Майбутнє громад: якими стануть українські міста після відбудови?

Про принципи повоєнної відбудови йшлося на конференції “Угода мерів в Україні: працюємо разом над зеленим відновленням”, яка відбулася у Львові.

У ній взяли участь понад 200 учасників, 130 з яких - представники громад,  більшість з них міські  та селищні голови, а також  представники інституцій ЄС, Верховної Ради, Кабміну, Держагентств та органів і  асоціацій місцевого самоврядування. 

Майже 300 громад в Україні приєдналися до цього кліматичного руху та розробили 180 планів дій, спрямованих на вирішення енергетичних та кліматичних проблем.

Підписанти Угоди мерів в Україні зобов’язалися скоротити викиди CO2 на понад 25 мільйонів тон на рік, що еквівалентно понад 1 трильйону дерев, які необхідно висадити для поглинання еквівалента викидів CO2.

 “Мрія” почала діяти

- Йдеться не просто про відбудову об’єктів, але й про те, що середовище, у яке повертаються українці, має бути безпечним, зручним та комфортним, - зазначає Олександра Азархіна, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України. - Сьогодні у нас на порядку денному розмінування, захист критичної інфраструктури, надання базових послуг, але в той же час міста вже зараз конкурують за те, аби повернути людей у набагато комфортніші, набагато зеленіші, екологічніші та зручніші українські міста європейського рівня.

Олександра Азархіна. Фото: Фейсбук-сторінка мера Львова Андрія Садового.

Як цього досягти? За словами Олександри Азархіної, сьогодні для цього у державі створено три ключові інструменти, які міністерство вже розпочало  впроваджувати.

- Перший - це реєстр знищеного та пошкодженого майна. Реєстр дозволить бачити обсяги зруйнованого житла, а відтак конкретно планувати та будувати. Другий інструмент отримав назву “Мрія”.

Це електронна система управління відбудовою. Зараз діє мінімальна версія, фактично вже зараз система використовується для збору проєктів громад, -  розповідає заступниця міністра. - Ми задумали її на стратегічній сесії рік тому, коли думали, як взагалі осягнути неможливий навіть на той момент обсяг руйнувань і яким чином зробити так, щоби наша відбудова була прозорою, підзвітною і з попередженням корупційних ризиків.

 Система “Мрія” - це своєрідний цифровий маршрутизатор, який веде по всіх етапах та проєктах відбудови.

- І екологічний чинник  у цій системі відіграє одну з найважливіших ролей, - підкреслює Олександра Азархіна. - Фактично ми в одному місці  - у цифровій системі збираємо усю інформацію, починаючи від тендерної процедури до  безпосереднього впровадження.

Система абсолютно прозора, цифрова, повністю відкрита для громадськості. Вона потрібна не лише нам, але й донорам: вони хочуть бачити, куди скеровуються їхні кошти, хочуть переконатися, що один проєкт не фінансувався з двох джерел фінансування, хочуть знати повний обсяг руйнувань і потреб.

Повністю система запрацює до кінця року. Ми встигнемо до того часу створити кабінети - громади і донора, щоби можна було керувати проєктами відновлення.

Фінансування проєктів відбудови передбачається  з різних джерел - це Світовий банк, євроінвестбанк, ЄБРР, приватні партнери, будь-хто інший.

- Насправді ми хочемо прибрати усі непотрібні фільтри, коли громади мають ще з кимось погоджувати проєкти, - ділиться задумом Олександра Азархіна. -  Формально громади подають проєкти  через ОДА, але можуть робити це безпосередньо через електронну систему “Мрія”. Важливо, що вплинути на те, щоби проєкт не з’явився у системі,  неможливо.

 “Зелене” будівництво та енергонезалежність громад

Фінансування проєктів не дає жодних рамок, наскільки житло, що будуватимуть, буде “зеленим”, наскільки воно відповідатиме стандартам енергоефективності.

- Перше, що ми зробили на рівні уряду, ухвалили постанову, яка регламентує те, що об’єкти відбудови мають відповідати трьом принципам, - розповідає Олександра Азархіна. - Перший - це енергоефективність, другий принцип - інклюзивність, тобто   безбар’єрна доступність для усіх, незалежно від особливостей, стану здоров’я та віку. І третій - це наявність заходів та об’єктів для цивільного захисту. Ми розуміємо, що ми не можемо у повоєнний Україні будувати так, як у мирних європейських містах.

- Спільно з Єврокомісією ми зараз дискутуємо про те, яким чином визначати формат того, що саме ось ця нова відбудова є такою, що відповідає  принципам циркулярної економіки, тобто економіці замкнутого циклу, що заснована на відновленні та раціональному споживанні ресурсів, завданням якої є мінімізація негативного людського впливу на довкілля і яка є альтернативою традиційній, лінійній, економіці. 

Такі відбудови мають отримати більше підтримки, - резюмує заступниця міністра. - Крім цього, ми розуміємо, що базовими засадами має стати  створення більш енергонезалежних інструментів для наших міст, перш за все з точки зору, так званої,  малої або розподіленої генерації. Ця зима нам показала, що занадто централізована генерація енергії була і є загрозою для національної безпеки. Тому децентралізаційна реформа має  відбуватися і у галузі енергетики, і тут ми маємо показати ефективність співпраці між державою та органами місцевого самоврядування.

