Князівни та княгині відвоювали майже рік і знову в Києві
Статтi | | 1,838 | Автор: Ірина Мироненко

На виставці "Князівни і княгині" в Хмельницькому.2023 р. Фото з відкритих джерел
28 липня Україна вдруге відзначає День Української Державності. Ця памʼятна дата нагадує, що українському державотворенню більше тисячі років. Цього ж дня вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Руси–України. Якими могли бути княгині й князівни тієї епохи? Про це виставка авторських ляльок. На її афіші – княгиня Ольга з Харкова (робота Юлії Соловйової).
Відкриття виставки в Києві приурочили до Дня Державності України. Це своєрідний підсумок непростих мандрів авторських робіт різних майстринь музеями столиці та кількох областей нашої країни. Подорожували ляльки майже рік. Зумисне обрала слово «відвоювали» для заголовку. Вони й справді були адресовані в першу чергу тим, за кого йдуть бої, – дітям України. Забудуться дати з підручників історії, але після розповідей на такій виставці дитяча пам’ять, особливо дівоча, довго триматиме деталі історичних костюмів і майже підсвідому гордість – ось такі в нас були княгині та князівни, які ставали королевами у європейських державах.

Афіша 2022 року
Спершу княгині і князівни вийшли на публіку у вересні 2022 року. Місце їхнього показу – київська брама Заборовського. Це пам’ятка архітектури національного значення18 століття, західний (з боку Золотих воріт) парадний в’їзд до резиденції київських митрополитів на території Софійського собору. Один із найяскравіших зразків українського бароко. Митрополит Рафаїл Заборовський, знавець та поціновувач мистецтва, був замовником брами, тому вона носить його ім’я. Брама пережила чимало трагічних часів.
Цікавий факт. За результатами досліджень 1982-1983 років в інституті “УкрНДІпроектреставрація” архітекторка Раїса Бикова розробила проєкт реставрації і відтворення пам’ятки в первісному вигляді. На жаль, він не був швидко реалізований. Як завжди, посилалися на брак фінансування. Тільки на початку XXI століття проект був відкоригований іншим архітектором – Василем Безякіним. Були представлені і пропозиції щодо пристосування відтвореної Брами під музейно-виставкові приміщення. Враховувалися у цій справі рекомендації експертів ЮНЕСКО.
1990 році в комплексі ансамблю Софії Київської пам’ятку занесено до Переліку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Сучасна Брама Заборовського – це відтворена під час реставраційних робіт 2007-2011 років будівля з автентичним західним фасадом. Тож місце виставки має значення.

Афіша 2023 року
Афіша виставки, яка знову повернулася до столиці, зберігає попереднє фото, бо місце вернісажу інше, але теж історичне. Національний заповідник Києво-Печерська лавра. Князівни і княгині розташувалися у Великій лаврській дзвіниці. Це її увічнив у вірші «Київ з лівого берега» поет Микола Зеров: «Глянь на химери барокових бань, /На Шеделя білоколонне диво:/ Живе життя і силу ще таїть /Оця гора, зелена і дрімлива, /Ця золотом цвяхована блакить».
На афішах обох років вирізняється образ княгині і рівноапостольної святої Ольги з хрестом у руках. Це робота харківської майстрині, викладачки державної академії культури Юлії Соловйової. Окрім неї у виставці беруть участь харків’янки Марина Дубровська, Вікторія Стефанович, Марія Березовська.
Чимало зусиль для втілення задуму доклали українки-діаспорянки. Це Тетяна Золочевська із німецького міста Бремен і Ніна Хаген з міста Осло, Норвегія.

Ніна Хаген. Норвегія, Осло
Окрім того, що пані Ніна також майстриня-лялькарка, вона ще й співзасновниця суботньої української школи «Еллісів» в Осло. Яка князівна заховалася за незвичним для нас іменем Еллісів? Найстарша донька князя Ярослава Мудрого Єлизавета стала королевою спершу Норвегії, а потім Данії. Саме її образ відтворила Ніна Хаген.
З іншого століття дружина сіверського князя Ігоря Єфросинія Ярославна, донька галицького князя Ярослава Осмомисла.

Ярославна. Робота Юлії Соловйової
Організував подію, приурочену до Дня державності України, начальник відділу музейно-освітньої роботи Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» Олег Топилко. Виставковий проєкт присвячений дружинам та донькам князів Руси-України Х – ХІІІ століття, жінкам княжих родів Гольшанських, Острозьських (ХVІ століття). Спираючись на дослідження з історії вбрання, майстрині використали традиційну техніку вузлової текстильної ляльки та вдягнули своїх героїнь у стилізовані шати візантійських царівен, княгинь Руси-України, скандинавських та німецьких принцес та королев. Кожна лялька – унікальний твір. На виставці представлено близько 80 ляльок, які виготовили 40 майстринь, більшість із яких належать до Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Княгині Ольги. Роботи різних авторок
Отже, вересень-жовтень 2022 року виставка прожила в Києві. В листопаді її приймав Рівненський обласний краєзнавчий музей. У грудні 2022 –ляльки перебували в родовому княжому гнізді на Волині. Це Острозький замок. В лютому перемандрували до Нетішинського музею на Хмельниччині. Березень-квітень виставку приймав Дубенський замок. Там у різних образах екскурсанти могли бачити княгиню Гальшку Острозьку.

Дубенський замок. Праворуч княгиня Ольга – робота Марини Дубровської, Харків
Далі виставка провела травень у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї, а червень і частину липня – у Житомирському обласному літературному музеї.

Виставка у Хмельницькому
Ось така жіноча виставка, що розповідає про знаменитих жінок давньої України. У Києві, в Лаврській дзвіниці, експозиційний простір поглибили графіка і живопис сучасного художника Артура Орленова – серія історичних портретів київських князів та жінок, пов’язаних із княжим життям. Їх доповнюють роботи скульптора Миколи Зноби, автора пам’ятника королеві Франції – Анні Київській.
Образи символічні, створені на основі вузлової ляльки (як їх іще називають – ляльки-мотанки). Вони не є історичними копіями, а швидше стали образним переосмисленням цих жінок із історії вітчизняного державотворення.
Ще декілька актуальних новин на зараз