Харківщина на війні. Топ-5 розслідувань та фільмів серпня

1. «Нульовий поверх»

Кадр з фільму «Нульовий поверх»

Михайлу Яцентюку 65 років. Він єдиний із сім’ї вижив після влучання бомби в будинок. Його дружина, донька, зять, тітка та троє онуків 9 березня 2022 року ховалися в підвалі 3-го під`їзду. Там Михайло облаштував укриття і дбав про свою родину під час обстрілів. Він розповів, як бомба влучила в житло… Як перехожі намагалися відкопати рештки тіл  загиблих.  Кілька під’їздів  склалися немов карткові.

За кількістю злодіянь, скоєних росіянами щодо цивільних, місто Ізюм не поступається Бучі. Про масові поховання людей в лісі знає весь світ! Фільм «Нульовий поверх» розповідає про інший злочин: 9 березня 2022 року російська армія завдала  авіаудару по житловому будинку по вул. Першотравнева.

Журналісти Харківського пресклубу продовжують документувати злочини окупантів на Харківщині у проекті “Харківщина: зруйнована, але незламна”.

Це найтрагічніший сюжет проекту, де єдиний літній свідок, що залишився живим та втратив усіх найдорожчих йому людей, розповідає як це було...

Цей фільм дивитися дуже важко, може, не всі цей сюжет зможуть психологічно витримати. Але автор цих рядків слідом за талановитим радянським кінорежисером Елемом Климовим може повторити: "Йди та дивись!".

Нагадаємо, що свого часу радянський кінорежисер Елем Клімов зняв військову драму «Иди и смотри» (1985) — двосерійний художній фільм, поставлений за сценарієм, написаним ним спільно з Алесем Адамовичем.

Дія розгортається біля Білорусії 1943 року. У центрі сюжету — білоруський хлопчик, який стає свідком жахів нацистської каральної акції, протягом двох днів перетворюючись із життєрадісного підлітка на сивого старого.

Фільм-потрясіння було відзначено нагородами на кількох великих кінофестивалях.

Автори «Нульового поверху»: Харківський пресклуб в рамках проекту «Харківщина: зруйнована, але незламна». Цикл «Сліди/Scars».

Де подивитись:

Проект здійснюється українською та англійською мовами. Англомовну версію можна побачити тут:

2.  Історії війни. Запах Ізюма

Кадр з фільму "Запах Ізюма"

До трагічної теми окупації Ізюма звертається також документальний проект «Свідок».

Розриви ворожих снарядів та авіанальоти, окупація та переслідування, звільнення міста, масові поховання та “мінний спадок” від росіян - це все про Ізюм.

“Зліва і зправа нас омиває Донець. Місто Ізюм називають воротами Донбасса, увійшла в життя ця назва” - розповідає герой фільму, краєзнавець Леонід Щибря, після чого демонструє тисячолітні сакральні реліквії міста, які були знищені росіянами. Так само були знищені лікарні, школи, дитячі садочки, життя та долі тисяч ізюмчан.

Герої фільму - люди, які своїм буденним героїзмом та сміливістю продемонстрували собі, один одному та всьому світу, що таке бути українцями.

Авторка: Ірина Малихіна. «Свідок»

Де подивитись:

Історії війни. Запах Ізюма

3. Куп’янськ у дні російської окупації: документальний фільм DW про війну в Україні

Кадр з фільму "Куп’янськ у дні російської окупації"

Другу хвилюючу історію про життя в окупованому Куп’янську зняли журналісти "Німецька хвиля" @DWUkrainian, судячи з пейзажів, ще взимку, але розміщена на ютуб тільки в серпні.

Російська армія окупувала Куп’янськ на Харківщині одним із перших. Місцеві мешканці жили в окупації пів року, поки українські війська не звільнили місто. Документальний фільм Матіаса Бьолінґера та Ганни Соколової реконструює ті події.

Один із героїв фільму - відважний юнак, він боровся з окупантами, розміщуючи листівки проти них та Путіна.

Цитати героїв фільму:

"Героєм легко бути в кіно, а в житті - це складно і страшно"

Автори: Матіас Бьолінґер та Ганна Соколова. DWUkrainian

Де подивитись:

Також є російською мовою:

4. Життя проти смерті

Кадр з фільму  Життя проти смерті.

Гордість харківської науки – Національний університет імені В. Н. Каразіна. Другий із класичних університетів після Київського Національного університету імені Т. Г. Шевченка у топ-найкращих ЗВО України.

Університет займає перше місце серед найбільш постраждалих ЗВО. Дуже зруйновані корпуси розташовані в центрі міста та в районі П’ятихаток. Наприклад, на вулиці Жон Мироносиць зруйновані приміщення факультетів економічного і туристичного бізнесу. Вони вигоріли вщент. Суттєво постраждав спортивний комплекс на вулиці Отакара Яроша. Університет має власні бази різних факультетів в області - біологічного, географічного... Однак там, де були окупанти, нічого не залишилось: росіяни або все покрали, або розтрощили.

Фізико-технічний факультет - це відомі харківські, українські та всесвітні наукові школи, у першу чергу з ядерної фізики. Студенти факультету затребувані майже у всіх установах світу. Професор, завідувач кафедри Сергій Литовченко розповідає про те, як ворог цілеспрямовано руйнував факультет у П’ятихатках та про те, як харківські вчені на тлі жорстокого ядерного шантажу з боку РФ ведуть свої ядерні дослідження в ім’я Життя.  Це медичні дослідження для перемоги людства над онкологічними захворюваннями.

Автори: Харківський пресклуб в рамках проекту «Харківщина: зруйнована, але незламна». Цикл «Сліди/Scars».

Де подивитись:

Проект здійснюється українською та англійською мовами. Англомовну версію можна побачити тут:

5. Як гартувалася "Стугна". Бойовий шлях спецпідрозділу "Стугна" 

Кадр з фільму "Як гартувалася "Стугна".

Про унікальні операції зі звільнення Київщини, Чернігівщини, Харківщини та Херсона знають практично всі. Набагато менше людей знають, як складалися ці операції і чого вони насправді варті.

Автори попросили бійців спецпідрозділу «Стугна» розповісти подробиці.

Найзнаменніші операції підрозділу очима їх учасників, у тому числі спецоперація на Харківщині.

Автори: Війскове телебачення України.

Де подивитись:

...Не всі знають, що початковий сценарій фільму Елема Климова "Иди и смотри" називався «Убейте Гітлера». Назва була задумана у глобальному сенсі — як заклик убити диявольський початок, насамперед, у собі. Режисер розумів, що це буде дуже жорстокий фільм, і вважав, що навряд чи хтось зможе його дивитися. Сказавши це співавтору сценарію, видатному білоруському письменнику Алесю Адамовичу, Климов у відповідь почув: «Нехай не дивляться. Ми маємо це залишити після себе. Як свідчення війни, як благання про мир».

Звірства росіян – не відрізняються від нацистських. Тому – дивіться! Пам’ять про трагедію нашого народу слід зберегти.

Читайте також:

Осінь: БПЛА полетіли. Прогноз розвитку війни