"Культурна Перемога" Ігоря Жукова. Перше українське кінофентезі "Сторожова застава" і чи можливе продовження екранізації популярної книги… ФОТО

«Сторожова застава» – це екранізація однойменної популярної книги Володимира Рутківського. 

Загальні касові збори фільму, включаючи боксофіс за кордоном, становили 2 млн. 740 тис. $.

Про перше масштабне українське кінофентезі з трюками та спецефектами «Сторожова застава» я починав розповідати ще в своєї телепрограмі про кінематограф і телебачення «Прем’єра з ігорем Жуковим», коли фільм тільки готувався до виходу на екрани і з’явилися перші кадри з його знімального майданчика.

Одним з найвизначніших досягнень фільму вважається те, що він зумів нарешті повернути Україні власний фольклор та його героїв, а саме епічних героїв, богатирів Ілька Муровця, Олешка Поповича та Добриню Микитича, яких постійно використовували в російському кіно. До речі, як зазначали автори, Муровець – не через «м», а через «в». Згідно з літописом, так звалося місто на Чернігівщині, з якого був Ілько.

Прем'єра стрічки в кінотеатрах України відбулася в жовтні 2017-го. За інформацією Держкіно України фільм став на той момент рекордсменом за касовими зборами першого вікенду серед всіх українських кінострічок за всю історію українською кінематографу. За їхніми даними стрічка зібрала у перший вікенд 8,2 млн гривень і 111 тисячах глядачів. Загалом фільм пробув в українському прокаті десять тижнів, і його переглянуло 274,5 тисячі глядачів, а загальні касові збори сягнули понад 19 мільйонів гривень (за курсом на той момент це було 700 тисяч $).

«Сторожова застава» поверталася на великі екрани і в 2021-му році у вітчизняних кінотеатрах із нагоди 30-річчя Незалежності України, і вже під час повномасштабної війни, коли проводилися благодійні покази за кордоном. Зокрема, в червні 2022 року в Берліні відбувся показ «Сторожової застави», щоб допомогти українським біженцям, мамам з дітьми різного віку відволіктися від подій навколо й нагадати забуте відчуття, як це переглянути у кіно фільм рідною мовою.

У жовтні  2017 року до початку прокату фільму у вітчизняних кінотеатрах, «Укрпошта» випустила ювілейну поштову марку, на якій зображені три українські богатирі: Ілько, Олешко та Добриня. Тираж марки складав 130 тисяч екземплярів. 

Була зроблена і розширена чотирисерійна телевезійна  версія фільму.

Після виходу на екрани актори та режисер сподівались на продовження «Сторожової застави», адже, як вони говорили, історія може розвиватись далі.

Режисер фільму Юрій Ковальов, для якого «Сторожова застава» стала дебютом у повнометражному кіно, зізнавався, ідея належила продюсерам, які прочитали однойменну книгу Володимира Рутківського. 

Вже потім, усі разом вирішили взятися за сценарій. Книгу вдалося адаптувати для екрану разом із  дитячим письменником Сашком Дерманським та маріупольським кіносценаристом Ярославем Войцешеком, який потім напише сценарій славнозвісної «Мавки. Лісової пісні».

«Сторожова застава» розповідає про сучасного українського хлопчика, який через загадковий портал часу потрапив на тисячу років назад, у Київську Русь, в розпал вирішальної битви Добра і Зла. Хлопець не тільки опинився в епіцентрі подій, а й сам став до бою.

Фентезі – один із найдорожчих жанрів у кінематографі. Потрібно відтворити світ і персонажів, які насправді не існують. 

Офіційний бюджет «Сторожової застави» тоді склав більше 40 мільйонів гривень. 

Держава дала 45% цієї суми, виробники майбутнього фільму у 2013 році стали переможцями п'ятого конкурсу Держкіно, яке скерувало на його створення понад 18 мільйонів гривень. Для фентезі – це не так багато. Середній бюджет, з якого стартує фентезі у країнах Європи та Америки – на 2-3 порядки більше.

Робота над фільмом тривала непросто. Знімальна група фільму стартувала тричі. 

