"Культурна Перемога" Ігоря Жукова з Ольгою Котлицькою. Зірка телеканалу "Інтер" з Харкова в Німеччині: підтримка України, мости інтеграції, майбутній фестиваль гідності…

Про підтримку України, подробиці «Міжнародного фестивалю гідності», що пройде в Мюнхені з 27 по 30 вересня, «Молодіжний міст» та інші мости інтеграції, яки вона наводить, радіо «Правда для Росії» та ще багато цікавого і невідомого ексклюзивно з перших вуст у незвичайному подкасті з багатьма фото з наших особистих архівів, створеному в співпраці з «Харківським прес-клубом» та агенцією місцевих медіа Харківщини «Громада.Груп».

Скріншот із ефіру "5 каналу" 

Ми знаємо одне одного ще з 1990-х, коли працювали на недержавному телебаченні України. 

Колаж з фото з архівів мого та  Ольги Котлицької 

Ольга Котлицька навчалася, як і я, на філологічному факультеті Харківського державного університету (тепер ХНУ ім. В.Н. Каразіна).

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Ольга Котлицька – справжній медіаексперт із понад 30-річним стажем у ЗМІ (телебачення, радіо, друковані та електронні видання), автор 2-х книг і понад 1000 випусків телепрограм і серіалів.

Фото з архіву Ольги Котлицької 

1993 року почала працювати на телебаченні: в однієї з перших недержавних продакшн-студій в Україні – харківській телекомпанії «Приват TV», яка виготовляла програми для всеукраїнських каналів. З 1994 по 1995 рр. створювала авторську телепрограму «Преданья старины глубокой», яка виходила в ефір на загальнонаціональних каналах «УТ-2» та «УТ-3». З 1994 року була автором і ведучою інформаційного тележурналу «Вітражі» (1995-1997), який показував «Інтер» і 2-й Національний канал. У 1995 році на каналі «Інтер» вийшов її проєкт «На перший погляд», який ще до «Орла та решки» став першою вітчизняною програмою про подорожі. З 2004-го передача виходила на «5 каналі».

Фото з архіву Ольги Котлицької 

За свою більш ніж 30-річну кар'єру в медіа отримувала численні нагороди, зокрема: премію «Найкращий журналіст» 2007 року «Золоте перо» (Хорватія), премію телевізійної академії України «Золота ера» за створення інформаційної програми «Вітражі» (1998), диплом на 2-му Міжнародному конкурсі фільмів «Вітер мандрів», Інтеграційну премію уряду Баварії (2021), орден «За заслуги» (2022) – найвищу нагороду Баварської землі, про присудження якої поговоримо сьогодні в нашій програмі.

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Почнемо відразу з ексклюзивної новини, яку розповіла Ольга для нашого подкасту. Вона разом з колегами з «Європейської академії Януша Корчака», де працює, готують «Міжнародний фестиваль гідності», який пройде в Мюнхені з 27 по 30 вересня. 

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Як каже Котлицька, на ньому на всіх охочих чекатимуть незвичайні заходи (очікується приїзд українських зірок) та яскраві перформанси на підтримку України, один з яких, як сказала Ольга, буде словами пісні «Океана Ельзи» «Коли настане день, закінчиться війна…» 

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Всі подробиці ви дізнаєтеся з перших вуст у нашому подкасті. 

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Зі слів Ольги, головне дітище, яке вона розробила в «Європейській академії Януша Корчака», – це проєкт «Молодіжний міст» для молодіжних спільнот європейських країн з метою розвитку сильніших спільнот, зміни життя дітей та молоді з родин емігрантів, створення «мостів» між молоддю різного культурного походження.

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Особливого значення проєкт набув після повномасштабного вторгнення росії в Україну. Про це ми й поговорили далі.

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Зараз, як говорить Котлицька, у проєкті 30 талановитих дітлахів, серед яких є й діти відомих українських артистів. Докладніше ви довідаєтеся в самому випуску. 

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Нагадаю, що «Європейська академія Януша Корчака» – єврейська установа, яка була започаткована 13 років тому. Названа вона на честь відомого польського гуманіста Януша Корчака, що загинув під час Другої світової війни. 

Фото з відкритих джерел 

Фундатори академії, на думку Ольги, розуміли, що нова німецька еміграція не досить обізнана щодо культури та традицій єврейського народу. Тому її мета в Мюнхені – освітницька діяльність в галузі культури, релігії, традицій тощо.

Фото з архіву Ольги Котлицької 

У 2017 році, продовжує наша співрозмовниця, соціальне міністерство Баварії почало фінансування проєкту для молоді з різних культур і релігій «Молодіжний міст», який і очолила Котлицька.

Фото з архіву Ольги Котлицької 

І вже під час повномасштабної  війни в Україні Ольга Котлицька була нагороджена орденом «За заслуги» (нім. «Bayerischer Verdienstorden») – найвищою нагородою землі Баварія. 

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Орден, розповідає співрозмовниця, був заснований 11 червня 1957 року та є знаком вдячності за визначний внесок у розвиток Вільної держави Баварія та баварського народу. Рішення про нагородження ухвалює міністр-президент Баварії. І Ольга отримала орден саме за низку медійних та громадських активностей і за, так би мовити, наведення мостів, зазначених вище.

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Цьогоріч буде вже 19 років, як Ольга знаходиться в Німеччині. І вона поділиться своїми враженнями, як за ці роки змінилося ставлення німців до українців і до нашої країни.

