Мандри фондами Харківського художнього музею

Ніна Спаська 24.07.2020 у 11:52 52

Наполеон Бонапарт ніколи не був боягузом. Але... карикатури боявся неймовірно.

 

Мандри фондами Харківського художнього музею

 

Унікальна колекція французької політичної карикатури, об’єднана тематикою покарання Наполеона І, експонується в Харківському художньому музеї. Наполеон Бонапарт - це фігура світового масштабу.  Дату його народження від наших днів відділяє два з половиною століття. Люди, далекі від історичних досліджень, про Наполеона знають хрестоматійний мінімум. І ще всім, звичайно, відомі розхожі міфи ... Так, наприклад, факт про не дуже великий зріст імператора, який становив 168 сантиметрів. А між тим, зріст короля Людовика XIV, також відомого як «Короля-Сонце», був лише 165 сантиметрів.  До речі, Бонапарт «не дотягував» до гренадерського зросту всього 3-4 сантиметри. Але не в цьому річ. Справа в тому, що імператор більш за все боявся глузувань. І підпільна опозиція дуже вміло цим користувалася. Гострий погляд художника-карикатуриста мав можливість висміяти, а значить був гостріше леза кинжала. Такі собі комплекси…

Сучасним французам Наполеон І не такий вже і цікавий. 250 річний ювілей з дня народження пройшов без особливого розмаху, а усипальницю Наполеона в паризькому Будинку Інвалідів відвідують здебільшого іноземні туристи. За так звані наполеонівські часи Європа поділилася на два табори: на тих, хто ненавидів Наполеона  і тих, хто його обожнював. Володар думок поет Джордж Байрон у своїй оді Наполеону писав:

«Благодарим! Пример жестокий!

Он больше значит для веков,

Чем философии уроки, чем поученья мудрецов».

Вирішальний урок в історії людства - битва під Ватерлоо відбулася 18 червня 1815 р. і стала остаточною поразкою  Наполеона І. Вона коштувала французам більше 40 тис. жертв. Тому такими популярними у французькій карикатурі після цієї битви стали сцени покарання Наполеона.

ТАЄМНИЦІ ФОНДІВ ХАРКІВСЬКОГО ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ

Марина Філатова, наукова співробітниця Харківського художнього музею, розповіла:

«На початку XIX ст. у Франції, Англії, Росії та інших країнах сатиричні листи були одним з найсильніших засобів впливу на свідомість людей. Ми, на жаль, не знаємо як саме ця колекція антинаполеонівських карикатур потрапила до Харкова. Є припущення, що вона із зібрання Аркадія Алфьорова. У колекції представлена політична карикатура: англійська і антинаполеонівська французька. Колекція у нас налічує близько 250 листів. Вона в прекрасному стані, тому що взагалі не експонувалися до 2014 року саме тому, що карикатура політична. Це той жанр, який не втрачає своєї актуальності. І коли дивишся на старовинні карикатури - то сьогоднішній день абсолютно пізнаваний. Зараз карикатура актуальна як ніколи. Така історична спіраль.  Карикатури різні за своїм художнім рівнем. Є гучні імена, є маловідомі. Раніше взагалі була мода збирати карикатури або за темами, або за авторами. Треба сказати, що у англійців була неймовірна свобода слова. Чого не скажеш, наприклад, про російських і французьких карикатуристів. Цензура була дуже жорсткою. Наполеон панічно боявся карикатуристів. Вони його постійно переслідували. За карикатуру покладалася шибениця». Однак підпільна карикатура продовжувала процвітати у Франції і в період наполеонівської диктатури .

У СМІТТЄВИЙ БАК! ЛЮСТРАЦІЯ. ЩОСЬ НАГАДУЄ?

Сенс карикатури «Початок імператорського удушення»: держави-переможниці вирішили покінчити з Наполеоном. Блюхер з  Веллінгтоном засунули Бонапарта в сміттєвий бак і сперечаються, що з ним далі робити. Блюхер пропонує Бонапарта стратити, а Веллінгтон великодушно вважає, що нехай Бонапарт живе, адже його час як імператора закінчився.

Наполеон благає залишити йому життя. Коротко кажучи, два найвідоміших полководці, які командували в 1813-1815 рр. союзницькими арміями, кидають Наполеона у відро для сміття історії. Валентина Мизгіна директорка Харківського художнього музею: «Ці політичні карикатури – дуже цікаві пам’ятники часу. Акварелі, гравюри – все це наша колекція.  Карикатура взагалі особливий вид мистецтва.  Ми з цікавістю взялися за цю тему.  Всі предмети, які знаходяться в музейних фондах, в сховищах необхідно вивчати, а тим більше – таку унікальну колекцію. На жаль, ми експонуємо небагато творів мистецтва. Протягом року - лише близько 7 % колекцій. Для нас, звичайно, соцмережі дуже корисні.

Гостре разюче жало політичної сатири у вигляді  графіки сьогодні  здаються  специфічними і навіть наївними, але  на період   наполеонівської  диктатури - це було не тільки  гостро і злободенно,  але й смертельно  небезпечно».

 


Останні новини

Vindict - Завантаження...

Завантаження...

Ще новини