Два рази їм заморожували початок роботи. Коли втретє взялися за справу у 2015-му, то було обмаль часу, адже потрібні були для зйомок  літо, осінь, весна, але аж ніяк не зима. Загалом, знімальних змін було 52.

Гримерам та костюмерам доводилося починати робочий день о другій ночі, адже одягали не лише головних героїв, а ще 50 воїнів. 

Та й акторам доводилось зніматись за будь-якої погоди.

За сюжетом сонячне затемнення активізує магічний портал часу. Звичайний хлопець потрапляє з 21 століття на тисячу років назад у Київську Русь, в розпал вирішальної битви Добра і Зла. У його руках магічний камінь, що дає могутню силу, поруч - легендарні богатирі, про яких він читав у книгах. 

Разом із героями билин – богатирями: юним Олешком, могутнім Ілько та суворим Добринею починається його небезпечна, сповнена пригод подорож.

Попереду смертельні небезпеки, чорна магія, зустріч з новими друзями і справжніми, битва з міфічним істотами в цілою армією половців  на чолі з гігантським кам'яним монстром – і все це у супроводі візуальних ефектів.

Тепер від хоробрості хлопчика залежить, чи переможе світло темряву і чи буде майбутнє таким, яким його знаємо ми. І тому зрозуміло, чому слоган фільму «Захисти минуле заради майбутнього».

Художник з костюмів Антоніна Белінська зізнавалася, що на розробку ескізів їй знадобилось півтора місяця. 

Як вона говорила: «Була проведена колосальна робота з вивчення історичних джерел, було багато консультацій, як з істориками, так і з реконструкторами. Потім для посилення образу і характеру додавалися художні деталі, і вже на підставі всього цього створювалися костюми наших героїв».

Знімання фільму розпочалось у листопаді 2015 року і проходило в Карпатах на скелі Олекси Довбуша, на Житомирщині у Коростишівському кар'єрі та Тетерівському коші, на Київщині у місті Буча, на болотах та Лисій горі. 

Для знімань, на київській Троєщині, збудовано масштабні декорації самої Сторожової застави. 

А в натурному знімальному майданчику студії «Film. ua» відтворено половецький табір. 

Навесні 2016 року відбулося дознімання.

Для юних персонажів Вітька та Оленки, яких грали українські актори Данило Каменський та Єва Кошева, стрічка стала кінодебютом. 

Актор Роман Луцький, знайомий глядачам за фільмом «Століття Якова», отримав чи не найбільше схвальних відгуків від кінокритиків за роль Олешка. Його роботу похвалив навіть автор книги Володимир Рутківський. Роботу Луцького визнав і сам режисер Юрій Ковальов.

Для негативних персонажів, яких грали казахські актори Єржан Нуримбет та Єрболат Тогузаков і які під час фільмування розмовляли казахською, репліки у пост-продакшені було передубльовано спеціально вигаданою неіснуючою мовою, щоб не образити казахських глядачів.

Постпродакшн, а також робота над спецефектами виконані українською студією «Postmodern», яка використовувала також і субпідрядників розробників з Індії.

Пісні для саундтреку фільму написала низка відомих українських музикантів. Зокрема, Фагот з гурту «ТНМК» виконав пісню «Мантра», акапельний гурт «Пікардійська терція» виконав пісню «Наша земля».

Спочатку прем'єра стрічки в Україні планувалася на грудень 2016 року. 

Згодом прем'єру перенесли на 12 жовтня 2017-го. 

За інформацією тодішнього голови Держкіно України Пилипа Іллєнка та офіційної сторінки фільму у фейсбуці фільм став на той момент рекордсменом за касовими зборами першого вікенду серед всіх українських кінострічок за всю історію українською кінематографу.

У лютому 2015 року на Європейському кіноринку Берлінського міжнародного кінофестивалю права на прокат фільму було продано у Францію. 

У березні 2016-го на Гонконзькому кіно- і телеринку права на показ придбали дистриб'ютораи на території Індії, В'єтнаму і Малайзії. 

