Епідемія коронавірусу змусила нас з іншої сторони поглянути на фільми-катастрофи про поширення різного роду хвороб. Особливо витончені глядачі проявили неабиякий інтерес до таких фільмів саме у період карантину. Якщо вам хочеться заглянути в паралельну реальність або пройти непоганий інструктаж з виживання, обирайте для себе фільм з нашого списку.
«Зараження» (2011). Режисер: Стівен Содерберг
Фільм Стівена Содерберга «Зараження» найбільше викликав інтерес у глядачів саме через пандемію коронавірусу. За сюжетом, «нульовий пацієнт» заразився саме в Гонконзі. Вірус передався людині від кажана через свиню. Туристи миттю рознесли його по
всьому світу. Почалася паніка, кордони перекрили, а товари швидко зникли з полиць. Нагадує сьогоднішню реальність? Фільм настільки зацікавив сучасного глядача, що з 270-го місця у рейтингу офіційного прокатника він посів 2-ге, та поступився за популярністю тільки сазі про Гаррі Поттера. Якщо бажаєте «полоскотати» нерви та заглянути в паралельну реальність, де людство знаходиться на межі вимирання, рекомендуємо переглянути науково-фантастичну драму «Зараження».
«Дванадцять мавп» (1995). Режисер: Террі Гілліам
«Дванадцять мавп» — фільм-антиутопія Террі Гілліама для тих, хто полюбляє динамічні сюжети про катастрофи та подорожі у часі. Колишнього в’язня відправляють на машині часу в минуле для того, щоб запобігти поширенню жахливого вірусу, який знищив більшу частину людства. Там він дізнається, що в світі орудує банда «12 мавп», і підозрює, що саме вони — розповсюджувачі вірусу. Акторський склад точно сподобається поціновувачам голівудської «класики»: головні ролі у фільмі виконали Брюс Вілліс, Бред Пітт, Крістофер Пламмер і Меделін Стоу.
«Паніка на вулицях» (1950). Режисер: Еліа Казан
Фільм знятий за оповіданням Едни та Едварда Енхалтів «Карантин, деякі люблять холодніше». Якщо вам до душі кінематограф середини минулого сторіччя, радимо познайомитися з цією стрічкою. Фільм належить до категорії нуарових трилерів, що поєднані темою загрози масового зараження населення. Він розповідає про спроби офіцера Міністерства охорони здоров’я США та капітана міської поліції відвернути загрозу поширення епідемії легеневої чуми в Новому Орлеані. Протягом одного-двох днів вони повинні виявити носіїв смертельно небезпечного захворювання, поки воно не встигне масово поширитися. Зараженими виявляються бандити, які, відчуваючи, що на них йде полювання, ховаються від переслідування влади. Фільм знятий повністю на натурі в Новому Орлеані, в ньому було задіяно багато безліч жителів міста. 1951 року автори Една та Едвард Енхалтів отримали Оскара за найкращу історію до фільму.
«Потяг до Пусана» (2016). Режисер: Йон Сан-хо
Думаю, фанати фільмів про зомбі-апокаліпсиси свого часу точно оцінили цю стрічку. Картина режисера Ен Сан-хо стала найбільш касовою в Південній Кореї за 2016 рік, та й по світу розійшлася з великим успіхом, завдяки свіжому погляду на тему апокаліпсису з «живими» мерцями. «Потяг до Пусана» —- це якісний трилер, наповнений екшеном і драйвом. Більша частина дії відбувається всередині потяга і розгортається на великій швидкості в усіх сенсах. На підтвердження цього і слоган фільму: «Залишитися в живих або залишитися людиною». Сам вірус тут має дуже стандартний для таких стрічок характер – хвороба з блискавичною швидкістю поширюється через кров та, за традицією, різко змінює людей, робить їх гранично агресивними і схильними до канібалізму. Якщо ви шукаєте фільм для гострих відчуттів і розраховуєте на неочікувані повороти в сюжеті, радимо оцінити досить нетривіальний фільм від корейських майстрів про загибель людства.
«28 днів потому» (2002). Режисер: Денні Бойл
Не так вже й часто режисери зі світовим ім’ям вирішуються зробити фільм про зомбі. Денні Бойл ризикнув - і зняв картину, що стала однією з найвідоміших «страховиськ» нового століття. Саме цей фільм почав популяризувати концепцію «швидких мерців», які заради динамічності картини не просто пленталися за героями, а досить жваво їх наздоганяли. За сюжетом, головний герой виходить з коми в порожній лікарні, порожньому місті й порожній Великій Британії через 28 днів після «нульового дня», коли групою активістів з лабораторії був випущений назовні небезпечний вірус, що провокує небачений раніше сказ. На початку фільму глядачеві важко зрозуміти: чи то головний герой один в усьому світі, чи один, не рахуючи зомбі, або зовсім не один, але від цього проблем в нього стане ще більше...
«Епідемія» (2013) Режисери: Давид Пастор, Алекс Пастор
Якщо вас вже не вражають клішовані фільми про пандемію, радимо переглянути іспанський трилер «Епідемія». Цього разу людство вбиває не вірус або біологічна зброя, а патологічна фобія відкритих просторів. У якийсь момент люди почали панічно боятися виходити на вулицю і тепер змушені виживати всередині будівель та в підземеллях. Погодьтеся, досить оригінальне трактування. У кожного з героїв є своя чітка мотивація — знайти близьку людину, яка опинилася в іншій точці міста. А це не так просто, якщо один крок на вулицю викликає у тебе епілепсію. Шлях ускладнюється й через людей, які звільнилися від соціальних обмежень і, серед яких панує анархія. Тут не зустрінуться монстри або підземні чудовиська, натомість з’являться банди оскаженілих, вільних від будь-яких законів людей. Загалом, фільм бере своєю атмосферою і досить тонкою алегорією, що по-новому відкриває тему хвороби людства.
«Я – легенда» (2007). Режисер: Френсіс Лоуренс
Напевно, один із найпопулярніших фільмів про апокаліпсис, який є третьою екранізацією однойменного роману американського письменника Річарда Метісона. Уявіть, як це – залишитися останньою живою людиною на планеті. За сюжетом така доля випала Роберту Невіллу – єдиному, хто має імунітет до хвороби, що робить людей кровожерливими вампірами. Ховаючись у захищеному будинку, чоловік намагається знайти сироватку, яка могла б повернути вампірам людську подобу. Він щиро сподівається, що зможе перемогти страшну епідемію та врятувати людство від вимирання.
«Остання людина на Землі» (1964) Режисери: Убальдо Рагон і Сідні Салькова
Перша екранізація роману «Я — легенда» для поціновувачів старого якісного кіно. Перевагою фільму над послідовниками є те, що автор роману Річард Метісон також виступив сценаристом картини.
«Носії» (2008). Режисери: Алекс Пастор, Давид Пастор
«Носії» — гостросюжетний фантастичний трилер про всесвітню пандемію. Останні з тих, хто вижили, за будь-яку ціну намагаються уникнути смерті. Фільм розповідає про час, що наступив після глобальної епідемії вірусу. Останні люди, яких не вразив вірус, намагаються почати нове життя. Питання моральних цінностей тут відходить на другий план, сімейні зв’язки вже не такі міцні. Цей фільм відносять до апокаліптичного роуд-муві з претензією на драму. Кінострічка захоплює, в першу чергу, не розповіддю про сам вірус, а про людей, їх слабкості та страхи, безвихідь ситуації, що склалася. Утім, існує низка недоліків, що змушує поморщитися й сказати: «Це ненатурально, натягнуто!». Але все ж подивитися фільм варто, щоб задатися питанням: «А чим ви готові пожертвувати заради виживання?».
«Вірус» (2013). Режисер: Кім Сон-су
Південнокорейський фільм-катастрофа про невідомий вірус, привезений нелегалами. Події відбуваються недалеко від Сеулу, де в приміському районі поліція виявила фургон, забитий мертвими мігрантами. Живим доїхав тільки один з них, проте, і його вірус вбиває протягом декількох годин. У місті швидко поширюється небезпечна вірусна інфекція, проти якої ще немає ліків. Хворі вмирають протягом двох діб після зараження. Охоплений панікою Соннам закривають на карантин. В екстремальних умовах головний герой, чесний рятувальник, намагається подолати паніку і допомогти іншим.
Ще декілька актуальних новин на зараз