Трагічна загибель харківського вченого в Ізраїлі. Подробиці
Статтi | | 976 | Автор: Олена Зеленіна

Сергій Гредескул та його дружина Вікторія. Фото із соцмереж
Під час атаки бойовиків ХАМАС на місто Офакім на півдні Ізраїлю було розстріляно подружжя вихідців із Харкова - учені Сергій та Вікторія Гредескул.
Сергій Гредескул – визначний фізик-теоретик, представник благородного харківського роду. Про подробиці на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив ізраїльський журналіст та історик, випускник Каразинського університету Шимон Бріман.
«Серед убитих терористами ХАМАСу - професор (emeritus) департаменту фізики Університету Бен-Гуріона в Негеві Сергій Гредескул, випускник Харківського університету, лауреат Державної премії України, який багато років проводив дослідження в Харківському фізико-технічному інституті та Фізико-технічному інституті низьких доктор фізико-математичних наук, співавтор книги “Вступ до теорії неупорядкованих систем”.
Вчений жив в Ізраїлі з 1992 року, працював у рамках проекту інтеграції вчених КАМЕА.
Я спілкувався з Сергієм Андрійовичем в Ізраїлі у 2005 році, а до цього у Харкові – з його батьком-професором, з’ясовуючи сімейні подробиці життя його знаменитого родича – професора Миколи Андрійовича Гредескула, декана юридичного факультету Харківського університету, видатного ліберального діяча заступника голови Першої Державної думи, обраного від міста Харкова у 1906 році. Сергій був його онучним племінником.
Харківський та беер-шевський фізик був сином Белли Песіс та професора Андрія Борисовича Гредескула – завідувача кафедри автомобілів Харківського автодорожнього інституту.
Гредескули – відомий рід молдавських бояр, які втекли від турецьких переслідувань на початку 1700-х років на Харківщину, увійшовши до місцевого дворянства.
Сергій Андрійович Гредескул, який народився в Харкові в 1879 році, - рідний брат віце-спікера Першої Держдуми, - став білим офіцером, повірив обіцянкам більшовиків і пройшов реєстрацію в Криму, після чого був розстріляний чекістами в грудні 1920 року.
Його повний тезка та онуковий племінник, який став видатним вченим-фізиком у Харкові та в Ізраїлі, Сергій Андрійович Гредескул був розстріляний 7 жовтня 2023 року хамасівцями із сектору Газа. Професора Гредескула та його дружину - доктора математичних наук Вікторію Гредескул, було вбито терористами, які увірвалися до їхнього будинку в місті Офакім. Подружжю було по 81 році.
Університет Бен-Гуріона у Негеві та Фізико-технічний інститут низьких температур у Харкові висловили співчуття рідним загиблих».

Вступ до теорії неупорядкованих систем» (І.М. Ліфшиц, С.А. Гредескул, Л.А. Пастур, 1982)
У чому світове значення наукової спадщини Сергія Гредескула?
Зі своїх джерел «Громада» з’ясувала, що Сергій Андрійович Гредескул – колега та вихованець наукової школи теоретичної фізики легендарного харківського вченого Іллі Ліфшиця.
У шістдесятих роках минулого століття Ілля Ліфшиц вперше описав загальну структуру спектра елементарних збуджень у невпорядкованих системах. А наприкінці сімдесятих — на початку вісімдесятих було опубліковано низку піонерських робіт з теорії проходження хвиль і частинок через шари невпорядкованих середовищ.
Підсумки цих досягнень підвела монографія «Вступ до теорії неупорядкованих систем» (І.М. Ліфшиц, С.А. Гредескул, Л.А. Пастур, 1982), відзначена Державною премією України (1985).
В анотації до монографії І. М. Ліфшиця, С. А. Гредескула, Л. А. Пастура «Вступ до теорії неупорядкованих систем» (М.: Наука. 1982) говориться, що в ній дано послідовний виклад основ квантової теорії неупорядкованих систем ( твердих розчинів, аморфних тіл тощо). Основні результати цієї праці не тільки якісно, але й кількісно, дозволяють на розумному рівні строгості вивчити основні особливості поведінки та способи опису таких систем.

Джерело: Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки
Те, чому присвятив своє життя безневинно вбитий учений, добре ілюструє висловлювання Альберта Ейнштейна:
«Без віри в те, що можна охопити реальність нашими теоретичними побудовами, без віри у внутрішню гармонію нашого світу, не могло б бути жодної науки. Ця віра є і завжди залишиться основним мотивом будь-якої наукової творчості. У всіх наших зусиллях, у будь-якій драматичній боротьбі між старим та новим ми дізнаємося вічне прагнення пізнання, непохитну віру в гармонію нашого світу…».
На жаль, ця гармонія на наших очах руйнується зовсім варварськими та нелюдськими методами.
Читайте також:
Природа Zінотеки. "Експерт" поглумився над Харковом та Слобожанщиною
Слідкуйте за нами в месенджерах:
Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)
Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)
Viber: (http://surl.li/kufhk)
Ще декілька актуальних новин на зараз