У грудні 2017 компанія «Star-D Productions» придбала права на показ у всіх форматах, включаючи кінопрокат, телебачення, на повнометражну та серіальну версії на територію Китаю.

Українські кінокритики відгукнулися про стрічку стримано-схвально, але загалом відзначили «монументальність» фільму Ковальова для українського кінематографу.

Багато критиків виокремили гру кількох акторів, які вигідно вирізнялися з-поміж решти героїв, серед яких богатир Олешко (актор Роман Луцький), про якого ми вже говорили. 

Навіть автор першоджерела фільму, роману «Сторожова застава» Володимир Рутківський назвав вибір на роль Олешка Романа Луцького дуже вдалим і зазначав у одному з інтерв'ю, що Луцький «ідеально прожив свого персонажа».

Серед основних недоліків стрічки всі кінокритики відзначили слабкий сценарій, що значно поступається першоджерелу-роману Володимира Рутківського, який створив значно складнішу, багаторівневу оповідь, де всі персонажі описані набагато глибше та складніше зі своїми унікальними сильними та слабкими сторонами.

Також зазначили, що стрічка вийшла більше дитячим фентезі для дітей та підлітків, аніж похмурим дорослим фентезі в стилі кінотрилогії «Володаря перснів».

Серед прикрих недоліків стрічки називали переозвучення деяких діалогів поверх оригінальних, у зв'язку з постійними переписуваннями сюжету «на ходу».

Проте більшість одним з найвизначніших досягнень фільму називало те, що він зумів нарешті повернути Україні власний фольклор та його героїв, а саме богатирів Ілька Муровця, Олешка Поповича та Добриню Микитича, яких у свій час росія «анексувала» з історії України.

Також хвалили надзвичайно якісно зроблені візуальні ефекти фільму. 

Позитивно відгукнулися кінокритики і про масштабну та якісно зроблену рекламну кампанію, яка допомогла серйозно «підігріти» глядацький інтерес до стрічки.

Ще серед основних плюсів фільму відзначалося вдало підібрані українські локації зйомок, які допомогли показати неймовірну красу української природи.

У жовтні 2017 року за мотивами фільму вийшла відеогра для мобільних пристроїв у жанрі баштового захисту — «Сторожова застава: оборона». Це перша українська гра за фільмом, в якій була використана технологія доповненої реальності.

Будемо сподіватися, що у першого українського фентезі «Сторожова застава» будуть попереду повномасштабні кінопродовження, які вийдуть на великі екрани України та інших країн світу.

Але це вже тема для майбутніх випусків нашого проєкту. Дивіться українське кіно, і, якщо можливість у важкі воєнні часи, робить це у вітчизняних кінотеатрах.

Ще багато невідомих цікавинок ви довідаєтеся вже в самій передачі.

У статті використані фото з подкасту: матеріалів для преси фільму «Сторожова застава», мого особистого архіву, а також з відкритих джерел.

Подкасти проєкту можна знайти в однойменній рубриці на сайті агенції місцевих медіа Харківщини «Громада.Груп», що об’єднує багато ЗМІ Харківської області, та на ютуб-каналі «Харківського прес-клуба». 

Автор і ведучий проєкту «Культурна Перемога» Ігор Жуков – український журналіст, телеведучий, автор популярних програм, які з 90-х виходили в українському ефірі 30 років безперервно, поки російськи бомби не поцілили в харківську телевежу... Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Ігор Жуков створив проєкт «Український кінофронт: Кіно, яке не подивляться орки» про актуальні під час війни теми, про які ще ніхто не розповідав і які виходять далеко за межі України...

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:

?Телеграм   ?Фейсбук  ?Інстаграм

Дивіться та слухайте унікальні відеоподкасти проєкту  «Культурна Перемога»  відомого журналіста, автора телепрограм про кіно і TV Ігоря Жукова:

https://gromada.group/news/podkasti-proyektu-kulturna-peremoga-igorya-zhukova

Читайте також Телеграм-канал проєкту "Кіно, яке не подивляться орки" з унікальною інформацією, якої немає в інтернеті: https://t.me/kinoorki