"Культурна Перемога" Ігоря Жукова. Під час блекауту з неопублікованого: зірки кіно і телебачення про війну та творчість

Сьогодні у нас буде незвичайний випуск. Всі знають, що 22 березня Харків був повністю знеструмлений внаслідок російської атаки на енергетичну систему. 

Як повідомляли засоби масової інформації, щонайменше 21 ракету росіяни випустили по критичній інфраструктурі Харківщини…

Рано вранці всіх харків’ян розбудили лячні гучні вибухи. У нас трясся будинок... Від вибухової хвилі розпахнулися двері… Живі… Тримаємося! 

Увесь Харків залишився без світла, інтернету, були проблеми з водо- і теплопостачанням. Мобільний зв’язок у місті блукав. 

Протягом наступних днів харківські енергетики та комунальники робили все можливе, але, як повідомлялося, через значні пошкодження було неможливо одночасно заживити усіх абонентів, і діють погодинні вимкнення електрики.

Тому й всі записи нових випусків нашого проєкту «Культурна перемога», які проводяться мною в бесідах онлайн-зв’язком з українськими митцями та мисткинями, зробити, на жаль, було неможливо. А всі заплановані розмови прийшлося скасувати.  І цей подкаст, я вирішив створити без інтернету і почав начитувати його на диктофон в телефоні, а потім вже його змонтували на комп’ютері з цікавих епізодів із подкастів, які або не ввійшли у випуски, але, впевнений, вам будуть цікаві, або були скорочені, а в повному виді звучаитмать вже по-новому.

Почнемо ми із цікавінок з бесіди з Ярославом Лодигіним – уславленим кінематографістом із Харкова, знаним не тільки в Україні, а й в світі. 

Він відразу відгукнувся на моє запрошення поспілкуватися, навіть попри те, що перебував у дорозі з родиною на шляху з Європи до України напередодні різдвяних свят.

Нагадаю вам, що Ярослав Лодигін – режисер-постановник нашумілого фільму «Дике поле» за романом Сергія Жадана «Ворошиловград». 

Він – продюсер, актор, радіо і телеведучий, вів передачі на каналі «Інтер», співзасновник славнозвісного радіо «Аристократи», член Європейської кіноакадемії, коментатор «Оскару» в Україні з 2016-го року, медіаменеджер, працював генеральним продюсером і членом правління Національної суспільної телерадіокомпанії України, відповідальним за телеканали «Перший» та «Культура», очолював оргкомітет нацвідбору на «Євробачення» 2022 року і був одним з трьох членів журі разом із Джамалою та Тіною Кароль.

Ми познайомилися з Ярославом Лодигіним ще в середині 2000-х, коли він тільки розпочинав свою трудову діяльність на харківському радіо.

Дякую Ярославу за добрі слова та спогади про те, як він дивився мою телепрограму "Відеоревю" в Харкові і чому зараз йому було важливо зі мною поспілкуватися, і звичайно ж, за цікаву розмову.

Прямо з галасливих київських вулиць спілкувався зі мною всенародно улюблений артист Віктор Андрієнко.

Славнозвісний актор, режисер, сценарист, продюсер, у якого більше сотні робіт в кіно, на сцені і телебаченні, зокрема «Шоу довгоносиків», «Острів скарбів», «Іван Сила», «Микита Кожум’яка» тощо.

А в перших своїх тридцяти фільмах він працював каскадером і постановником трюкових сцен. Це були відомі стрічки «Дачна поїздка сержанта Цибулі», «Ярослав Мудрий», «Балада про доблесного лицаря Айвенго» тощо.

Напередодні запланованого зі мною спілкуванням в нього зламався телефон, але Віктор зміг вийти на зв’язок з іншого пристрою, який він взяв у близьких, щоб поспілкуватися в проєкті «Культурна перемога».

Згадалось, як колись, ще до війни, у 2000-х роках, бачився з Віктором Андрієнком на прес-конференції з якоїсь кіноподії в Харкові, куди я теж був запрошений, як автор і ведучий програм про кіно. І запам’яталося, що, коли після спільної прес-конференції, а ми сиділи поруч, до нас підійшли кореспонденти і спочатку звернулися до нього, він, підмигнувши мені, сказав ім: «Зперше беріть інтерв’ю у мого колеги». 

І надихає, що й зараз у складні воєнні часи Віктор Андрієнко зберіг яскраве почуття гумору, яким він й  ділився з нашими слухачами і глядачами під час запису випуску.

Не менш цікавим був наш інший співрозмовник.

Відомий ведучий телемарафону «Єдині новини» Русланом Шаріпов (у розмовних студіях у блоці каналу «1+1» він працює в парі з Марічкою Падалко) є ще й знаним дослідником історії, автором, сценаристом і продюсером популярних документальних фільмів «1+1».

Я познайомився з Русланом Шаріповим за рік до бесіди у проєкті «Культурна перемога». Сталося це влітку 2022 року в прямому ефірі телемарафону «Єдині новини», куди мене редактори каналу «1+1» запросили розповісти про заснований мною проєкт «Український кінофронт: Кіно, яке не подивляться орки». Саме він і Марічка Падалко тоді спілкувалися зі мною.

До цього я його не знав, але настільки комфортною та приємною мені здалася розмова, що по її закінченні меня здалося, що Руслан із Харкова і ми десь бачилися в нашому місті, про що й спитав у редактора «1+1» і був здивований відповіддю, що він не з нашого міста. І тоді я зрозумів, що таке відчуття склалось через те, що він разом із Марічкою дуже підтримує гостей їхнього ефіру у воєнні часи.

Нова зустріч відбулася вже під час запису подкасту проєкту «Культурна перемога». І я поділився з Русланом своїми відчуттями, і виявилося, що вони з Марічкою Падалко підтримують не тільки гостей, але й одне одного.

Руслан Шаріпов розкрив не тільки невідомі подробиці їхнього дуету з Марічкою Падалко, а й взагалі про те, що залишається за кадром «Єдиних новин». 

Розповів про прильоти біля телестудії у 2022-му році. Про те, як доводилося під час прямого ефіру спускатися в бомбосховище і звідти продовжували спілкуватися з глядачами, що я, як глядач, теж бачив неодноразово. 

Як страхували роботу колег і про деякі ляпи: дізнаєтесь, чому Марічка Падалко в прямому ефірі представилася «Русланом Шаріповим». 

Взагалі, у Марічки трапляються гучні випадки під час прямих ефірів: якщо пам’ятаєте, це саме в неї випав зуб у випуску «Новин ТСН», і ці кадри відразу облетіли весь інтернет.

Але це те, що залишилося за кадром, бо випуск проєкту «Культурна перемога» з Русланом Шаріповим більшою частиною був на злободенні теми воєнних часів.

А особисто для мене приємним було те, що, як зізнався сам Руслан вже після нашої нової бесіди, він не очікував з мого боку настільки фахової та грунтовної розмови, зокрема про його документально-історичні проєкти і моєю прив'язкою тем з них до Харкова.

Ще багато цікавого та невідомого ви ексклюзивно дізнаєтеся вже з самого незвичайного випуску нашого проєкту.

У статті використані фото з подкасту: архівів мого особистого та співрозмовників, їхніх сторінок у соцмережах, а також з відкритих джерел.

У проєкті «Культурна Перемога» я спілкуюся про війну і творчість, нові виклики та здобутки у воєнні часи з українськими митцями та мисткинями. Подкасти проєкту можна знайти в однойменній рубриці на сайті агенції місцевих медіа Харківщини «Громада.Груп», що об’єднує ЗМІ Харківської області.

Автор і ведучий проєкту «Культурна Перемога» Ігор Жуков – український журналіст, телеведучий, автор популярних програм, які з 90-х виходили в українському ефірі 30 років безперервно, поки російськи бомби не поцілили в харківську телевежу... Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Ігор Жуков створив проєкт «Український кінофронт: Кіно, яке не подивляться орки» про актуальні під час війни теми, про які ще ніхто не розповідав і які виходять далеко за межі України...