Новий опалювальний сезон 2021-2022. До чого готуватися споживачам?

Владислав Новіков 10.09.2021 у 19:46 55

У Харківському пресс-клубі пройшло обговорення ситуації в енергетичній галузі України напередодні опалювального сезону.  Про стан енергетики розповіли народний депутат Євген Півоваров, засновник Харківського енергетичного кластеру Станіслав Ігнатьєв  та представники ХОДА Тетяна Кокоріна і Наталія Горбаненко.

Новий опалювальний сезон 2021-2022. До чого готуватися споживачам?

Найважчий опалювальний сезон за часи незалежності?

Якщо казати про Харківську область, то на сьогоднішній день заборгованність перед КП "Харківські Тепломережі" становить 2,7 млрд гривень. Комунальне підприємство має 1,4 млрд гривень збитків та борг перед Нафтогазом у розмірі 5,04 млрд гривень. Середній тариф з ПДВ для населення складає 1486 грн/гк, для бюджетників 1839 грн/гк. Зрозуміло, що ця ситуація не стала новою на цей рік, кожен рік проходять обговорення цих проблем. Офис президента на Кабмін щільно опікуються питаннями енергетики та забезпечення населення. 

Коли у 2015 році держава формувала тарифи, то преслідувалися політичні цілі. Уряд тоді не міг встановити чесні тарифи, тому що почалися б тарифні майдани та сбільшилася невдоволеність населення. Тому за останні 5 років усі теплокомуненерго накопичили великі борги. Влітку був ухвалений закон 1639-9 " Про заходи спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу". Це означає, що держава реструктуризує всі борги теплокомуненерго. Міністерство регіонального розвитку працює над розробкою дорожньої карти, щоб борг Харківщини у розмірі 5,4 млрд гривень був розкинутий на 5 років. Також створені засоби для верифікації, щоб держава частково виплатила борги теплокомуненерго. Оскільки тарифи встановлюють місцеві органи влади, то для розвантаження місцевого бюджету держава компенсує 50% боргів. Наразі заборонені всі виконавчі провадження стосовно стягнення цих заборгованностей. 

"Чи пройдемо ми 2021 рік? Я сподіваюсь, що так.  Хоча треба казати чесно, що знос системи дуже великий та треба вкладати величезні кошти у модернізацію всіх трубопроводів, котелень, але це системні речі, які не вирішуються на рік або два", - прокоментував ситуацію нардеп Евген Півоваров.

Головні ризики у тому, що у населення не має грошей, щоб у повній мірі сплачувати нові тарифи. Тому задача уряду підвищити рівень доходів населення та допомогти малозахищеним верствам, і в той же час країна повинна переходити на рейки енергоефективності.

В Україні загальний борг за різні види енерго носіїв, за природний газ і електричну енергію складає 220 млрд гривень. Це 20% від прибуткової частини державного бюджету.  Якщо говорити про об’єкти соціальної сфери, то треба розмежувати такі об’єкти у великих містах, де платники податків покриють борги та у маленьких громадах, де нічим сплачувати за спожитий газ. 

"Пів години тому, я спілкував з головою однієї з новостворених ОТГ у Чернівецькій області, він каже що у громаді прогнозне використання газу у грошовому еквіваленті складає 12 млн гривень, а прибуткова частина бюджету складає 1,8 млн гривень. Тобто йому нічим буде сплатити за використаний газ, не говорячи вже про фонд заробітньої плати та інше", - каже засновник Харківського енергетичного кластеру Станіслав Ігнатьєв.

Заклади соціальної сфери може частково врятувати новий карантин, коли діти будуть навчатися вдома і місцева влада зможе економити кошти на опаленяі закладів навчання.  З іншого боку, у Харківській області була впроваджена активна програма переходу від газоспоживання на біомасу, тобто на палені брикети та пілети.  

Як до опалювального сезону готується Харківщина?

Для підготовки до нового опалювального сезону був створений обласний штаб з організацією підготовки господарського комплеску та об’єктів соціальної сфери за роспорядженям губернатора. Протягом червня та липня були проведені засідання з представниками всіх 56 громад, де розглядались проблемні питання підготовки до опалювального сезону. Плановий показник з підготовки на 1 вересня складає 80%. На сьогодні є декілька підприємств, які ще не уклали договір з "Нафтогаз трейдінг", але всі документи вже подані та знаходяться на розгляді. 

Чи є в Україні стратегія розвитку теплового господарства?

Такі програми є, але, на жаль, вони не підкріплені фанансовими ресурсами. Через децентралізацію більшість видатків, які несе громада, припадають на місцеві бюджети. Якщо на території ОТГ є спроможні платники податків, то програма може бути втілена, якщо таких немає, то розраховувати можна тільки на міжнародну підтримку. Як приклад можно привести місто Жовква у Львівській області, де міський голова зміг залучити ресурси міжнародної технічної допомоги і замінити систему опалення та перейти на децентралізовані вузли енергопостачання з використанням біомаси.

Якщо казати про водоканал, то знос систем трубопроводу сягає 80%. Наразі уряд намагається сформувати механізми залучення коштів щодо концесій. Оскільки власниками тепломереж є місцева влада, то вони повинні створювати концесії та залучати інвесторів. Тут є певні ризики у вигляді формування тарифів, бо інвестору потрібні гарантії, що ця інвест-програма буде закладена в тарифах. Органи місцевої влади без національного регулятора цих гарантій дати не можуть, а держава у свою чергу також не має права давати гарантій приватним інвесторам.

Для малозахищених сімей у державній стратегії розробляються механізми захисту. Наразі єдиний механізм - це житлова субсидія, яка у січні в середньому складала 2248 гривень. У червні субсидія складала 375 гривень, значне зменшення коштів полягає у відсутності опалення. 

Чи стає Україна більш енергонезалежною?

Тут є дві складові: по-перше, це ініціативи з низу, де ОТГ самі впроводжають нові технології у сфері енергетики, відмовляються від російського газу, залучають інвесторів та будують електростанції. По-друге, це геополітичний важель. Днями буде запущено "Південний потік 2", що є великим поштовхом до нашої енергонезалежності. Також минулого року було запущено Білоруську атомну електростанцію, з якої частково постачається електроенергія, але наразі парламент заблокував ці закупівлі. На жаль наразі Україна не може повністю перейти на власні ресурси для енергозабезпечення, але це питання часу.

25


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини