Війна та інсульти: як рятують в Ужгородському центрі?

Про це «Громада» дізнавалася в Ужгородському обласному центрі нейрохірургії та неврології, який  є центром  лікування інсультів в Закарпатській області, під час престуру, організованого Харківським пресклубом.

Довідка "Громади"

Цереброваскулярні захворювання, що уражають судини головного мозку, посідають друге місце у структурі загальної смертності після ішемічної хвороби серця та призводять до інвалідизації у 78% випадків. 

У всьому світі протягом останніх 30 років кількість інсультів збільшилась на 70%, при цьому кількість смертельних випадків зросла майже вдвічі.

В Україні смертність від ішемічного мозкового інсульту у лікарняному закладі  становить до 30%, при геморагічному, коли стається розрив судини  головного мозку і крововилив –  до 50%.

Лише 10% пацієнтів після інсульту можуть  повернутися до попереднього свого життя. 50% пацієнтів залишаються глибоко інвалідизованими.

Тромболізис – це не панацея?

Катерина Карпінська, завідувачка відділення цереброваскулярної патології та екстреної медичної допомоги обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології на початку розмови проводить короткий лікбез.

-  Треба розділяти ішемічний інсульт, коли закупорюється судина головного мозку, яка забезпечує живлення частини мозку. І – інсульт геморагічний, коли розривається судина і кров виливається у головний мозок, - пояснює лікарка різницю. - При ішемічному інсульті цю закупорену судину ми можемо відкрити. Йдеться про проведення тромболізилісу у перші 4,5 години від початку інсульту. Тромболізиліс - це внутрішньовенна ін’єкція ліків-тромболітиків, які мають властивість швидко розчиняти тромб, що перекриває доступ крові у судині головного мозку.

За світовими стандартами, при ішемічних інсультах тромболізис  проводять у 13-20% від усіх випадків ішемічних інсультів.  

Фото: ОКЦНН

В Україні  ці цифри до болю нікчемні. Просто на рівні звичайної похибки. До реформи  тромболізиліс проводили лише у 0,5% від усіх випадків  ішемічного інсульту. У 2020 році– біля 1,1%-1,3%.

Водночас, у центрі нейрохірургії та неврології, що в Ужгороді, рівень проведення  тромболізисів при ішемічному інсульті  складає 19%-20% .

Тромболітики ніби повертають час назад, розсмоктуючи томб. Проте дивовижна дія тромболізису при ішемічному інсульті  - це ще не хепі енд. Це не означає, що людині більше нічого не загрожує.

На жаль, це не так. Загроза для життя, за словами лікарів, зберігається. І це загроза повторного інсульту, якщо не знайти причини інсульту  та не продовжити лікування, яке має цьому запобігти.

В Україні  смертність при ішемічному інсульті -20%, у нас - 5%

-  Треба розуміти, що сам тромболізис сам по собі не рятує життя, - пояснює Катерина Карпінська. - Він зменшує ймовірність інвалідизації. До того ж, коли закупорена велика судина, то введений у периферичну вену тромболітик, який розсмоктує тромб, може не допомогти. Він розчиняє тромб лише у 20%.

І тоді на перший план виходить тромбоектомія.

-  Тромбоектомія - це  малоінвазивне хірургічне втручання, при якому тромб видаляють з судини, - пояснює завідувачка відділення цереброваскулярної патології та екстреної медичної допомоги. - Це вже збільшує ефективність лікування інсульту і зменшує інвалідність.  Всі ці речі вимагають організації, вимагають цілої мережі. Це не просто один невролог та один нейрохірург. Інсульт – це команда, починаючи з санітарки, закінчуючи лікарем-нейрохірургом та фахівцями з реабілітології.

Катерина Карпінська. Фото: ОКЦНН

В обласному клінічному центрі нейрохірургії та неврології  є інсультний блок.

-  Це палата інтенсивної терапії, де знаходиться пацієнт у гострому періоді і де відбувається цілодобовий моніторинг його життєво важливих функцій.  Там знаходиться медсестра, санітарка, лікарі. Інсульт – це догляд, - переконана  Катерина Карпінська. - Наявність інсультного блоку на 5% може зменшувати летальність пацієнта. І це дуже значний показник.

В Україні  смертності при ішемічному інсульті становить більше 20%, в Ужгородському центрі нейрохірургії та неврології  - 5%.

Ризик повторних інсультів. Як уникнути?

- Насамперед, слід почати лікування інсульту у терапевтичному вікні – це  4,5 години від початку інсульту, - наголошує  Катерина Карпінська. - Ми проводимо титанічну роботу зі службою екстреної медичної допомоги, щоби лікарі знали, що пацієнтів з інсультом потрібно  одразу везти до нас у цьому терапевтичному вікні, коли ми можемо зробити або оперативне втручання, або провести тромболітичну  терапію, або виконати тромбоекстракцію, щоби врятувати його функції.

Мозок - найбільш чутливий до нестачі кисню. Вважається, що у пацієнта з інсультом кожну секунду гине 32 тисячі нейронів і 230 нейронних зв’язків, тому кожна секунда неймовірно цінна.

Фото: ОКЦНН

 - Якщо пацієнт не підлягає тромболітичній терапії, тромбоектомії або це крововилив, то ми маємо вставити причини інсульту. Тільки так ми можемо профілактувати наступний інсульт, - стверджує вона. - Тому що ризик повторних інсультів у пацієнтів, які вже його перенесли, є надзвичайно високий. Це наша найважливіша та первинна мета – встановити причину інсульту. Коли я бачу, що пацієнт лежить з другим,  з третім інсультом, це означає, що пацієнт недообстежений. Що він - у зоні ризику.

- Ми, як  у кардіологічних диспансерах, ставимо пацієнту холтер ЕКГ, ми можемо 24-72 години спостерігати, чи немає порушення ритму, що є однією з провідних причин інсультів, ми можемо зробити ангіографію. Тобто, виявити мальформації судин головного мозку - вроджені та набуті патології судин. Ми не зупиняємося, поки  не виявимо  причину інсульту, аби профілактувати повторні інсульти, що можуть стати фатальними для пацієнта, - резюмує Катерина Карпінська.  

 Чи збільшилася кількість інсультів  під час війни? Зокрема, у ВПО?  Як позначилися стреси на стані здоров’я?

- Якщо йдеться про серйозний стрес, що пережили люди під час війни, то він у будь-якому випадку підвищує  ризик виникнення інсульту, - зазначає Андрій Смоланка, директор Ужгородського обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології. - Звичайно, ми зараз маємо багато інсультів. З початку війни багато  інсультів у ВПО. Наскільки збільшилася кількість? Ми не маємо з чим порівняти. Ми мали цифри до війни. Інсультів стало більше, це ми відзначаємо. Але це за рахунок того, що у нас багато ВПО – близько 400 тисяч, додалася майже третина  населення області. Тому ми не можемо чітко сказати,  на скільки більше у відсотковому співвідношенні, але в цілому ми бачимо, що  інсультів стало більше.

За словами Андрія Смоланки, із загальної кількості пацієнтів з інсультом  - 10-15% діагностують у ВПО.

 - На початку березня 2022 року були пацієнти, у яких загострювалися захворювання, які були у них  у ремісії, наприклад, хвороба Паркінсона, - додає Катерина Карпінська.  - Ми надаємо допомогу пацієнтам з хворобою Паркінсона по усій області, і у нас було багато таких пацієнтів. Тоді була велика проблема з ліками. І загострень було дуже багато. Адже люди з хронічними захворюваннями мають приймати ліки систематично. Але тікаючи від війни, люди взяли лише те, що було вдома,  є ліки, що видавав лікар, а зв’язки  з ним були втрачені. Це була велика проблема.

У рамках симуляційного тренінгу з медиками займалися лікарі-неврологи Павло Лебединець (асистент кафедри неврології Харківського національного медичного університету, магістрант «інсультної медицини» Університету міста Берн, Швейцарія), Дмитро Лебединець (керівник Інсультного центру Клінічної лікарні «Феофанія») та лікар-нейрохірург Михайло Тончев (головний позаштатний нейрохірург Полтавської області, завідувач відділення нейрохірургії Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М. В. Скліфосовського).  Фото: ОКЦНН

Читайте також:

Ексклюзив "Громади". Кожна людина може вивчити будь-яку мову

Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)

 Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)

 

 

 Viber: (http://surl.li/kufhk)