Житло пошкоджене війною — що робити?

23.06.2022 у 21:17 340

З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну домівки сотень тисяч наших співгромадян були знищені або пошкоджені внаслідок ракетних обстрілів та бомбардувань. Що робити їх власникам? Які в державі існують або ще розглядаються експертами механізми компенсації в цих випадках?

Днями про це розповіла на інформаційному порталі «Житло» координаторка житлово-комунальних та енергетичних програм мережі «Опора» Тетяна Бойко.

Житло пошкоджене війною — що робити?

Фото з ФБ-сторінки ГУ ДСНС України в Харківській обл.

Збираймо докази про втрачене майно

Експертка каже, що сподіватися на негайну виплату компенсацій чи видачу нового житла, на жаль, не варто. Але не треба й опускати руки. Незалежно від того, де зараз знаходиться власник такого житла та його нерухомість (в зоні окупації, бойових дій чи на вже звільнених територіях), варто зробити дві важливі речі. Перше — повідомити правоохоронні органи за місцем реєстрації вашого майна, а якщо є можливість, то викликати їх на місце події. Друге — заповнити відповідну форму в додатку «Дія», щоб держава мала цю інформацію. Якщо «Дія» недоступна, цю інформацію можна подати через місцевий ЦНАП або будь-якого нотаріуса.

Міста, які були звільнені від агресора, вже починають вирішувати проблему відновлення будинків, і на їх прикладі можна побачити, як це відбувається. Виявилося, що міські керівники ще не мають доступу до інформації, зібраної у додатку «Дія», і поки що в цих містах введені додаткові паперові анкети для збору інформації як про пошкоджене житло, так і про повністю зруйноване. При поданні анкет слід підготувати цілий пакет документів, які підтверджують вашу власність. Чим більше цих документів (технічний паспорт, ордер, інші папери) — тим краще. Ще бажано вказати кількість і розміри пошкоджених вікон, дверей, площу пошкоджень та матеріал покрівлі тощо. І чим швидше ви це зробите — тим краще.

Отримавши цю інформацію, міська влада проведе попередній огляд за участю фахівців і створить реєстр, де буде відображено, яке житло має незначні ушкодження, яке потребує капітального ремонту (заміна покрівлі, пошкодженої стіни тощо), а яке треба відбудовувати через значні руйнування. Нещодавно були прийняті зміни у законодавстві, за якими має бути створена комісія, яка на підставі цього реєстру здійснюватиме оцінку збитків по кожному випадку. Однак невідомо, як саме і з якою швидкістю це відбуватиметься. Планується, що результат такої оцінки кожен, хто звернувся, побачить в додатку «Дія» у вигляді сертифікату на збитки. Теоретично цей сертифікат надасть право звернутися за компенсацією збитків.

Повернемось до питання про те, які докази та документи слід додавати до заяви про пошкодження або знищення житла. Якщо ви викликали представників правоохоронних органів, вони мають скласти акт. Якщо була пожежа, та приїжджали рятувальники — треба взяти у них документ про це і також додати його. Якщо немає можливості викликати правоохоронців — такий акт в довільній формі слід скласти разом з сусідами, щоб вони підписали його як свідки. Добре, якщо у вас є документи, які підтверджують вартість майна. Можна додати договір купівлі-продажу житла, чек на холодильник або пральну машину, знищені в квартирі, — все, що може слугувати підтвердженням існування у вас того чи іншого майна. Фотографії, публікації (якщо вони були) про те, що сталося — все це бажано збирати у себе, потім воно може вам знадобитися.

Гуртом надійніше

Якщо в домі, де сталося руйнування, створене ОСББ, треба, щоб у «Дію» подали заяви і співвласники будинку, і управляючий або голова правління ОСББ. Це важливо, бо у заявах окремих співвласників можуть не бути вказані якісь вибиті вікна або зруйновані стіни поза межами їх квартир, отже, при розрахунках ремонту кошти на ці витрати не будуть відомі та зарезервовані, і пошкодження потім треба буде відновлювати або за кошти мешканців, або ще якось. Загальна інформація від керівництва ОСББ має бути максимально чіткою та повною. Такий документ з печаткою та підписом голови ОСББ дає можливість спрощеного складання дефектного акту навіть без виїзду комісії на сам об’єкт, що значно пришвидшить подальші дії з відновлення житла.

Наступний крок — створення кошторису робіт, після чого можна вже шукати підрядників для здійснення ремонту. Це може зробити місто, область або Мінрегіон. Зрозуміло, що підрядників буде не вистачати, адже масштаби руйнацій колосальні. Отже, що раніше буде подана вся необхідна інформація, то швидше у вашому будинку почнуться якісь відновлювальні роботи. Що стосується грошей — є постанова Кабміна, що ці гроші виділені, а програми — запущені, але цих сум поки що явно недостатньо для відновлення усього, що пошкоджено.

Що буде, якщо мешканці не подадуть ці дані або подадуть не в повному обсязі? Тоді процес затягнеться ще більше — на місце прийде комісія, яка сама збиратиме інформацію, але досі невідомо, якими будуть повноваження цих комісій, коли вони складуть необхідні кошториси, і чи будуть на той момент гроші на ремонт цих будинків…

— Є ще один варіант, їм вже користується бізнес, і можуть скористатися власники приватних або багатоквартирних будинків, — розповідає Тетяна Бойко. — Ви можете самостійно викликати аудитора та оцінщика, які мають відповідну ліцензію. Вони все порахують, і ви з чеками, оцінками, дефектними актами, іншими документами йдете до суду і подаєте позов до Російської Федерації. Зараз для таких справ прийнята спрощена процедура, РФ не повинна бути присутня на цьому судовому засіданні. Суд просто приймає рішення про суму збитків. Також прийнято закон про арешт активів держави-агресора, є механізм, за допомогою якого ці активи стягуються. Отже, є шанс, що через деякий час ви зможете отримати ці кошти, оскільки у вас вже є рішення суду.

