Загалом, торік до відомства надійшло понад 15,4 тис.пропозицій, звернень, скарг та заяв від споживачів. За результатами скарг, споживачам було повернуто 2,5 млн грн за неякісні товари та надані послуги.
У 2022 році: 43,2% звернень споживачів стосувалися якості непродовольчих товарів та 34,5% - якості наданих послуг (робіт). Зокрема, 37% – якості житлово-комунальних послуг, 1,% – фінансових та банківських послуг та 18,8% - придбання товарів через інтернет. Ще 4,4% звернень стосувались якості продовольчих товарів.
Все одно фальсифікують
Нагадаємо, що за оцінкою заступника начальника управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області Валерія Ситникова, найчастіше фальсифікують молочні продукти, наприклад, замість молочного жиру додається пальмова олія. Така продукція є безпечною для вживання, але вона сфальсифікована. І за це підприємства сплачують дуже великі штрафи.
Так і хочеться додати: але все одно фальсифікують. Мабуть, вигідніше фальсифікувати та платити штрафи, ніж готувати вершкове масло із вершків.
Директор Державної дослідної станції птахівництва НААН України, доктор сільськогосподарських наук Олег Катеринич б’є на сполох: за минулі 20 років наша країна втратила величезну кількість висококласних фахівців і їх дуже мало. І насамперед – в агросекторі.
Також майже немає висококласних лабораторій. Наприклад, птахівники все частіше зустрічаються з новими захворюваннями птиці, яка завозиться в Україну разом з імпортом. Але здійснити власні дослідження ми не можемо.
Щодо кормів, сьогодні практично неможливо знайти якісну кукурудзу, практично вся кукурудза заражена мікотоксинами. За олійними культурами ситуація теж жахлива (мікотоксини тощо).
Як повідомлялося, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року в Україні на період воєнного стану припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду.
У зв’язку із цим професор кафедри харчових технологій Черкаського державного технологічного університету, доктор технічних наук Владислав Сухенко вважає, що навіть за умов війни повністю забороняти перевірки підприємницької діяльності на споживчому ринку – це на шкоду споживачам.
Що змінилося?
- Ми розуміємо, що турбуватися про безпечність харчових продуктів має держава, адже від цього залежить здоров’я кожного українця, - коментує законопроект № 8290 голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Гайду. - Законопроектом передбачається вдосконалення норм в частині харчового законодавства за принципом "від лану до столу". Також додаються норми щодо маркування та обігу харчових продуктів, які спрямовані на надання споживачам інформації про споживчі якості відповідних продуктів в доступній формі задля попередження введення їх в оману.
Встановлені норми відповідатимуть європейським. Зокрема, посилюється простежуваність на усіх етапах виробництва продуктів. Крім того, позитивні зміни очікуються і для підприємців у разі ухвалення законопроекту.
- Ми вдосконалюємо законодавство, аби спростити умови для ведення бізнесу та розширити доступ до ринків країн ЄС. Цифровізуємо адміністративні процеси, та спрощуємо умови роботи для малих виробників. Ми хочемо допомогти бізнесу, який тримає економіку України, - підкреслив Олександр Гайду.
У цих змінах, зокрема: визначається нова термінологія відповідної сфери («твердження про зниження ризику захворювання», «твердження про користь для здоров’я», «ремісничий харчовий продукт», «швидкозаморожений харчовий продукт» тощо); уточняються питання: правового регулювання племінної справи у тваринництві; видачі дозвільних документів у сфері господарської діяльності, що стосуються відповідних сфер; маркування харчової продукції; надання споживачам інформації про харчові продукти; повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (далі – ЦОВВ з харчових продуктів), компетенції інших державних органів та юридичних осіб у цій сфері; запроваджується проведення наукової (експертної) оцінки безпечності об’єкта санітарних заходів тощо.
Міністерство аграрної політики та продовольства України та Міністерство охорони здоров’я України підтримують прийняття за основу зазначений законопроєкт.
На думку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, проект вимагає техніко-юридичного доопрацювання.
Читайте також
Вбивають не землетруси, а погано збудовані будинки
Туберкульоз в умовах війни. Чи загрожує новий спалах?
Дивіться
