Яка сучасна освіта потрібна Україні? Експертиза «Громади»

І ось напередодні нового навчального року віце-прем’єр-міністр України, міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров анонсував новий підхід до управління системою освіти

- Світ не стоїть на місці. Технології змінюють актуальність професій. Освіта та наука потребують трансформації. Потрібні сміливіші та швидші зміни, щоб наші діти здобули знання, які відповідають викликам сучасності, – наголосив Федоров.

І додав, що з першого дня існування Мінцифри освіта була для його минулої команди важливим напрямом роботи. При цьому розповів про запуск нових освітніх платформ, запровадження предметів з підприємництва у закладах освіти, забезпечення частини навчальних закладів швидкісним інтернетом, зокрема Wi-Fi в укриттях тощо.

Зазначимо, що вперше за реформування освіти береться, скажімо так – чиновник-технократ, підприємець, ініціатор електронного сервісу державних послуг Дія. Наймолодший міністр в історії української політики.

Фото: МОН України

Ключові вектори за Федоровим

Новий підхід до управління системою освіти. Тотальна боротьба з бюрократією

Заклади освіти мають залучати талановитих викладачів за гідну оплату праці та навчати їх нового. Потрібно надати свободу управління ефективним менеджерам для реалізації змін. Окрема роль відведена розвитку англійської мови, цифрових навичок, підприємництва. Важливе також відкриття можливостей для талановитих науковців, грантове й швидке фінансування проектів.

Цифровізація. Планують також розширення Дії на освітній напрям, круті сервіси для школярів, студентів та батьків. Для викладачів передбачили розвиток онлайн-системи для роботи з контентом, створення платформи для управління освітніми процесами та отримання даних для ухвалення якісних управлінських рішень.

Розроблення та впровадження стратегії розвитку інновацій України майбутнього

У цьому віцепрем’єр бачить відповідь на питання, як розвивати інновації в найближчі 3 – 10 років, щоб українці створювали мільярдні компанії та конкурували з технологічно розвиненими країнами.

Ці вектори «Громада» вирішила обговорити з експертками, які роблять вагомий внесок у розвиток освіти. Причому кожна – в унікальній ролі.

Вікторія Круглова З юними учасниками проекту «Мандрівна наука». Фото ФБ-сторінка Вікторії Круглової

Вікторія Круглова - провідна редакторка видавництва "Ранок", просвітниця, журналістка, телеведуча, авторка інтерв’ю з провідними вченими та педагогами. Екс-директорка Ландау-центру Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, співзасновниця проекту «Мандрівна наука». У місті Новояворівськ на Львівщині вона створила новий проект "Кристал’НЯ" - освітньо-реабілітаційний центр для дітей, котрі постраждали внаслідок війни. "Громада" розповідала про це: КРИСТАЛева наукотерапія у Новояворівську.

Для авторки цієї статті Вікторія Круглова – взірець просвітницького ентузіазму та представниця громадських ініціатив в освіті.

Професор Катерина Астахова на вечорі з нагоди переможців конкурсу «Історія моєї родини». Довоєнне фото авторки.

Катерина Астахова – доктор історичних наук, професорка, ректорка Харківського гуманітарного університету "Народна українська академія" (ХГУ "НУА"). Саме «НУА» стала одним із перших успішних приватних закладів вищої освіти у Харкові та Україні. Більше того – експериментальним освітньо-педагогічним майданчиком з відпрацювання модуля безперервної освіти. Сьогодні «НУА» - це навчально-освітній комплекс нового типу, що забезпечує умови для здобуття неперервної освіти. Варто звернути увагу, що ще 30 років тому спеціалізована економіко-правова школа ХГУ "НУА" запровадила заняття з економіки та основ підприємництва у середній школі, випередивши свій час на три десятиліття. Адже це віце-прем’єр запропонував лише зараз.

Для авторки цієї статті професорка Катерина Астахова – взірець педагога, яка має унікальний багаторічний досвід у сфері освітнього менеджменту, про що з найвищих міністерських позицій у голос заговорили лише тепер.

Питання «Громади»:

менеджер в освіті (у приватному, більш-менш зрозуміло) як цей досвід поширити на масову школу?)

Вікторія Круглова:

- Менеджер в освіті - думка хороша. Час і виклики цьогочасся вже сформували таких людей. Які поки що не звуться менеджерами / менеджерками освіти, але вони є такими.

На мій погляд, якщо держава пропонує ініціативу, вона повинна надати правила гри. Якщо ж правил гри не буде, то з’являться такі заклади загальної середньої освіти, які спробують запропонувати свій варіант такого менеджерства. Керівництво знайде і фінансові можливості для того, щоб привести на роботу хорошого менеджера (поки що просто менеджера, бо менеджерів / менеджерок освіти ще треба буде виформувати), і знайде посаду / ставку, і сформує ореол престижності навколо цієї ідеї та результатів роботи менеджерів.

«Вчителі майбутнього». Фестиваль освіти у Львові . Фото ФБ-сторінка Вікторії Круглової

Так, це не буде одразу в усіх школах. Але школи поступово шукатимуть людей, які допоможуть їм стати територіями успіху, куди захочуть приходити якомога більше людей на навчання.

А хто готуватиме менеджерів освіти? По-перше, подекуди вже щось таке є: певні ЗВО відкрили спеціальності в магістратурах, де випускають керівників / організаторів для освіти. По-друге, безумовно, знайдуться організації, які готуватимуть цих менеджерів / менеджерок: окремі кафедри ЗВО, обласні / регіональні інститути підвищення кваліфікації вчителів, до прикладу.

Однак тут іще треба поміркувати про те, а хто може прийти вчитися на цю унікальну спеціальність? Довчаться активні вчителі? Як варіант. І в когось добре вийде. Але чи про таке менеджерство ми мріємо? Чи направду ця схема запрацює на таких засадах? Треба думати…

Катерина Астахова:

- Існує як мінімум два підходи до освіти. Перший базується на розумінні освіти як суспільного блага, механізму соціалізації особистості, системи накопичення та ретрансляції моральних та ціннісних настанов суспільства, збереження ментальності та відтворення соціальної структури.

Другий – це уява про якість освіти як про підготовку конкурентоздатного ринкового продукту - випускника.

Проведення реформ освіти без урахування базових підходів - шлях в нікуди. Неможливо розробляти стратегічні вектори, не визначившись із базовою моделлю.

Довоєнне фото ХГУ "НУА".

Підходи до освіти як до послуги в умовах суспільства споживання домінують, що повністю зрозуміло. Але, безумовно, тотальна економізація суспільних процесів привчила всіх до того, що і освіту намагаються розвивати та оцінювати за матрицею бізнес-моделей. При цьому сучасна освіта, яка призвана готувати людину до зустрічі зі світом та до адекватної реакції на виклики епохи цифровізації, не вписується в рамки бізнес-моделей. Її неможливо повністю втиснути в рамки бізнес-організації. Занадто багато особливостей та специфічних рис.

Економізація всього не може пройти безслідно. Ці процеси суттєво впливають та проникають в тканину освіти. Але повної уніфікації підходів бути не може. Хоча б тому, що на відміну від споживання, яке припускає швидке задоволення потреб (купував, придбав, зробив своїм та ін.), освіта, і це не відкриття, розрахована виключно на відтермінований результат. І в цьому його відмінність.

Можливо, безумовно, отримувати і прискорені результати. Але це вже скоріше навчання, не освіта.

В умовах зростання масового попиту на унікальність на ринку праці (хоча він не є єдиним критерієм якості освітньої підготовки), такі тенденції не дозволять реально готувати людину до зустрічі зі світом, до сприйняття культури змін….

Людина не « отримує» освіту, а «бере» іі. Це принципова різниця!

Питання «Громади»:

Цифровізація та виховання - як поєднувати?

Вікторія Круглова:

- Цифровізація – це дуже правильно. Як людина, які кілька років займалася створенням електронних освітніх ресурсів (електронних підручників, навчальних відеороликів, мультиків, анімацій, мобільних ігор та ін.) для української освіти, я просто переконана, що такий контент має бути. Не перекладним. Не вкраденим і трохи підлатаним. А саме оригінальним. Унікальним. Виключно під наші програми й підручники. Доступним за смислом. І технології аж ніяк не затьмарять вчителя. Вони допоможуть цього самого вчителя зробити «повелителем» своєї науки, укріплять його «ходу в ногу із часом».

Фото ФБ-сторінка Вікторії Круглової

Але важливо, щоби вчительство захотіло бути таким. І тут треба працювати над тим, щоби наші вчительки / учителі не боялися бути більш прогресивними і більш передовими, ніж їхні колеги. Якщо тобі дивитимуться в спину, це добре. Хтось плюне, звичайно. Однак така ціна «попереду». А цифровізація – це якраз сьогодні про «попереду».

Що буде завтра – побачимо. Мода на прогрес мінлива…

Можливо ли поєднувати цифровізацію та виховання? А це не треба поєднувати. Це про різне. Цифровізація – це про можливості, про передовий досвід, про осучаснення системи освіти. А виховання – це про культуру, баланс, повагу, про щирість і дух. Тому електронні засоби слід використовувати для увиразнення важливого, для візуалізації складних процесів, для віднайдення коротшої доріжки до розуміння навчання сучасними дітлахами.

Катерина Астахова:

-  Реформування повинно вестися системно, з уявою про всю систему освіти, а не окремі її ланки. Перш за все - дошкільна, бо це не підготовка  дошколи (як і школа - не підготовка до життя), це стартові позиції, на яких закладається ВСЕ.

Фото: МОН України

Про цифровізацію тезисно:

* інші програми та середовище.

* цифровізація дисциплін, які викладаються, а не лише спеціальні курси. Евріка, логіка, робототехніка, легоконструювання, дослідницькі навички у початковій та середній школі і далі.

* зміна профілів шкільних бібліотек на цифрові хаби

* біг дата - в курсах, де це можливо.

* навички «фільтрування контенту», співставлень та аналізу інформації. Вміння відрізняти новини від подій.

* Кібербезпека.

Що ж до виховання, то це, швидше, двосторонній рух (держава та навчальні заклади). Велике значення набувають академічна доброчесність, формування поваги як універсальної якості та категорії, риси; критичне мислення.

Фото ФБ-сторінка Вікторії Круглової

При цьому нам не обійтися без  «розпакетування» школи, виведення дітей та викладачів за межі школи. Кардинальне збільшення часу на практики, стажування, пізнавальні екскурсії, літні програми та ін. Залучення практиків різного рівня до навчальної та позанавчальноі діяльності.

Малі Олімпійські ігри серед учнів 1-4 класів. Довоєнне фото ХГУ "НУА"

В літературі зʼявився та швидко закріпився термін «макдональдизація». Ввів його Дж. Рітцер. Він так визначив новий тип раціональності, який в сучасних умовах охоплює значну частину соціальних процесів, в тому числі і освіту. Відбувається це через підкорення освіти чотирьом формальним критеріям - ефективність; калькулюваність; технічний контроль та передбачуваність.

Практично макдональдизація звужує освіту до надання освітніх послуг, витісняє діалоговость та культуротворчість…..

А якісна освіта побудована на культурі діалогу. Це основа.

Читайте також:

Захист навіть від радіаційної атаки. Унікальне укриття для школярів

Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)

 Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)

 

 Viber: (http://surl.li/kufhk)