27 років тому не стало Олександра Голубчика – гендиректора телекомпанії «Приват-TV», головного режисера "Тоніс-центру" (7 канал)

27 років тому не стало Олександра Голубчика – гендиректора телекомпанії «Приват-TV», головного режисера "Тоніс-центру" (7 канал) на порталі Gromada Group
Фото з відкритих джерел

16 січня 1999 р. в автокатастрофі загинув відомий телевізійник, який стояв біля витоків українського та харківського незалежного телебачення, Олександр Голубчик. Він був генеральним директором телекомпанії «Приват-TV», яка з середини 90-х у Харкові створювала телепрограми для всіх усеукраїнських телеканалів, а до цього брав участь у створенні в нашому місті 1-го недержавного телеканалу в Україні та на всьому тоді ще радянському телебаченні "АТВ1" ("Тоніс-центр", 7 канал) і став його головним режисером.

Відомий телевізійник і журналіст Олександр Голубчик (4.05.1957 - 16.01.1999) був винятковою особистістю, яка вражала своєю енергією та працездатністю. 

 

 

Він стояв біля витоків українського та харківського незалежного телебачення. Олександр Голубчик брав участь у створенні  в Харкові 1-го недержавного телеканалу в Україні та на всьому тоді ще радянському телебаченні "АТВ1" ("Тоніс-центр", 7 канал) і став його головним режисером. Потім він був генеральним директором «Приват TV». Олександр Голубчик дав путівку в життя багатьом телевізійникам, зокрема і мені, але про це згодом.

 

 

Олександр Голубчик народився 4 травня 1957 року. З дитинства мріяв про кіно. У 1976 році 19-річним хлопцем прийшов на кіностудію Харківського політехнічного інституту. 

 

 

Згодом Олександр зняв один ігровий та два документальних фільми, став соавтором близько 15 стрічок. Він був учасником міжнародних і союзних кінофестивалів. 

 

 

Коли у серпні 1990 року з'явилася можливість створювати незалежне телебачення, він бере активну участь у створенні в нашому місті 1-го недержавного телеканалу в Україні та на всьому тоді ще радянському телебаченні "АТВ1" ("Тоніс-центр", 7 канал), що вийшов в ефір 13 жовтня 1990-го. Тоді Харків народив незалежне телебачення ще в часи тотального радянського телеефіру, і ця дата вважається Днем народження недержавного ТБ України. 

У 1990 р. ще не було проголошено незалежність України, а в Харкові вже палко обговорювалася ідея створення незалежного телебачення ініціативною групою. Недержавний телеканал вирішив створити з групою однодумців Владлен Литвиненко – тоді директор малого підприємства «Агентство телевізійного мовлення» (АТВ). Саме на той час на Харківському обласному радіотелепередавальному центрі був вільний телевізійний передавач 7-го каналу.

І тоді було вирішено створити дві творчі групи. Першу очолив Сергій Потімков, а другу – Олександр Голубчик. Починаючи з жовтня, дві команди по черзі мали відпрацювати по одному місяцю в ефірі за розробленими самими концепціями телемовлення.

13 жовтня 1990 року вийшла в ефір команда Сергія Потімкова з девізом «наша свобода має відчуватися глядачем з першої секунди мовлення». Мовлення було тоді вечірнім прямим ефіром із репортажами з вулиць на злободенні теми повсякденного життя. А завершувався вечір показом закордонного голлівудського фільму, який у 90-х могли подивитись лише щасливі володарі дороговартісних відеомагнітофонів чи відвідувачі тодішніх кооперативних відеосалонів за кругленьку суму. Такого глядачі на ТБ ще не бачили. Вечорами вулиці Харкова та області, куди сягав сигнал нового каналу, пустіли – всі поспішали не пропустити ефір «АТВ-1».

У листопаді в ефірі їх замінила група Олександра Голубчика зі своїм поглядом на телебачення, яке було спражнім літературно-художнім мовленням... 

Згадаємо тих, хто тоді працював на «АТВ»: Владлен Литвиненко, Сергій Потімков, Олександр Голубчик, Леонід Мачулін, Олександр Буньков, Сергій і Людмила Перетяченко, Анатолій Єлагін, Сергій Бутирін, В'ячеслав Шамаєв, Анатолій Ярмолюк, Володимир Лебедєв...

