Таємниця Різдва: за юліанським чи григоріанським календарем?

Про це свідчать результати дев’ятнадцятого загальнонаціонального опитування «Святкування Різдва в Україні», проведеного групою "Рейтинг" (20-21 листопада 2022).

Найбільше прихильників ідеї перенесення Різдва серед мешканців заходу і Києва: більше половини підтримують цю ідею. Серед жителів центру відносна більшість (44%) також не проти цієї ініціативи. Окрім того спостерігається значна підтримка ідеї перенесення святкування Різдва серед греко-католиків. Серед прихожан ПЦУ – таких майже половина (46%), при цьому третина з них проти такої ідеї.

Натомість серед мешканців півдня та сходу відносна більшість не підтримують ідею перенесення дати святкування Різдва. У віковому розрізі найбільше суперечностей спостерігається у старшій та середній вікових групах, де відносна більшість (більше 40%) підтримують ідею з перенесенням дати, водночас також значна кількість (не менше третини) – проти. Серед молоді третина – за перенесення, третина – проти, і ще стільки зазначили, що їм це байдуже.

Українці протягом наступних 10 років, здебільшого, можуть перейти на святкування Різдва 25 грудня. Такі припущення ще рік тому висловив голова Православної церкви України Єпіфаній в інтерв’ю Радіо Свобода.

Предстоятель ПЦУ наголосив, що особисто підтримує перехід святкування Різдва за григоріанським календарем, проте процес має пройти поступово. Він зазначив, що українців «вже намагаються ділити і з мови, і з релігії».

Проте, як свідчить свіжа соціологія, війна прискорила всі процеси в українському суспільстві, зокрема ставлення до святкування Різдва за західним обрядом.

Нагадаємо, що 7 січня Українська православна церква (УПЦ), а також Українська греко-католицька церква (УГКЦ) святкують Різдво Христове за юліанським календарем (за так званим «старим стилем»).

Римсько-католицька церква та більшість протестантських церков, а також більшість православних церков світу відзначають Різдво 25 грудня за сучасним григоріанським календарем.

До XVI століття як на Сході, так і на Заході, Різдво Христове відзначалося 25 грудня.

Але в 1582 році папа Григорій ХIII запропонував календарну реформу, відповідно до якої в західно-церковний побут був введений новий календар (що отримав назву «григоріанський»), що прийшов на зміну юліанському календарю.

На сьогоднішній день різниця між старим і новим стилями, обумовлена різницею календарів, становить 13 діб. Новий календар майже весь західний світ прийняв до кінця ХІХ століття, багато православних країн Сходу — у ХХ столітті.

Інфографіка з відкритих джерел

Вже шостий рік поспіль в Україні офіційно відзначається "два Різдва", і разом з тим постійно точаться дискусії стосовно того, яке Різдво є "правильнішим".

- Насправді самі віруючі мають визначати, що і як їм відзначати відповідно до канонів та традицій, — вважає кандидат історичних наук Сергій Куделко. - І це стосується не лише християнських конфесій, а й усіх однаковою мірою. Постулати: «як увесь цивілізований світ» чи «як у інших православних конфесій» чи «як святкує більшість», для церкви не є доказом.

Багато хто розмірковує про зручність. Мовляв, якщо майже весь християнський світ святкує 25 грудня, то й українським православним це було б зручно. Але «Царство Небесне» дається не «зручністю», воно досягається духовними зусиллями віруючої людини на землі. Хіба може церква зробити нам зручно, красиво та легко, щоб ми з цієї «м’якої земної перини» одразу до Раю на небі перенеслися? Без турбот і клопоту?

— А коли реально було Різдво? Маленький Ісус з’явився на світ за григоріанським чи юліанським календарем? Що про це свідчить історична наука?

— Справа в тому, що коли з’явилося немовля Христос, діяв юліанський календар, запроваджений едиктом Юлія Цезаря 43 року до нашої ери, тобто до Різдва Христового. Нині дослідники Нового Завіту мають у своєму розпорядженні дату народження Христа між 7 і 4 гг. до нашої ери. Зрозуміло, що григоріанський календар з’явився набагато пізніше.

Цікаво, що й у Європі свого часу спостерігалося шалене неприйняття григоріанського календаря. Приводом до «календарних заворушень» став указ польського короля Стефана Баторія, спрямований Ризькому Рату, якому було доручено в найшвидший термін запровадити в Ризі новий григоріанський календар, а також відновити колишні привілеї католицького ордена єзуїтів, забороненого після Реформ. Так як новий календар запропонував папа Григорій XIII, ризькі німці-протестанти сприйняли його в багнети. «Календарні» протести тривала кілька років: з кінця 1584 року до літа 1589 року.

У XVII—XVIII століттях «календарні» тертя відзначалися й інших регіонах Європи, наприклад у Швейцарії, між переважно католицькими французькими і переважно протестантськими німецькими кантонами.

Для церкви важливим є саме дотримання традиції, правил. Для неї вони відіграють більшу роль, ніж для людей нецерковних.

До цього дня разом із українськими православними та греко-католиками Різдво Христове за старим стилем святкують Єрусалимська, Сербська, Грузинська церкви та монастирі Афона.

Відомо, що Земля рухається навколо Сонця нерівномірно і за 2000 років накопичилася різниця. Тож усі календарі, хоч календар Майя, хоч календар Великої Французької революції – неточні. Більше того, вже ведуться розмови про те, що і чинний григоріанський календар вимагає уточнень, він недосконалий. Так що абсолютна точність вже є недосяжною.

Церква говорить про поєднання в Ісусі Христі двох природ: людської та божественної. Син Божий, Ісус Христос, з волі Бога Отця, прийшов у світ і став людиною. У цьому є таємниця Різдва.

Наша довідка

Опитування проводилося в аудиторії: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Результати зважені з використанням актуальних даних Державної служби статистики України. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Вибіркова сукупність: 1000 респондентів . Метод опитування: CATI (Computer Assisted Telephone Interviewing – телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера). На основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.  Терміни проведення: 20-21 листопада 2022 р.