"Лікарів-чоловіків били прикладами та стріляли в них..."

Наталя Меркулова 25.11.2022 у 11:49 601 5 мин.

Російські окупанти увійшли до  Балаклії  2 березня довжелезною колоною військової техніки, хоча місто вони обстрілювали з самого першого дня війни. Тоді навіть уявити ніхто не міг, що окупація міста рашистами триватиме нескінченно довгих шість місяців. Що увесь цей час містяни не матимуть належної медичної допомоги та ліків, а їхню лікарню зруйнують окупанти. Як наразі медицина повертається у життя Балаклійської громади?

"Лікарів-чоловіків били прикладами та стріляли в них..."

Фахівці Блаклейської клінічної багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування, Марина Руденко – у центрі (фото довоєнне)

 «Ви тут лечітє націков і укропов

 - Російські окупанти увійшли в Балаклію і розташувалися у центрі міста, - розповідає  Марина Руденко,  директорка Блаклейської клінічної багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування. -  Наша лікарня знаходиться на  околиці  міста, майже у лісі, за річкою, досить далеко від центру. А поруч був блок-пост окупантів і вони постійно контролювали пересування транспорту і людей, перевіряли документи, телефони.

За словами Марини Руденко, в день окупації у лікарні знаходилося 360 людей.

- Це були наші працівники, їхні рідні, також тут жили мешканці Балаклії, будинки  яких були зруйновані внаслідок   російських обстрілів, - зазначає вона. - Ми прихистили цих людей, годували, чим могли. У нас були деякі запаси продуктів,  тому що ми стаціонарний заклад, допомагали їжею волонтери.

Окупанти тримали  під пильним контролем і саму лікарню. Вони буквально тероризували медиків погрозами та жорсткими ультиматумами.

- Забороняли нам вмикати світло, коли темніло, - розповідає Марина Руденко. - Казали нам: ”Включіте  свєт - забросаєм гранатамі!”. А ми маємо в цей час оперувати. Як це робити без світла? «Это ваші проблєми», -  цідили нам крізь зуби російські солдати. Ми завішували вікна, оперували, робили капельниці та ін’єкції.

Через те, що лікарня знаходиться майже у лісі, окупанти боялися партизанів: «Вы тут лечите нациков и укропов

 -  Як ми можемо їх лікувати, коли ми живемо в окупації? - розповідає Марина Руденко. - Нам дуже хотілося, щоб так було, але такого не було. Російські солдати боялися, що ми маємо зв’язок з ЗСУ, тому весь час приходили до лікарні з постійними  погрозами, чинили моральний тиск. Але ми, як і раніше виконували свою роботу, хоча й було важко. Окупанти забрали  телефони у частини наших співробітників, вимагали весь час провести їх підвалами лікарні, висували все нові жорсткі вимоги. 

 Відкрили по лікарні вогонь з танка

 - 2 квітня о 15 годині окупанти обстріляли нашу лікарню  , - моторошно згадує Марина Руденко. - Вони підігнали до лікарні танк і відкрили вогонь. Було шість “прильотів”. П’ять з них влучили у приміщення нашої лікарні, незважаючи на те, що тут знаходилося 360 мирних людей, серед них  десятки два дітей, пацієнти та медики. Перший  снаряд влучив не у будівлю лікарні, а у дерево. Під час обстрілу постраждав один пацієнт. Не від  уламків  снаряду, а через численні порізі від розбитого віконного скла, бо знаходився поруч. Снаряди влучили в операційні, харчоблок і у дах, зайнялася велика пожежа над рентгенкабінетом. Спочатку ми гасили пожежу самотужки, потім ДСНС  остаточно приборкала вогонь. Лікарня дуже постраждала від обстрілу. В корпусі, де знаходиться дитяча реанімація та лабораторія, були вибиті усі вікна на усіх трьох поверхах. Вилетіли вікна і в інших корпусах лікарні.

Внаслідок обстрілу була  зруйнована система опалення, відразу не стало світла і води. Не зважаючи, що це було 2 квітня, вночі була минусова температура.

- Ми почали виписувати пацієнтів, їх було понад сто, - розповідає директорка лікарні. - На щастя, важких серед них не було, навіть у реанімації нікого не було. Після обстрілу окупанти весь час наголошували, що це обстріляла  нас Україна. Звичайно, у таку безглузду та наглу брехню ніхто не вірив.

  “Переконували нас, що ми фашисти, а Харків - це осередок фашизму в Україні”

 - Наступного дня з ранку у лікарню прийшли вірогідно  феесбешники, зібрали нас в актовій залі і півтори години переконували нас, що ми фашисти, що у нас скрізь свастика, що наші діти навчаються у Харкові, а Харків - це осередок фашизму в Україні. Ось таку маячню ми вислуховували. У відповідь на наші заперечення нам швидко закрили рота.  Автомати переконливіші за білі халати. Російські військові нам погрожували: “Восємь лєт на Донбасє ми воєвалі, ви жіровалі. Ви сєйчас за всьо отвєтітє 

 Лікарям заборонили виїжджати  з Балаклії. А вночі до лікарні прийшли російські солдати.

- Вони були зовсім неадекватні, - згадує Марина Руденко. - На моє переконання, були під впливом наркотичних засобів. Почали стріляти з автоматів у приміщенні лікарні. У темряві, бо світло нам заборонено було вмикати. Автоматними чергами вони  гатили уздовж коридорів лікарні. Зайшли в ординаторську у хірургії, там черговий лікар сидів на дивані, вони почали стріляти  з автоматів  навколо дивану. Якимось справжнім дивом лікар вцілів.

