Російська ІПСО вустами дитини? Харків’яни знають, що таке війна

Ось що пише Ксенія Близнець, яка має власний книжковий блог:

"Не знаю, хто і навіщо витягнув звідкись цю "дівчинку з Харкова" і не знаю, хто просуває оце її творіння, яке назвали "щоденником дівчинки з України про війну", та, зважаючи на цитати, що тут наведені, можна здогадатися, кому саме вигідно, щоб ці наративи поширювалися світом".

Читайте і робіть висновки.

 Ксенія Близнець переклала, що саме сказано в підкреслених цитатах:

 

- "Тоді ми довідалися, що українські танки й бронетранспортери розміщено між квартирними будинками. Ми хвилюємося, що загинемо, бо нас використовуватимуть як живий щит"

 

 

Ще один "чудовий" момент дитячої епістолярної творчості, наче списаний з методичок російських пропагандистів:

- "...інші країни пропонують впровадити санкції, але відмовляються давати більше зброї. Можливо, це й на краще".

А це переклад останнього уривку:

 

 

"Сьогодні ми вирушили в подорож, що змінила всі мої знання про подорожі. Я побачила пальми сьогодні та на кілька секунд перенеслася до Сочі, де живе моя прабабуся. Було дивно бачити ці дерева - це було так, наче крихта Сочі зараз тут зі мною. Я проводила все літо там, плаваючи в морі. Але тепер війна розділила росію та Україну. Це так сумно. Боляче розуміти, що я відділена від своєї сім’ї. Мені дуже хочеться, щоб усе це скінчилося і щоб між росією та Україною був мир. Я хочу відвідати мою прабабусю."

Єва Скалецька сама в інтерв’ю ТСН розповіла, що її батьки розійшлися, коли їй було 2 роки, батько давно живе в росії, мати теж давно - в Туреччині, а дівчинка з бабусею у Харкові. Тож про яке "відділення" від сім’ї вона говорить незрозуміло, її сім’я (бабуся) з нею. При цьому дівчинка, згадуючи про обстріли Харкова, жодного разу не сказала, що це були російські ракети чи російські літаки. Зате українські танки чітко зафіксувала, ще й живим щитом себе визначила.

 

 

"Дуже сподіваюся, що наше МЗС, та й взагалі керівництво країни, зробить усе можливе й неможливе, щоб припинити розповсюдження цієї пропагандистської брошурки. А є інформація, що права на її переклад і видання вже продали більше, ніж у десяток країн.

Якщо відверто, мене шокує, чому на міжнародній арені після 24 лютого нас і досі намагаються представляти людьми, які не володіють українською мовою і не мають жодного уявлення ні про нашу культуру, ні взагалі про Україну й українців. Для чого?? Щоб закріпити хибне уявлення про те, нібито в наших східних регіонах проживали завжди лише російськомовні?!... - запитує Ксенія Близнець.

А я думаю про десятки тисяч українських дітей, в тому числі маленьких харків’ян, маріупольців, ізюмчан та інших, які пережили набагато страшніші моменти, ніж Єва Скалецька, але які точно знали і знають, що в них стріляють російські окупанти, а захищають їх українські військові. А ще є багато неймовірних юних українців, які збирають допомогу ЗСУ, щоб наблизити нашу перемогу. От про кого треба писати.

Проросійські наративи книги ""You Don’t Know What War Is: The Diary of a Young Girl From Ukraine" Єви Скалецької вже збурили соцмережі. Про це також пише літературний блог ВРАЖЕННЯ UA. Тож харків’яни сподіваються, що видавництво Vivat гарно подумає і не видаватиме цього українською.

"Не розумію, навіщо сприяти поширенню пропаганди руського міра, тим більше якщо вона звучить вустами дитини, якій ці слова вклали до рота ватні дорослі, що її оточують", - пише Ксенія Близнець.

 

Читайте також: «Міс Україна» продала обпалені крила національного костюму для допомоги ЗСУ

Підписуйтесь на наш Facebook.     

Підписуйтесь на наш Telegram