Саміт НАТО у Вільнюсі як мистецтво можливого
Статтi | | 1,665 | Автор: Текст: Олена Зеленіна; карикатура: Олександр Сидоренко

Карикатура: Олександр Сидоренко
За підсумками саміту НАТО у Вільнюсі опубліковано комюніке, в якому, на жаль, ми так і не почули прямого запрошення України до Альянсу. Чому так сталося і на що тепер може сподіватись Україна? Відповідь на це запитання шукали експерти "Харківського пресклубу" в ефірі відеопроекту "Політична кав’ярня".
У підсумковому комюніке НАТО вкотре заявив, що РФ має негайно припинити агресію проти України, повністю й безумовно вивести всі свої сили з нашої міжнародно визнаної території. Інші держави, особливо Білорусь та Іран, мають припинити надавати будь-яку допомогу ворожому вторгненню. Крім того, в комюніке пригадали всі воєнні злочини, скоєні РФ. Не залишили без уваги підрив Каховської ГЕС. Згадали про "глибокий вплив" росіян на навколишнє середовище, ядерну безпеку, енергетичну та продовольчу безпеку, світову економіку та добробут мільярдів людей у різних країнах планети.
Що стоїть за цими фразами, що обтікають, і коли, нарешті, Україна може очікувати запрошення до Альянсу?

А чи не час на себе, кумо, повернутись?
Політологиня, кандидатка політичних наук Юлія Біденко вирішила виявити менший оптимізм, ніж медіа, які висвітлюють підсумки саміту НАТО:
- І хоча наші голоси звучали досить гучно, проте того, що ми хотіли досягти, ми не досягли. І тут є кілька причин.
В першу чергу, у нас був своєрідний кураж: у нас вийшло з Євросоюзом і в кабінетах влади, ймовірно, було уявлення, що нахрапом можна отримати і запрошення до Альянсу. І виявилося, що Альянс про безпеку (НАТО) менш гнучкий і сміливий, ніж Союз про добробут (ЄС).

Юлія Біденко. Особисте фото
Водночас експертка не бачить у цьому великої зради. Альянс зробив кроки назустріч Україні, але ми поки що далеко від членства. і саміт продемонстрував, що Північно-Атлантичний альянс поки що не готовий взяти на себе відповідальність за завершення війни в Україні. Проте готовий нас розглядати після нашої перемоги, надаючи ціннісну та політичну підтримку.
Юлія Біденко наголосила, що наші геополітичні успіхи залежать від двох речей. По-перше, від можливості української армії протистояти Росії і, по-друге, від можливості наших політиків здійснювати реформи, незважаючи на те, що є спокуса опанувати всю повноту влади.
Політологіня вбачає у цьому основну внутрішню загрозу Україні. У Києві на форумі громадянського суспільства Юлія Біденко від різних експертних спільнот чула думку, що ця загроза є дуже реальною.
Політолог, доктор політичних наук Ігор Поліщук погодився з пані Юлією в тому, що результати саміту у Вільнюсі могли б бути кращими для України. Але він не схильний драматизувати ситуацію. На його думку, ми маємо справу з розбіжністю національних інтересів ключових країн НАТО - США та Німеччини.
Він вважає, що коли Україна виконає правила Статуту НАТО, тільки тоді ми матимемо право щось вимагати і на щось претендувати.
Зокрема, він звернув увагу на корупцію у найвищих ешелонах влади України, про яку говорять джерела наших партнерів. А також на скандал у Міноборони (сумно відомі яйця по 17 грн/шт), проте належної реакції влади суспільство не дочекалося. Звільнили лише якогось заступника міністра, кинули кістку публіці, і все!
Політолог вважає, що потрібно об’єктивно подивитися на самих себе, починаючи від діяльності "Укроборонпрому" і закінчуючи політичними чинниками - відсутністю демократичного контролю за військовими та діяльністю урядовців.
- Без повноцінно працюючих демократичних інститутів у нас не буде жодного порядку, - підкреслив експерт.