Лікарів чоловіків били, били по голові  прикладами та настільною лампою, ставили на коліна. Потім кинули  їх обличчям на підлогу, почали стріляли поруч  з їхніми обличчями, вздовж тіл, біля ніг. Підлога у нас кам’яна, кулі відскакували від неї,  влучали у стіни, стелю,  двері, будь-куди. Один з військових дістав гранату та погрожував нею. Це був жах. Як таке може бути? Не у кіно, а у реальному житті, з нами, і зараз. Півтори години вони нас так катували, тримали у страху.

Раптом вони пішли. Перед тим наказали, щоби на ранок нікого у лікарні не було. Наступного дня окупанти влаштували у лікарні військові казарми.

 Пограбували геть все! Що не змогли вкрасти, зруйнували або пошкодили, а лікарню замінували”

 Балаклію від рашистських окупантів звільнили 8 вересня. Над звільненим містом військові ЗСУ підняли український прапор.

- У перший день деокупації нас до лікарні не пустили, бо вона була замінована, а у двох корпусах були склади з боєприпасами, - розповідає Марина Руденко. - Заміновані були навіть розкурочені медичні прилади. Пограбували геть все! Що не змогли вкрасти, зруйнували або пошкодили.

За словами директорки лікарні, пошкодили комп’ютерний томограф, адже вони не могли його винести, бо потрібно було розбирати стіну. Він не підлягає відновленню. Вартість його до війни становила 13,5 млн. гривень, він був придбаний за кошти районного бюджету.

 Пошкодили також  рентгенапарат, але фахівці кажуть, що його можна відновити. Витягли з нього  плати, вкрали дві станції зі стаціонарного апарату - станцію лікаря і станцію лаборанта. Це ноутбуки з програмним забезпеченням. Їх треба докуповувати, кожна з них вартістю до 200 тисяч гривень, але це дешевше, ніж купувати новій апарат.

У нас було дві ендоскопічні стійки для лапароскопічних операцій - одна у  хірургії, одна для артроскопічних операцій у травматології. Кожна з них коштувала до 6 млн. гривень. Їх вивезли окупанти. Вкрали  кардіографи, апарати УЗД, вкрали навіть дитячі іграшки. У нас було 37 пральних машин - вкрали усі. Немає жодної.

Півтора місяці після деокупації ми вивозили після російських окупантів сміття цілими КАМАЗами. Стільки бруду ми не вивезли за усе існування лікарні.

 Відновлення лікарні триває

 -  Як тільки можна було зайти на територію лікарні, до нас приїхали будівельники, була проведена експертна оцінка наших пошкоджень. З’ясувалося, що розбито більше 400 вікон, зруйновані три тримальні опірні стіни та перехід між двома корпусами. Перехід  йде до реанімації і без нього нам  не можна обійтись.

Сильно пошкоджена металева покрівля у трьох місцях на головному корпусі. Після експертизи держава виділила на відновлення лікарні кошти. Вже більше місяця у нас тривають аварійно-відновлювальні роботи. За місяць повністю відремонтовано дах у двох місцях із трьох пошкоджень. Відремонтовано дві тримальні стіни з трьох, вставлено понад 60% вікон, - тішиться директорка такими темпами робіт. - Так наші будівельники ще не працювали!

  Томограф вже є!

 - Днями нам зателефонували з міністерства охорони здоров’я і сказали, щоби ми готувалися приймати новий комп’ютерний томограф, - світиться щастям  Марина Руденко. - Вже є наказ міністерства, в ньому є Балаклійська лікарня, а навпроти нашої лікарні такий бажаний рядок - томограф, одна штука.  Гадаю, що за місяць КТ буде вже у нашій лікарні. З Японії його вже доправили до Європи. Зараз потрібно  демонтувати КТ, який окупанти вивели  з ладу. Доки ми відкриємо лікарню -  вже матимемо новий КТ.

 Йде до нас і ендоскопічне обладнання. Але не стійки. Це гастроскоп та колоноскоп, а бронхоскоп ми отримали раніше. Ще чекаємо  операційну рентгенівську систему, розподіл  їх вже відбувся і це обладнання - фактично вже у нас. Також ми отримали  два аналізатори для лабораторії. Один для діагностики туберкульозу, інший - для дослідження газів крові та електролітів.

 Не менш ніж медичне обладнання, медиків тішить, що за сприянням Харківської ОВА лікарня  отримали від міністерства генератор на 150 кіловат, що дуже важливо під час відключень електронергіїї. З’явиввся і новий транспорт.

 - До війни у Балаклійській лікарні було 15 санітарних автівок. Після окупації залишилася лише одна. Решту або вкрали, або спалили російські окупанти, -зазначає вона. - Наразі профільний департамент ОВА організував для нас  дві санітарних автівки. Тепер маємо цілих три.

 Коли лікарня стане до ладу? 

 - Як тільки завершать укладання металевого профілю на даху, спробуємо включити опалення, - ділиться планами Марина Руденко. - Відкриємо один корпус - там, де дитяча реанімація та лабораторії. Вже готове інфекційне відділення, там залишилося лише зробити вікна. Це велике відділення, на 200 ліжок, адже ми отримали ліценцію на лікування ковіду.

Неймовірно, але факт. Вже за кілька  тижнів  Баклаклійська багатопрофільна клінічна лікарня, яка зазнала прицільного ворожого обстрілу, будівлі якої  були серйозно пошкоджені, а медичне обладнання вивезено до рф або вщент знищене окупантами, яка під час війни фактично постала з руїни, знову прийматиме  пацієнтів. Перших після деокупації Балаклії. Після деокупації, на яку усі  так чекали.

 Всі фото з досьє Блаклейської клінічної багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування.

 

 

 

 

 


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини