За офіційними даними внаслідок повномасштабної російської агресії в Україні постраждали щонайменше 1399 дітей. З них 464 дитини загинули, 935 отримали поранення різного ступеню тяжкості.
Про це станом на 14 березня 2023 року повідомили в Офісі генпрокурора. Найбільше постраждало дітей у Донецькій області — 446 дітей, Харківській — 273, Київській — 123, Херсонській — 94, Запорізькій — 87, Миколаївській — 84, Чернігівській — 68, Луганській — 66, Дніпропетровській — 66. На жаль, ці цифри мало не щодня і далі зростають.
Навіть, якщо діти вціліли фізично, у більшості з них травмована психіка.
Три чверті українських дітей (75%) виявляють симптоми травми психіки. Таку статистику наводить дослідження, проведене аналітичною компанією Gradus Research.
Страх смерті, втрата батьків, сестер, братів, зруйновані домівки та рідні міста, розлука з татусями, що боронять країну в лавах ЗСУ, тисячі кілометрів, що розділяють з бабусями-дідусями та друзями, гірка доля емігрантів в чужій країні.
Українські діти стали свідками не тільки жорстоких бомбардувань, ракетних обстрілів, масштабних пожеж, вибухів, руйнувань, вбивств та насильства. У мільйонів дітей війна вкрала святкування днів народження, час з родиною та зустрічі з друзями, позбавила власного ліжка, улюбленої чашки, домашніх тварин.
Війна забирає дитинство
Офіційні статистичні дані МОЗ України лише частково або фрагментарно відображають реальну ситуацію із поширеністю психічних розладів серед дітей та підлітків в умовах бойових дій.
Водночас є дані, які свідчать про те, що відбувається з психікою дітей, що живуть у харківському регіоні, який зазнав жорстоких ворожих обстрілів та значних руйнувань.
В Інституті охорони здоров’я дітей і підлітків НАМН України співробітники відділу психіатрії на чолі з його керівницею, професоркою Емілією Михайловою провели клініко-психопатологічні дослідження групи з 940 дітей та підлітків. Дослідження, яке тривало протягом року, показало, що у більшості пацієнтів - у 57,3% виявлено симптоми емоційних чи поведінкових реакцій, реактивні психогенні розлади, іноді до ступеню психозу та ознаки порушення соціального функціонування.
- Дослідження факторів психологічної травматизації в умовах війни та бойових дій вказують на велику кількість нових стресорів, які беруть участь у формуванні порушень психічного здоров’я у дитини, - розповідає Емілія Михайлова, дитячий психіатр, керівник відділу дитячо-підліткової психіатрії Институту охорони здоров’я дітей і підлітків НАМН України, докторка медичних наук, професорка. - Як показали результати дослідження, психологічне та психічне здоров’я дітей в умовах війни та бойових дій порушено. Найчастіше формуються такі стани, як гостра реакція на стрес, посттравматичний стресовий розлад, розлад адаптації, психосоціальні захворювання, фобічні утворення та розлади соціальної активності.
За словами докторки медичних наук Емілії Михайлової, найпоширинішим у дітей та підлітків в умовах війни та бойових дій є посттравматичний стресовий розлад.
- Він був виявлений у 26,4% підлітків та у 10,1% дітей, - зазначає науковиця. - Посттравматичний стресовий розлад - психічне захворювання, яке виникає внаслідок тяжких потрясінь чи фізично травмуючих подій. У підлітків характерними ознаками його є повторне переживання травми, яке відбувається у спогадах, що постійно повертаються, а також психічне заціпеніння чи збудженість. Посттравматичний стресовий розлад у дітей у дошкільному віці також містить повторні переживання, уникнення людей, байдужість або підвищену збудженість.
Діти повторно можуть переживати травму в своїх іграх, які включають жорстокість, монотонність та тривожність. Виявлення психічної травми у дітей має низку утруднень, оскільки у дітей, особливо у маленьких, вербальні здібності обмежені, їм важко описати свої симптоми.
Тож діти можуть розмовляти на теми травми, що не завжди супроводжується дискомфортом, і водночас страждати від тривожних нічних страхіть, часто без розуміння змісту.
