"Культурна Перемога" Ігоря Жукова: всеукраїнський кінотур у Полтаві, Опішні "Повернення. Василь Кричевський". Столиця гончарства, музеї Полтавщини…

Розпочали ми із загальнонаціональної прем’єри в рідному Харкові, про що я вже розповідав і що насправді для нашого прифронтового міста стало унікальною подією, адже всеукраїнська кінопрем’єра відбулася не в столиці чи в іншому місті, а саме в Харкові, чого не було ще раніше під час повномасштабної війни. І тоді на показ із пресконференцією його творців, яку я організовував і проводив у нашому місті і що мала широкий розголос, приїхали з Києва продюсерка стрічки Валентина Подгорна, режисер Сергій Заболотний, оператор-постановник Павло Попков. І разом з ними вже після Харкова ми відправилися у всеукраїнський кінотур.

Це подія, на яку чекали сім років. Фільм «Повернення. Василь Кричевський» від всесвітньо відомої студії «Телекон» і благодійного фонду «ДАР» почали знімати ще у 2016 році, однак через те, що виконуючий головну роль онук Василя Григоровича – майстер прикладного мистецтва Василь Лінде-Кричевський приїздив в Україну спеціально для зйомок зі Сполучених Штатів Америки, зйомки затягнулися. А, коли стрічка вже була готова, почався коронавірус і потім повномасштабне вторгнення. 

Але, попри війну, в лихоліття воєнних часів ми змогли презентувати фільм до 150-річчя Василя Кричевського, що відзначалося 2023-го на державному рівні.

І всеукраїнський тур прем'єрних показів стрічки «Василь Кричевський. Повернення» містами України після Харкова продовжився показами і творчими зустрічами з пресконференціями на Полтавщині – в столиці гончарства Опішні та в самій Полтаві, з якої я і почну сьогоднішню розповідь. 

Отже, рік тому 2 листопада 2023-го у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. Котляревського між повітряними тривогами ми встигли провести і показ фільму «Повернення. Василь Кричевський», і пресконференцію, яку закінчували вже з початком нової повітряної тривоги. 

На заході зібралося багато науковців, митців, журналістів і пересічних полтавчан, адже Василь Григорович Кричевський тісно пов’язаний з Полтавщиною і зйомки кінострічки проходили в місцях, пов’язаних із ним.

Видатний український художник, архітектор, графік, етнограф, майстер декоративно-ужиткового мистецтва, мистецтвознавець, педагог, фундатор стилю українського модерну в національній архітектурі, один із засновників та професор Української академії мистецтв, автор національного герба України «Тризуба», архітектор будівлі Полтавського губернського земства, де зараз облаштований Полтавський краєзнавчий музей його імені.

На честь митця в Полтаві названа вулиця, а на будинку по вулиці Пилипа Орлика була встановлена 2016 року меморіальна дошка Василю Григоровичу Кричевському. Василь Кричевський в Полтаві жив з 1903-го по 1906-й роки. До цього подорожував Полтавщиною, збираючи етнографічні матеріали. Він підготував проєкт нового будинку Полтавського губернського земства, який виграв архітектурний конкурс. 1908 року будівництво, в якому він приймав активну участь, було закінчено. Ця будівля завдяки сміливим рішенням архітектора з Харкова Василя Кричевського стала першим зразком нового українського стилю в національній архітектурі – українського модерну. 

На прем’єрі фільму і пресконцеренції були присутні багато науковців, зокрема й з Полтавського краєзнавчого музея ім. В. Г. Кричевського, які поділилися своїми думками після показу стрічки і були в захваті від неї.

Свої позитивні враження висловили директор Полтавського краєзнавчого музею ім. В. Г. Кричевського, відомий український археолог, історіограф та музеєзнавець Олександр Супруненко, директорка Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського Надія Влезько та інші. 

На заході також було багато представників ЗМІ, журналістів і знімальних груп.

Для оздоблення будівлі Полтавського земства Василь Кричевський часто відвідував Опішню, навіть поселився там. Йому важливо було для роботи ознайомитись з техніками оздоблення, керамікою, гончарством. Саме тут теж проходили зйомки фільму «Повернення. Василь Кричевський». І рік тому під час всеукраїнського туру після Харкова ми першими на Полтавщині приїхали з показом і творчою зустріччю в столицю гончарства. 

І нас дуже гостинно зустріли в цьому чудовому містечку Опішня, де знаходяться дивовижні Музей мистецької родини Кричевських і Національний музей-заповідник українського гончарства. 1-го листопада 2023-го ми з продюсеркою Валентиною Подгорною, режисером Сергієм Заболотним презентували фільм в актовій залі Опішнянської селищної ради, яка ледь вмістила всіх охочих.

Після показу всі охочі змогли поставити творцям питання й поділитися враженнями від перегляду. 

Як говорили глядачі: «Прем’єра пройшла на одному подиху, вразила та розчулила серця, фільм пронизав, «узяв за живе», змусив плакати, переживати й задуматися…»

Слова вдячності авторам висловив і голова селищної ради Опішні Микола Різник.