І третій інструмент, необхідний для повоєнної трансформації України,  це - геоінформаційна система регіонального розвитку.

- Вона дещо складніша, ніж управління відбудовою, - пояснює  Олександра Азархіна. - Тому що в цю систему ми вкладаємо індикатори, аналогічні  індикаторам ЄС, і ми хочемо показати, що наша державна стратегія - геоінформаційна система регіонального розвитку буде повністю синхронізована з тими вимогами, які висуває до нас ЄС.

 Як постраждалі регіони зробити привабливими для інвесторів?

Учасники конференції “Угоди мерів” у ході дискусії неодноразово  апелювали до містобудівного закону, який обмежує права громад та унеможливлює контроль органів місцевого самоврядування за будівництвом.

 - Органи місцевого самоврядування мають бути гравцями, а не мовчазними спостерігачами того, що у них відбувається на території, - наголошує  Олександр Сенкевич, Миколаївський міський голова. -  Навіщо ми говоримо про розробку  планів, якщо питання містобудування  не будуть вирішуватися на місцях, а десь нагорі. За сім років, що я міський голова, люди у Миколаєві п’ять разів виходили перекривати дороги, протестуючи проти будівництва. І всі ці п’ять разів будівельники отримували дозволи у Києві.

На думку Олександра Сенкевича, війна прискорить процес урбанізації.

Фото: Фейсбук-сторінка мера Миколаєва Олександра Сенкевича

- Маленькі міста стануть ще меншими, особливо на сході і півдні, а великі міста стануть ще більшими, - прогнозує він. - Багаті міста стануть ще багатшими, а бідні - ще біднішими. Інвестори, прагнучи не втратити свої інвестиції, почнуть працювати у західних  та центральних регіонах, і неохоче  інвестуватимуть у східних та південних областях.

Що робити?

Державна політика має бути направлена на те, щоби регіони, які постраждали найбільше, мають стати більш привабливими для інвесторів за рахунок економічних пільг та інших інструментів, гарантованих на державному рівні. Адже у найбільш постраждалих регіонах має відбудовуватись не тільки житло, але й там мають відкривалися нові заводи, школи, дитячі садки і лікарні. Якщо є ризики для іноземних партнерів у відновленні прикордонних територій, вочевидь треба  говорити про державне страхування ризиків. Адже прикордоння не має бути проблемами громад.

Енергоефективність, термомодернізація, автономні джерела живлення - майбутнє громад

   - Питання урбанізації, кліматичної нейтральності, боротьби з енергетичною бідністю  є вкрай важливими для нас, оскільки ми це відчули під час повномасштабної війни, протягом одного з найскладніших в історії України опалювальних сезонів, - вважає  Олександр Бутенко, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України. - Зараз ми працюємо над проєктами децентралізованної генерації і забезпеченням громад саме  автономними джерелами живлення. Це, звичайно, потребує певних фінансових ресурсів і відповідно регуляторних змін. 

За його словами, у квітні у міністерстві стартував спільний з Європейським інвестиційним банком проєкт енергоефективності громадських будівель.

Андрій Садовий та Олександр Бутенко. Фото: Фейсбук-сторінка мера Львова Андрія Садового

- Це перший пілотний проект, обсяг фінансування становить 100 мільйонів  євро, - розповідає Олександр Бутенко. - Він дає можливість залучати кошти громадам малих та середніх міст - до 5 мільйонів євро на громаду.

Втім, реалізацію цього проєкту гальмують певні законодавчі перепони. Їх можна подолати шляхом внесення змін до бюджетного кодексу. Адже на сьогоднішній день законодавством передбачена можливість кредитування тільки обласних міст і обласних рад. Хоча в усіх громадах є громадські  будівлі, які потребують глибокої термомодернізації. 

У нас залишився тяжкий спадок  радянської системи  і сектор  громадських будівель потребує модернізації. Ми свідомі того, що енергоефективність починається не в урядовому кварталі, а саме у громадах, тому що у громадах відбувається найбільше використання ресурсів в системах теплопостачання, водозабезпечення та електрики.

За словами заступника міністра, оновлення та перезавантаження програм потребує фонд енергоефективності, який створений спільно з Єврокомісією. -

- У нас діє програма “Енергодім”, але вона потребує спрощення механізму доступу, оскільки кредитування нині обмежене, - пояснює Олександр Бутенко. - Через це ОСББ не можуть долучатися до цих проєктів та підвищувати енергоефективність будинків.

Задля економічного розвитку регіони після війни будуватимуть індустріальні парки.

 - Сьогодні, як ніколи зрозуміло, що нам потрібно будувати “зелені” індустріальні парки, де будуть застосовуватись водень, альтернативна енергетика тощо, - переконаний Олександр Бутенко. - Підприємства, що працюватимуть у цих парках, отримають зелений сертифікат, у них не буде додаткового мита та податків з боку ЄС. І це буде конкурентна економіка.

Читайте також:

Харків просуває "Оплот"