- Окрім посттравматичного стресового розладу під час дослідження було виявлено змішаний тривожний та депресивний розлад у 21,2% підлітків та у 17 % дітей, депресивний розлад у 12 % підлітків, реактивні депресії у 2,6 % підлітків, тривожно-фобічні розлади у 18,2% підлітків та у 10,9 % дітей, - додає науковиця.
Жахливе видовище, втрата житла, міграція - фактори війни, що найбільш впливають на психіку дітей та підлітків
Найпоширенішим фактором, який впливає на емоційні порушення серед дітей та підлітків є міграція. Такі дані показало дослідження. проведене в Інституті охорони здоров’я дітей та підлітків.
Далі йдуть - важкий доступ до школи, поточні життєві стресори в умовах війни, знищення житла, вимушене переселення, густонаселене проживання, тривале перебування у підвалі, бідність, прильоти літаків та страх бомбардування, сепарація з членами родини, важка травма або загроза травмування, знаходження під завалами зруйнованої будівлі, загроза смерті, жах насильства, важкі захворювання одного з батьків, недоїдання, фізичний стрес обвалів- травми, контузії, опіки.
- В результаті надмірних потрясінь, таких як смерть близької людини, втрата житла, жахливі видовища внаслідок війни у дітей виникають афективно-шокові стани, - пояснює Емілія Михайлова. - Діти частіше піддаються впливу травматичних подій, але у кожної дитини особлива реакція на травму. Внаслідок травми у дітей з’являються такі симптоми - уникання нагадування про травму, байдужість, відсторонення від родини та друзів, обмеженність в іграх та в іншій діяльності, постійні ознаки підвищеної збудженості - тривожний сон, приступи гніву, дратівливість, стурбованість, постійна готовність до небезпеки, труднощі з концентрацією уваги.
В умовах війни конфлікт у дитини носить прихований неусвідомлений характер, і виявити його можна лише при ретельному аналізі та глибокому патопсіхологічному дослідженні.
Як допомогти дітям впоратись з травмами психіки?
Безумовно, війна впливає на психіку дитини. Наших дітей ніхто не готував до війни і до того, як реагувати на її жахіття. Діти весь час перебувають в емоційному напруженні та тривожності через невизначеність сьогоднішнього дня та нерозуміння, чого чекати завтра.
- Батькам та педагогам необхідно звертати увагу на поведінку дитини у стресовій ситуації, - радить дитячий психіатр Емілія Михайлова. - Так, депресивна поведінка – це ознака дезадаптації, замкнутість - ознака тривожності, агресивність та стримування гніву – фактор ризику розвитку психологічних проблем, стратегія самозвинувачення – фактор ризику розвитку депресії та поведінкових порушень.
- Стикаючись з війною та її жахливими наслідками, діти відчувають серйозні випробування, - наголошує професорка. - Тому важливо розповісти їм, як потрібно поводитись у конкретних ситуаціях и навчити їх приймати правильні рішення. Слід проговорити з дитиною травмуючу ситуацію. Необхідно використати програмування та перепрограмування «Я це зроблю». Адаптуватись до шоку. Використовувати сімейний досвід, що допомагає вижити. Потрібно вселити віру в майбутнє! Пояснити, що всі негативні події, і війни в тому числі, обов’язково закінчуються.
Крім цього, за словами дитячого психіатра Емілії Михайлової, необхідна ще психологічна освітня робота, спрямована насамперед на батьків.
- Сутність її полягає у роз’ясненні причин виникнення у дітей тривоги, страху, депресії, застосуванні лікувальної тактики при психологічних проблемах, пов’язаних з військовими діями, з’ясуванні можливих ризиків, пов’язаних з посттравматичним стресом та його наслідками, - пояснює дитячий психіатр. - Дитині треба дозволити проживати свої емоції. Якщо бачите, що дитина переживає, засмучена, допоможіть їй. Запитайте її, як вона себе почуває, що її непокоїть, чим ви можете їй допомогти.
Допоможіть з виходом емоцій. І дайте зрозуміти, що ви завжди поруч, якщо щось знадобиться. Треба говорити дітям правду.
А чому ми не вдома? А чому ти плачеш? А чому тато далеко? Правду вони все одно дізнаються - від друзів, з інтернету. Тільки батьки вже не будуть джерелом інформації та можливо втратять довіру. Важливо знати – правда, якою б важкою вона не була для дітей, безпечніше, ніж неправда.
Читайте також
Казки життя, що дарують надію, та емоції, які лікують