Ігор Поліщук. Особисте фото.
На його думку, враховуючи особливості виборчої кампанії в США, якщо ми виконаємо всі вимоги, США стане навіть вигідно ухвалити вступ України до НАТО, але - через рік.
За лаштунками війни
Доктор юридичних наук, екс-народний депутат України від Харківщини Степан Гавриш згадав, як у 2008 році він брав безпосередню участь у підготовці України до саміту НАТО в Бухаресті. І, звісно, йому було цікаво стежити через 15 років, за тим, як розвивалися події перед та на саміті у Вільнюсі-2023.
І він поставив питання експертам "Кав’ярні": а що-небудь змінилося би, якщо би у нас не було проблем з корупцією, із судовою системою, авторитарною політичною системою? Або рішення на саміті у Вільнюсі було прийняте таке саме?

Степан Гавриш. Особисте фото.
З точки зору вченого-юриста і відомого політика Степана Гавриша: рішення б не змінилося!
– Думка політологів про корупцію – принципово важлива, але вона не має відношення до того, що сталося у Вільнюсі, – вважає Степан Гавриш. - Йдеться про геополітику та про стратегію США, яку вони визначили від початку війни.
"Newsweek" щойно написав, що голова ЦРУ Бернс незадовго до війни переконував в Москві навіть Путіна в тому, що неможливо розпочинати криваву повномасштабну війну. А у відповідь Путін ставив умови про неприпустимість ударів по Росії.
Путін запевнив, що це буде обмежена спецоперація.

Скріншот "Громади"
Наскільки це правда – невідомо. Але Степан Гавриш вважає, що обов’язково буде створено комісію, яка це розслідує.
Бернс нібито в день путчу Пригожина розмовляв також із главою зовнішній розвідки Росії Сергієм Наришкіним. За повідомленням ТАСС (мовою оригіналу): "думали и рассуждали, что делать с Украиной".
- І можна здогадатися, що Штати побоюються розпаду Росії та хаосу, про що свідчить позиція США у конфлікті з Пригожиним. Самі зателефонували до Кремля та запевнили, мовляв, взагалі це – не американська ідея, ви нічого такого не думайте, – коментує Степан Гавриш. - Штати також побоюються, що величезний ядерний арсенал РФ може дістатись у тому числі і радикальним ісламістським організаціям, які є на території Росії, і взагалі розповзатися територіями, що не контролюються.
Таким чином США намагаються вести обережну війну, при цьому посилюючи тиск на Росію.
С точки зору експерта, адміністрація США явно розколота. І президент Володимир Зеленський, безумовно, схвильований тим, що американська розвідка дала можливість витоку інформації у ЗМІ, та риторикою про можливі переговори, якщо українські війська дійдуть до кримського кордону.
У таких умовах сподіватися, що в США буде досягнуто консенсусу про запрошення України до НАТО, було надзвичайно складно.
З погляду експерта, головне, що на полях саміту НАТО у Вільнюсі країни "Великої сімки" та Україна підписали Спільну Декларацію про підтримку України.
Проте є одна проблема. Вона в тому, що нам слід реально оцінювати можливості Зеленського як президента. Його дуже критикують за неготовність до війни, проте йому вдалося зробити неможливе - об’єднати західний світ, країни НАТО, які, ми пам’ятаємо, готові були капітулювати перед Путіним. Об’єднати в антиросійську коаліцію – на захист України. І Байден неодноразово наголошував на тому, що Путін - недоговороспроможна людина, з ним говорити неможливо.
Це, на думку експерта, унеможливлює підштовхування України до переговорів з Кремлем на невигідних для України умовах.