В Опішню, гончарну столицю України, Василя Кричевського привело захоплення народним мистецтвом. Тут він неодноразово бував і жив наїздами ще з 1902-го по 1919-й роки, залучав місцевих майстрів до оздоблення проєктованих ним будинків. 1914 року, мешкаючи в містечку тривалий час, навчався гончарній справі. За проєктом і стилем Василя Кричевського впродовж 1914-16 років в Опішні було зведено «Будинок Кричевського-Лебіщака». Востаннє Василь Григорович був в Опішні 1938 року. Кричевський одним із перших почав колекціонувати опішнянську кераміку. І фільм «Василь Кричевський. Повернення» на одну четверту складається зі зйомок саме з Музею мистецької родини Кричевських в Опішні.

Відновлювати й утверджувати вагомість спадщини Василя Кричевського і його мистецької родини зважився Національний музей-заповідник українського гончарства. 

2013 року в будівлі, спроєктованій Кричевським, занедбаній з кінця 1990-х років і відреставрованій зусиллями музейного колективу, було відкрито Музей мистецької родини Кричевських. 

Нині це – єдиний в Україні музей, присвячений творчому доробку династії. Він володіє унікальною колекцією графічних і живописних робіт Василя Кричевського, презентує архівні документи, а також художні твори, рукописи та фотографії членів родини, які передали до фондів нащадки видатного мистця – онуки та правнуки, зокрема, й завдяки благодійному фонду «ДАР». Окрему залу присвячено головному захопленню Василя Кричевського – народному мистецтву. Тут можна побачити зразки опішнянської кераміки, якою він так захоплювався і надихався, а також збірку елементів українського одягу та рушників, ужиткові предмети минувшини тощо. Ця експозиція щемливо нагадує ту унікальну колекцію митця у будинку Михайла Грушевського, де квартирувався він далекого 1918 року і яка згоріла тоді під час наступу більшовиків на Київ…

Звичайно ми з творчою групою не могли не завітати до Музею мистецької родини Кричевських. Всюди нас супроводжувала знімальна група телестудії «Відродження» Національного музею-заповіднику українського гончарства. 

Згадалося, що, коли я спитав у продюсерки Валентини Подгорної, куди ми їдемо показувати фільм, вона мені сказала «додому». Я сам, харків’янин, бував на Полтавщині, але в Опішні ніколи не був і вона мене дуже вразила своєю гостинністю, красою та гончарними витворами. 

Особливо вразили Музей мистецької родини Кричевських і Національний музей-заповідник українського гончарства.

Завдяки його генеральному директору Олесю Пошивайлу та всім музейникам із Антоном Плохим, директором Музею мистецької родини Кричевських, збереглася ця унікальна будівля, яка є гордістю і туристичним магнітом Опішнянської громади та всієї Полтавщини.

Принагідно з творчою групою ми відвідали виставку творів Міжнародного бієнале художньої кераміки імені Василя Кричевського, яка проходила тоді і одним із організаторів якого є благодійний фонд «Дар».

Справжньою родзинкою Національного музея-заповідника українського гончарства є створене музейниками етносело «Гончарія», яке ми з продюсеркою Валентиною Подгорною та режисером Сергієм Заболотним теж відвідали і знову були дуже приємно вражені. А цікаву екскурсію в це дивовижне місце провели для нас співробітники Національного музею-заповіднику українського гончарства.

Відома українська керамістка Жанна Невкрита влучна написала: «Василь Кричевський – це не лише про минуле. Це – сучасник усіх майбутніх поколінь! Його творчість про найголовніше для кожного з нас – про любов до Батьківщини, нашу національну ідентичність, свідомість і непохитність стояти за рідну мову, мистецтво, традиції – за право жити на своїй землі, творити задля неї й гідно нести у світ багатовікову історію мужнього українського народу... 

...Маємо сповнитися духом Кричевського, щоб і нині, у надскладний час, стійко тримати Україну задля її перемоги, соборності й вільного розквіту». 

Цими словами хотілося б сьогодні завершити наш новий випуск «Культурної Перемоги».

А ще багато невідомих цікавинок ви ексклюзивно дізнаєтеся вже з самого випуску.

У статті використані фото з подкасту: фото Музею мистецької родини Кричевських, Національного музея-заповідника українського гончарства, Опішнянської селищної ради, Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського, з мого особистого архіву, а також з відкритих джерел.

Подкасти проєкту можна знайти в однойменній рубриці на сайті агенції місцевих медіа Харківщини «Громада.Груп», що об’єднує багато ЗМІ Харківської області, та на ютуб-каналі «Харківського прес-клуба». 

Автор і ведучий проєкту «Культурна Перемога» Ігор Жуков – український журналіст, телеведучий, автор популярних програм, які з 90-х виходили в українському ефірі 30 років безперервно, поки російськи бомби не поцілили в харківську телевежу... Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Ігор Жуков створив проєкт «Український кінофронт: Кіно, яке не подивляться орки» про актуальні під час війни теми, про які ще ніхто не розповідав і які виходять далеко за межі України...

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:

?Телеграм   ?Фейсбук  ?Інстаграм

Дивіться та слухайте унікальні відеоподкасти проєкту  «Культурна Перемога»  відомого журналіста, автора телепрограм про кіно і TV Ігоря Жукова:

https://gromada.group/news/podkasti-proyektu-kulturna-peremoga-igorya-zhukova

Читайте також Телеграм-канал проєкту "Кіно, яке не подивляться орки" з унікальною інформацією, якої немає в інтернеті: https://t.me/kinoorki