Після технологічного мовлення і невеликої перерви трансляція недержавного телебачення відновилася на тодішній Старий Новий рік. З 14 січня 1991 року «АТВ-1» виходило в ефір через день – по понеділках, середах і п'ятницях з 20-ї до 23-ї години. У лютому 1991 року була зареєстрована споріднена «АТВ» телекомпанія «ТОНІС» (Творче об'єднання незалежних інформаційних систем), яка з 12 березня 1991 року почала виходити в ефір по вівторках, четвергах, суботах і неділях – днях, коли не мовило в ефірі «АТВ-1». Головним режисером "Тонісу" став саме Олександр Голубчик. Крім творчого керівництва телекомпанією він і сам створював телепрограму "Короткі зустрічі", в якій спілкувався з відомими особистостями пострадянського часу...

 

 

Тоді в Харкові зароджувалося недержавне авторське телебачення… На каналі починають з'являтися нові телевізійні програми, за якими стояли не професійні журналісти з профільною освітою, а яскраві особистості, які готові були ставати професіоналами та присвятити телебаченню все життя…

 

 

Після конфлікту з керівництвом Олександр Голубчик покидає "Тоніс-центр". У грудні 1993 року АТ "Приват-банк" створив акціонерну телекомпанію «Приват ТV». очолити яку запропонували Олександру Голубчику.

 

 

Наприкінці 1993 року засніженими дорогами до Києва з Харкова мчала машина, щоб вчасно доставити касету на загальнонаціональний телеканал «УТ-3» – саме так тоді відправляли на ефір телепрограми. І цю дату першого виходу в ефір 28 грудня 1993 року в «Приват ТV» вважають днем свого народження.

 

 

Телекомпанія «Приват TV» з середини 90-х у Харкові створила багато телепрограм для всіх усеукраїнських телеканалів, серед яких були "Вітражі", "На перший погляд", "Спати пора", "Детвора", "Життя серед життя", "Фотосалон "ЧИЗ", "Не час" тощо, Тоді, у 1990-х ми на «АТВ1», «Тонісі», де, зокрема, і я починав створювати першу ігрову програму про кіно в Україні і на всьому пострадянському просторі «Відеоревю», і на «Приват TV» були одними з перших, хто створював недержавне телебачення.

 

 

Коли у моєму проєкті «Культурна Перемога» я спілкувався з Ольгою Котлицькою, відомою не тільки харківським, а й всім українським глядачам за телепрограмою про подорожі «На перший погляд», що виходила понад 20 років на каналах «Інтер», «ICTV», «СТБ», «5 канал», і ще багатьма проєктами, зокрема і в харківській телекомпанії «Приват TV»,  пригадали ми і золоті часи початку недержавного телебачення. Людиною, яка Ользі і мені відкрила двері в світ телебачення, був саме Олександр Голубчик. 1992 року на «Тоніс-центр» до Олександра Голубчика, який очолював, як головний режисер, конкурс пошуку журналістів, який вже закінчився,  прийшов я, 17-річний хлопець з Чугуєва. Я щойно поступив в університет на перший курс філологічного факультету і нічого не знав про телебачення. я запропонував Олександру Голубчику декілька проєктів, з яких тодішнім головним режисером «Тонісу» було обрано програму про кіно та зірок Голлівуду «Відеоревю». 

 

 

 Олександр Голубчик оцінив ідею моєї програми про кіно «Відеоревю» та запропонував зробити пілотний випуск…

 

 

Також до Олександра Голубчика, але 1993 року, коли він вже став генеральним директором новоствореної студії «Приват TV», прийшла й Ольга Котлицька з філфаку харківського університету. І запропонувала писати сценарії для тематичної програми. 

 

 

Ідею Котлицької на «Приват TV» дуже швидко підтримав Олександр Голубчик разом із Людмилою Перетяченко, але запропонували не тільки написати сценарій, а самої і робити нову програм, став її автором і ведучою.

 

 

У «Приват TV», як і в інших харківських недержавних телекомпаніях, було прийнято, що кожен iз тих, хто робив власну програму, мав бути в неї і автором, і ведучим, і режисером. Я це знаю і по собі, коли майже сам робив «Відеоревю», крім операторської зйомки та кінцевого монтажу. І вже за місяць перша програма Ольги під назвою «Преданья старины глубокой» була створена на «Приват TV» і вийшла в ефір на загальнонаціональному каналі «УТ–3». 