Скріншот "Громади"
Зеленський сьогодні постає як домінуючий чинник, як людина, яка впливає на всю західну політику. І уся ситуація у Вільнюсі показала, що головною була тема України.
Надання нам посиленого потоку зброї, навчання наших військових, створення умов для кризових консультацій, обміну розвідданими, протидія кіберзагрозам, а також розширення технологічної системи озброєнь – отримання з часом винищувачів F-16, - все це експерт вважає дуже великим досягненням.
Запросять – не запросять... Чому не запросили?
Виходячи з того, що політика - це мистецтво можливого, то результати саміту у Вільнюсі можна вважати добрими, - коментує професор ХНЕУ імені Семена Кузнеця, доктор політичних наук Олександр Романюк.
Він також звернув увагу, що НАТО - не лише військовий, а й політично блок, та політичні критерії для держав, які бажають приєднатися до блоку, не менш важливі за військові.

Олександр Романюк. Особисте фото.
Спікер назвав "режим, який існує в Україні, - демократією з дефектами". Він поскаржився на "порушення Конституції", на те, що "опозиція загнана в кут" і що "не все гаразд із засобами масової інформації". Олександр Романюк також нагадав про скандали із призначенням послів.
Формула прийняття рішень консенсусом - це статутна формула НАТО, і будь-яка з країн-членів може накласти вето на вступ України.
- Немає політичних причин, бачите! - заявив політолог.
Він бачить можливість вступу тільки після нових виборів і президентських, і парламентських. Він думає, що якщо наші чергові вибори будуть вільними та конкурентними, то Альянс може прийняти нас до НАТО.
Політолог, кандидат історичних наук Євген Ярошенко звернув увагу на те, що наші очікування на запрошення України до НАТО були значною мірою інформаційно перегріті.
- Вибачте, - сказав експерт, - але в країні йде війна. І днями ворог так відпрацював центр Херсона із РСЗО, що про якесь протистояння влади та опозиції, демократію та вільну пресу говорити неможливо.

Евгєн Ярошенко. Особисте фото.
І з Вільнюського саміту ми отримали максимум те, що могли: фінанси та озброєння.
Володимир Воля – політолог, експерт–міжнародник – підтвердив, що саміт у Вільнюсі був для України успішним з огляду на обставини. На жаль, існують завищені очікування та міфологізовані оцінки того, що відбувається, які, з погляду аналітика, притаманні і владі, і опозиції.
– Що потрібно мати на увазі, коли йдеться про запрошення України до НАТО, – міркує Володимир Воля. - Для цього потрібний консенсус. Чи є консенсус серед країн-членів НАТО? Очевидно, що ні.

Володимир Воля. Особисте фото.
Експерт навів приклад угорського лідера Орбана, у якого "бачення причин війни в Україні дуже схоже на те, як їх бачить Путін".
На його думку, радники турецького лідера Ердогана всю весну та у червні говорили про провину Заходу у цій війні.
– Що за собою тягне запрошення України до Альянсу, – продовжує Володимир Воля. - Подивіться на саміт минулого року, коли запросили Фінляндію та Швецію. І США, Великобританія та Німеччина заявили, що надають цим двом країнам гарантії безпеки до завершення процедури вступу. Тобто запрошення – це початок процедури. А передача ратифікаційних документів до Альянсу – це її завершення. І ось у період між початком та завершенням починається викручування рук заклятими друзями та сусідами.
Той же турецький парламент ратифікуватиме дозвіл Швеції, за словами Ердогана, десь восени, і яке цей парламент ухвалить рішення - це поки що ще питання.
Згадайте Македонію. Болгари одразу сказали, що і назва країни "не така", і мова тощо.
Тобто навіть якщо б ми отримали запрошення, то знайшлося б чимало охочих його заблокувати.
Експерт оригінально припустив, що насправді запрошення України до НАТО могло б призвести навіть до заморожування бойових дій на існуючій лінії вогню, оскільки США таким чином прийшло б визнати, що вони воюють із Росією. І на багато років вже захоплені Росією території могли б опинитися в її повному розпорядженні.
Тому Володимир Воля вважає, що Захід мислить цілком реалістично.
Для нас головне, що Захід підтвердив: Україна буде в НАТО, а миропорядок має ґрунтуватися на цивілізованих правилах.
Більше наративів дивіться в ефірі:
Читайте також:
США - поруч, Росію - внизу, а Китай - далеко... Що думають європейці?
Ще декілька актуальних новин на зараз