Традиції та звичаї Яблучного Спаса

Віряни та церква 19 серпня  вшановують Преображення Господнє — описане в Євангеліях таємниче преображення (перетворення), явлення Божественної величі й слави Христа на горі Фавор.

Проте зародилося свято в далекі дохристиянські часи. В Україні - це одне з найбільших хліборобських свят. У народі свято Спаса мало світське значення, пов’язане зі святом врожаю.  Адже майже в усіх давніх народів існували урочисті свята врожаю. Красномовним свідченням того, що Спас символізував свято врожаю, яке згодом використало в своїй обрядовості християнство, є звичай освячувати в церкві дари природи: яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники тощо.

Селяни до Спаса намагалися зібрати всі зернові. Знахарки востаннє заготовляли лікарські трави. "Діва Марія, — казали з цього приводу, це зілля сіяла, а Спас поливав — нам на поміч давав". Гуцули остерігалися запалювати й виносити на вулицю вогонь, а закарпатці навіть позичати його.

Вже після цього свята ночі стають відчутно холоднішими, та і в день повітря не таке сухе й спекотне — осінь починає брати гору над літом.

Традиції Яблучного Спаса

Багато традицій у цей день пов’язані з обжинковими обрядами: у церкві святять вінки з жита та пшениці, на полях ставлять “Спасову бороду” з останніх незібраних колосків та поєднують стрічкою. Не складно здогадатись, що ця традиція перейнялась із дохристиянських часів, а “Спасова борода” ні що інше, як борода Велесова, тобто Дідух, якого потім ставили у домі — до появи ялинки.

Інша важлива традиція на Яблучного Спаса — поминати душі померлих. Згідно з віруваннями — це третій час у році, коли мерці приходять до живих. Перший — у Страсний  Четвер, а другий — на Зелені Свята. У народі вірили, що предки приходять охороняти господарство і урожай, тож залишали для них на Спаса гостинці — запалювали свічки із свіжого воску, пекли хліб з нового борошна і поливали свіжим цьогорічним медом.

Обов’язковим у цей день було частування бідняків освяченими плодами. При чому скільки не знайшлося б нужденних — господарі не скупились поділитись урожаєм.

Що їли на Яблучний Спас

Святковий стіл у цей день складається з пирогів і штруделів, з яблучною і грушевою начинкою, печених яблук з меду, узвару або киселю з груш. Також обов’язковими є “шулики”, котрі готуються із прісного тіста, з перетертим маком та свіжим медом. Та й узагалі, готувались найрізноманітніші страви та напої з яблук, груш і меду, варилось варення, закривались консервовані фрукти і компоти.

Прикмети Яблучного Спасу:

• Прийшов Спас – бери рукавиці про запас.
• Минув Спас – держи кожух про запас.
• До Спасівки бджола робить на пана, а після Спасівки на себе.
• Як у Спасівку будуть великі вітри, то зима буде з віхолами та лютими морозами .
• Якщо у Спасівку на деревах жовтіє листя, це віщує ранню осінь.
• Якщо на Спаса нема дощу, то це прикмета, що буде гарна суха осінь. Дощів небагато буде.
• Якщо на Спаса йде дощ, січень наступного року буде сніжний, якщо спекотно – січень морозяний.
• Якщо антонівка вродила – наступного року хліб уродить.
• Пройшов Спас – пішло літо від нас.

Читайте також: Маковій, Макотрус, Медовий Спас святкуємо 14 серпня

Підписуйтесь на наш Facebook.  

Підписуйтесь на наш Telegram.