Допомагала Ольга створювати і програму «Вітражі» – інформаційний тележурнал, що виходив на каналі «Інтер». Його ведучим був Олександр Серенко.

 

 

До речі, Олександр Голубчик був справжнім "хрещеним батьком" популярної групи "ТНМК". 1994 року на телеканалі «УТ-3» почала виходити ще одна передача харківської телекомпанії «Приват TV» «RAP-обойма» – перша на українському і всьому пострадянському просторі програма про хіп-хоп культуру. 

 

 

«RAP-обойма» проіснувала три роки з 1994 по 1996 рр. на телеканалах «УТ-2» і «УТ-3». Вели її друзі по консерваторії Фагот і Флют, якого після від’їзду з Харкова замінив Фоззі, що робив рок-рубрику в програмі.

 

 

Наприкінці 1996 року в харківських музичних колах багато говорили про відбірковий тур фестивалю «Червона Рута», який навесні 1997-го продився в Харкові. За два дні до конкурсу, буквально за годину група зібрала до купи пісню «Зроби мені хіп-хоп» і виставилася на конкурс.  В результаті «ТНМК» отримав 1 місце в танцювальній номінації та приз за найкращий шлягер фестивалю – «Зроби мені хіп-хоп». 

 

 

На виступ «ТНМК» тоді приїхав Олександр Голубчик та, завітавши до гримерної гурту після виступу, пообіцяв зняти кліп на пісню «Зроби мені хіп-хоп». 

 

 

Кліп знімався протягом півроку силами «Приват TV». Режисером був Сергій Андрюнін. Під час випуску проєкту «Культурна Перемога» з Ольгою Котлицькою ми згадали і цю світлу людину, якої вже не має з нами. Сергій Андрюнін – дуже талановитий режисер, який зняв багато популярних телепрограм, зокрема «Вхід вільний», «Drive» з Сергієм Коротковим тощо, і працював в телекомпаніях «Оріон», «Приват TV». Він пішов із життя 9 жовтня 2013 року.

 

 

А 16 січня 1999 року не стало Олександра Голубчика. Він загинув на 42-му році життя після автомобільної аварії, яка сталася по дорозі до Києва, коли знову везли касету з телепрограмами на ефір. 

 

 

Тоді Ольга Котлицька на «Приват TV» зробила фільм пам'яті Олександра Голубчика – фільм світлий і добрий, яким і був сам Сашко. Безперечно, якби Олександр Голубчик був живий, українське телебачення було б іншим, напевно, більш інтелігентим і людяним...

 

 

Світла пам’ять! 

 

 

У статті використані фото з архіву Ольги Котлицької та мого особистого, з випусків проєкту «Культурна Перемога», а також з відкритих джерел.

 

Нагадаю, що в проєкті «Культурна Перемога» я спілкуюся про війну і творчість, нові виклики та здобутки у воєнні часи з українськими митцями та мисткинями, які перебувають не тільки в нашій країні, а і за кордоном, але при цьому активно підтримують Україну. Подкасти проєкту можна знайти в однойменній рубриці на сайті всеукраїнського онлайн-медіа «Громада.Груп», що об’єднує ЗМІ Харківської області.

 

Автор і ведучий проєкту «Культурна Перемога» Ігор Жуков – український журналіст, телеведучий, автор популярних програм, які з 90-х виходили в українському ефірі 30 років безперервно, поки російськи бомби не поцілили в харківську телевежу... Після повномасштабного вторгнення росії в Україну Ігор Жуков створив проєкт «Український кінофронт: Кіно, яке не подивляться орки» про актуальні під час війни теми, про які ще ніхто не розповідав і які виходять далеко за межі України...

 

 

Слідкуйте за нами в соціальних мережах:

 

?Телеграм   ?Фейсбук  ?Інстаграм

 

 

Дивіться та слухайте унікальні відеоподкасти проєкту  «Культурна Перемога»  відомого журналіста, автора телепрограм про кіно і TV Ігоря Жукова:

https://gromada.group/news/podkasti-proyektu-kulturna-peremoga-igorya-zhukova

 

Читайте також Телеграм-канал проєкту "Кіно, яке не подивляться орки" з унікальною інформацією, якої немає в інтернеті: https://t.me/kinoorki

 

 

 

Google LogoДодати Gromada як бажане джерело в Google
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз

Ми ї̶м̶о̶ використовуємо деякі кукі, детальніше у Політиці сайту