вони поруч із нами…

У Наталії дві чарівні доньки – двійнята Ніка та Ліза, в яких вона души не чує.

Нещодавно донька Ліза сказала, що війна закінчиться у вересні. А колись, як пригадує її мати, вона передбачила фінал усіх матчів чемпіонату світу з футболу. Сподіваємося на якнайшвидшу Перемогу та на повернення додому в рідний Харків всіх, кого війна розкидала по світу.

Ще безліч невідомого та цікавого ви ексклюзивно довідаєтеся з самого подкасту із співрозмовницею Наталією Світличною.

У статті використані фото з подкасту: архіву мого особистого та Наталії Світличної, а також з відкритих джерел.

У проєкті «Культурна Перемога» я спілкуюся про війну і творчість, нові виклики та здобутки у воєнні часи з українськими митцями та мисткинями, які перебувають не тільки в нашій країні, а і за кордоном, але при цьому активно підтримують Україну. Подкасти проєкту можна знайти в однойменній рубриці на сайті агенції місцевих медіа Харківщини «Громада.Груп», що об’єднує ЗМІ Харківської області.

Автор і ведучий проєкту «Культурна Перемога» Ігор Жуков – український журналіст, телеведучий, автор популярних програм, які з 90-х виходили в українському ефірі 30 років безперервно, поки російськи бомби не поцілили в харківську телевежу... Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Ігор Жуков створив проєкт «Український кінофронт: Кіно, яке не подивляться орки» про актуальні під час війни теми, про які ще ніхто не розповідав і які виходять далеко за межі України...