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Котлицька розповість, які зміни в ставленні до України та наших громадян, в першу чергу українських біженців, на її очах відбулися в Німеччині, зокрема після повномасштабного вторгнення росії в нашу країну.

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Журналістка розкаже, як створювала журнал «У нас в Баварії» (нім. «Bei uns in Bayern»), який виходив щомісяця з 2011-го до 2022 року. І наклад його був 10 тисяч примірників. Котлицька була головним редактором, а її чоловік та брат займалися розповсюдженням. Вони вже знали: де магазини, лікарі, адвокати, нотаріуси – тобто місця максимальної присутності емігрантів, майбутніх читачів.

Фото з фейсбук-сторінки журналу «У нас в Баварії»

2017 року журнал став двомовним, і тоді, розповідає Ольга, треба було знаходити ще місця для німецької аудиторії, що значно ускладнювало задачу. Бо були потрібні саме такі німці, яких би потенційно цікавило дізнаватися більше про нашу діаспору – це була надзадача. Але з нею впоралися. Девіз журналу був: «Інтеграція, інформація, реклама». І, як зазначає Ольга, перше слово – ключове. Головним, як вважає Котлицька, було інтегрувати емігрантів у німецьке суспільство. Вони підвищували обізнаність про політику, соціальне та культурне життя в Баварії, зосередивши увагу на інтеграційних процесах.

Фото з фейсбук-сторінки журналу «У нас в Баварії»

У квітні 2022 року Ольга Котлицька з колежанками створила радіопрограму «Правда для Росії» з метою інформування та донесення правдивої інформації про російське вторгнення в Україну. Про це ми докладно спілкувалися далі.

Фото з фейсбук-сторінки Ольги Котлицької 

Студія була розташована у Мюнхені, а передавач з Австрії мовив на коротких хвилях (13600kHz і 6070kHz) на значну частину території Росії аж до Далекого Сходу. Як каже Ольга, їх чули по всій рф, навіть на Уралі та тихоокеанському узбережжі росії. 

Фото з фейсбук-сторінки Ольги Котлицької 

Вони пішли, за її словами, класичним шляхом «ворожих голосів», як за радянських часів робили радіо «Свобода» та «Голос Америки». І їх також глушили на території рф.

Фото з фейсбук-сторінки Ольги Котлицької 

За кілька днів Котлицька зібрала команду з сімох українок-журналісток, які з різних причин переїхали до Німеччини – хтось ще до війни, хтось – вже після повномасштабного вторгнення. 

Фото з архіву Ольги Котлицької 

І за кілька тижнів уже вийшла перша програма про ситуацію у Бучі – з відомим українським воєнкором Андрієм Цаплієнком, який розпочинав телевізійну кар’єру в Харкові, а зараз працює на телеканалі «1+1».

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Гостями радіопрограми «Правда для Росії» було багато відомих співрозмовників. У подкасті Ольга назве знаменитих гостей.

Фото з фейсбук-сторінки Ольги Котлицької 

Серед українських гостей були, зокрема, й харків’яни: наша колега, Юлія Старосельська, колишня дикторка «Тонісу», яка вже 12 років живе на Кіпрі і активно підтримує Україну, і відомий співак, музикант з гурту «ТНМК» Олег «Фагот» Михайлюта.

Фото з архіву Ольги Котлицької 

«Правда для Росії» поширювало, як вважає журналістка, правдиву інформацію про те, що відбувається у цій країні, на фронтах російсько-української війни, в Європі та світі загалом, зокрема і через свої канали у телеграмі та ютубі.

Фото з фейсбук-сторінки Ольги Котлицької 

Як розповідає Ольга, ії та інших авторів цього проєкту, запрошували і на телебачення, і на радіо, і на зустрічі в спілки журналістів – Баварську, Німецьку, на журналістські форуми. 

Фото з фейсбук-сторінки Ольги Котлицької 

І це були нові й нові трибуни, з яких розповідали правду про війну. Вони використовували будь-який інформаційний привід, щоби донести до європейської аудиторії, що насправді відбувається в Україні.

Фото з архіву Ольги Котлицької 

Але, чому зараз Ольга розчарувалася в цьому радіопроєкті, ви довідаєтеся вже з нашого подкасту, зокрема й з іншими цікавинками.

Фото з фейсбук-сторінки Ольги Котлицької 

І ще багато цікавого та невідомого ви ексклюзивно дізнаєтеся з самого випуску за участю Ольги Котлицької.

Фото з архіву Ольги Котлицької 

У статті використані фото з подкасту: архіву мого особистого та Ольги Котлицької, а також з відкритих джерел.

Фото з архіву Ольги Котлицької 

В проєкті «Культурна Перемога» я спілкуюся про війну і творчість, нові виклики та здобутки у воєнні часи з українськими митцями та мисткинями, які перебувають не тільки в нашій країні, а і за кордоном, але при цьому активно підтримують Україну. Подкасти проєкту можна знайти в однойменній рубриці на сайті агенції місцевих медіа Харківщини «Громада.Груп», що об’єднує ЗМІ Харківської області.

Автор і ведучий проєкту «Культурна Перемога» Ігор Жуков – український журналіст, телеведучий, автор популярних програм, які з 90-х виходили в українському ефірі 30 років безперервно, поки російськи бомби не поцілили в харківську телевежу... Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Ігор Жуков створив проєкт «Український кінофронт: Кіно, яке не подивляться орки» про актуальні під час війни теми, про які ще ніхто не розповідав і які виходять далеко за межі України...