Чи є гарантії того, що підрядники, які прийдуть на відновлення вашого будинку, дотримуватимуться усіх сучасних вимог, наприклад, щодо енергоефективності тощо? Чи буде для цього достатньо фінансування? Не виключено, що для відновлення житла мешканцям прийдеться докладати власні кошти, займатися фандрайзінгом (пошуком фондів), краудфандінгом (народним фінансуванням, в тому числі через Інтернет), пошуком спонсорів та інших можливостей для додаткового фінансування своїх проектів. Адже якщо відбудова буде зроблена неналежно, будинок потім прийдеться доводити до ладу вже за власні кошти мешканців.

Щодо енергоефективності, то більшість вітчизняних будинків до війни були далекими від ідеалу в цій галузі, зайва енергія йшла і на опалення, і на освітлення тощо. Щоб при відновленні пошкоджених та зруйнованих будівель можна було провести їх енергомодернізацію за спрощеною процедурою (наприклад, не очікуючи згоди усіх без винятку мешканців), Верховна Рада України має у другому читанні прийняти відповідний закон про комплексну термомодернізацію будівель. Очікується, що наступний розгляд законопроекту відбудеться в липні. А щоб до цього закону з’явилися гроші — потрібно, щоб Державне казначейство розблокувало близько 2 мільярдів гривень в Фонді енергоефективності, адже у зв’язку з війною кошти на капітальні видатки були заблоковані постановою КМУ. Коли ж вони будуть розблоковані — міжнародні донори додадуть свою частину. Причому це треба встигнути зробити до початку опалювального сезону, наголошує Тетяна Бойко, інакше через негоду почнеться подальше руйнування будинків. Наступного року відновлення тих саме об’єктів коштуватиме набагато дорожче. А ще слід врахувати, що кожна відремонтована оселя — це можливість людей повернутися додому, почати працювати на економіку держави, сплачувати податки тощо.

Зарубіжні кошти чекатимуть безпеки

Зараз у владних та експертних структурах обговорюється ще одна опція — можливість застосування кредитних механізмів як для відновлення житла, так і для підвищення його енергоефективності. Є ідея зробити дешеві кредити (під 1—5%), щоб їх видавали банки, а така структура як, наприклад, «Укрфінжитло», виступала гарантом повернення коштів.

Експертка підкреслює, що всі ці механізми (як існуючі, так і ймовірні) стосуватимуться лише повністю звільнених територій. Більше того, на Донбасі є населені пункти, в яких повністю знищені не тільки житлові будинки, а й інфраструктура. Тому для цих ситуацій потрібно буде розробляти додаткові інструменти, бо відбудова окремих будинків не дасть ніякого результату, люди не зможуть там жити через відсутність води, електрики, тепла тощо.

Також треба враховувати різні можливості різних родин. Наприклад, одна сім’я захоче піти в суд і витребувати з винуватця своїх страждань не тільки вартість знищеного майна, а ще й, можливо, моральні збитки, а потім, дочекавшись репарації, за отримані гроші придбати собі нове житло. А хтось захоче якнайшвидше повернутися додому, тож погодиться на будь-який ремонт своєї оселі, аби тільки мати дах над головою. Хтось вирішить доплатити власні кошти, щоб покращити житло, зробити його більш комфортним та енергоефективним. Хтось, коли буде така можливість, візьме для цього кредит. Отже, варіантів та сценаріїв буде багато. І, швидше за все, в перспективі всі ці механізми будуть залучені, вважає Тетяна Бойко.

Ще один варіант — грантові програми, які надаються окремим містам. Міста можуть включати туди відновлення житлового компоненту або створювати якісь спеціальні програми, наприклад, з утеплення будинків, залучення альтернативних джерел енергії тощо.

Фахівець впевнена, що великі зарубіжні гроші та солідні іноземні компанії-підрядники прийдуть в Україну лише тоді, коли тут стане безпечніше. А першими проектами будуть відновлення вікон, дверей, покрівель — все те, що дешевше і швидше робиться. Ми всі чули заяви лідерів держав, що та чи інша країна бере на себе відповідальність за відновлення якогось з українських міст. Але коли і за яким механізмом все це буде, наразі невідомо. Отже, сьогодні першим завданням міст є прийняття комплексних програм з відображенням кількості зруйнованого житла і коштів, потрібних на відновлення цих будинків та інфраструктури. Мають створюватися інвестиційні плани. І до осені можна буде встигнути зробити усі швидкі роботи. Що ж стосується середньострокових робіт, ситуацію складно спрогнозувати. А про відбудову повністю зруйнованих будинків — дуже сумнівно, що хтось буде вкладати такі шалені кошти, доки є ризик, що туди знов прилетить снаряд. І не факт, що ці гроші хтось прийде і подарує місту. Швидше, це будуть або дешеві кредити, або інвестиції, які треба буде так чи інакше повертати…

Щоб люди не залишилися просто неба, більш ймовірно, що держава буде знаходити гроші на оренду житла для тих, хто його втратив, створить систему прихистків, а також почне будувати модульні містечка для проживання і лікування постраждалих. Хоча з модульними містечками все складніше, адже там будуть проблеми і з комунальними послугами, і з інфраструктурою, і з роботою для їхніх мешканців. І по всіх цих трьох напрямках не обійтися без допомоги міжнародних донорів.

 


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини