Оптимізм по-українськи. Чому війна змусила нас вірити у майбутнє?

Одним з визначальних критеріїв стійкості суспільства є ставлення громадян до майбутнього. Парадоксально, але факт: значні зміни в оцінці майбутнього відбулися після початку повномасштабної війни: у червні 2022 року 76 % опитаних вважали, що ситуація в країні поліпшуватиметься, так само було і в грудні.

Інфографіка: Інститут соціології НАНУ

За даними соціологічного дослідження, проведеного Центром Разумкова в липні 2023 року, 43 % українців вірять, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років, приблизно стільки ж (42 %) вважають, що Україна зможе подолати проблеми у більш віддаленій перспективі, і лише 6 % – що Україна не спроможна подолати існуючі проблеми. Наприкінці 2021 року вірили в те, що Україна зможе подолати проблеми і труднощі в найближчі роки, лише 18 %, у більш віддаленій перспективі – 54 %, у те, що вона взагалі не здатна їх подолати – 18 %

Про це Національний  інститут стратегічних досліджень опублікував цікавий звіт «Рівень стійкості та згуртованості громадян України (за результатами соціологічних досліджень)».

Кожен із нас – «націоналіст»?

Українське суспільство під атаками жорстокого ворога стає правішим. В ідеологічному плані фіксується суттєвий «зсув у право». Так, кількість респондентів, які назвали себе націоналістами, становить майже 19%. До широкомасштабного вторгнення розмір цієї групи фіксувався на рівні 3-4%. Сукупно кількість ідеологічних (за самовизначенням) респондентів склала близько 57%. Серед них співвідношення «лівих» до «правих» дорівнює орієнтовно 1 до 3. Найменшою групою є ліберали (6%).

Ефект національної солідаризації (свобода висловлення політичних поглядів, наявність політичних лідерів, а також партій та рухів), зафіксований у 2022 році, дещо послабився у 2023, але залишається значним в оцінці свободи політичного самовираження та наявності гідних політичних лідерів. В той же час оцінки щодо політичних партій та рухів, яким можна довірити владу, поступово знижуються до показників 2021 року.

І ще дуже цікава особливість. 57% опитаних мають свої власні ідейні уподобання. Хто ті 43%, які відповіли, що нічого в цьому не розуміють? Люди, які посоромилися, або злякалися прямої відповіді на це питання, чи люди, якими легко маніпулювати під впливом політичних емоцій? Соціологія відповіді це питання не дає. А якщо такі дослідження є, то вони не відомі широкому загалу.

Чому поправлення виборців – це тривожний симптом? Тому що зріст правого популізму, як показує історичний досвід, – це посилення авторитаризму у внутрішній політиці і часто - протиріч із сусідами. Яскравий приклад – глава угорської держави.

Інфографіка: Інститут соціології НАНУ.

І ще не випадково: правих по всій Європі провокують російські спецслужби.

Війни виграють армії, а мир – єдність громадянського суспільства

Значно різкіші коливання відбулися за останні два роки в оцінці ефективності української держави. У листопаді 2021 р. лише 5 % вважали, що центральні органи виконавчої влади справляються майже з усіма своїми обов’язками, а 44 % вважали, що вони з ними майже не справляються. У травні 2022 р. перший показник зріс до 54 %, у грудні він зменшився до 41 %, а в червні 2023 р. – впав до 20 %.

Інфографіка: Інститут соціології НАНУ.

Очевидно, це можна пояснити гучними корупційними скандалами («яйця Резнікова») та поведінкою деяких представників депутатського корпусу та виконавчої влади, які потрапляють до об’єктивів журналістських розслідувань та відеосюжетів. За журналістськими спостереженнями, зростає негативна реакція на те, як бюджетні гроші продовжують витрачатися, скажімо, на нову тротуарну плитку, коли на фронтах ллється кров і ворог не залишає спроб зупинити наш контрнаступ. Суспільство шокують розкішні урочистості-весілля правоохоронців та чиновників на тлі величезної кількості громадян, знедолених війною.

І якщо це засуджується у ЗМІ та соціальних мережах, то реакція влади, як правило, запізнюється чи її взагалі немає.

З досвіду журналістів «Громади», аудиторія відмовляється вірити у позитивні дії влади, навіть якщо такі є. Зростання недовіри до державних інституцій ще один тривожний симптом. Як ви розумієте, варто його лише підігріти... І жодної зовнішньої агресії не знадобиться, щоб розхитати країну.

Станом на листопад 2021 року був зафіксований у певному розумінні патологічний негативізм у сприйнятті держави, який поширювався на дві третини опитаних. Широкомасштабна війна спростувала його, продемонструвавши українцям справжню цінність власної держави (більш як 80% давали позитивні або проміжні оцінки).

Подальші зміни говорять про погіршення ситуації (кількість позитивних оцінок у 2023 впала більш ніж вдвічі), чому здебільшого сприяють системні негативні події, пов’язані з представниками влади.

Є сподівання, що ядро ціннісного сприйняття української держави не буде системно розмиватися невдалими діями влади, нехай вони й можуть додавати певного негативу до узагальнених результатів.

Вистоємо, незважаючи ні на що!

Незважаючи на те, що все більше українців розуміють, що війна буде довгою, оптимістичне ставлення громадян до майбутнього не падає, навіть на тлі того, що збільшується кількість респондентів, які орієнтуються на тривалу війну з агресором.

Фото з відкритих джерел.

Отже, як констатують у Національному інституті стратегічних досліджень: після перших місяців війни стало зрозуміло, що Росія не змогла і вже не зможе реалізувати свої плани по захопленню Півночі, Сходу та Півдня України, виходу на лінію Дніпра тощо. Звільнення частини окупованих територій, стабілізація воєнного становища, активна підтримка цивілізованого світу дозволили українцям з більшим оптимізмом дивитися у майбутнє.

77 % опитаних вважають, що Україна зможе вистояти навіть у разі тривалої війни з Росією.

На думку заступника директора Інституту соціології  НАНУ, керівника соціологічного моніторингу «Українське суспільство», доктора соціологічних наук Сергія Дембіцького, це цілком співставно з домінуючими уявленнями про бажані особливості перемоги.

Більш як 80% опитаних вважає, що нашою перемогою буде повернення усіх територій України у кордонах 1991 року. Інші варіанти не набирають навіть 5%.

Ексклюзивний коментар від психологіні, коуча Ірини Головньової (PD, психологія):

- Результати опитування мене як психолога, безсумнівно, радують. Адже бачення майбутнього, наявність позитивних уявлень про нього – це обов’язкова умова збереження та підтримання свого психологічного здоров’я.

Тому тим, хто не бачить зараз об’єктивних передумов для розвитку нашої країни та змін на краще, я б таки порекомендувала подумати, наприклад, про своє особисте майбутнє, знайти там можливості позитивного розвитку подій і починати діяти, щоб ці уявлення про майбутнє стали реальністю.

Ну а чим більше буде позитивних особистих історій українців, тим краще буде і для України!

Що ж до такого парадоксу, що у найважчий період історії нашої країни, українці виявляють більший рівень оптимізму, ніж у мирний час, то він цілком зрозумілий.

Коли нам важко та страшно, нам особливо потрібні опори. Такими опорами можуть бути як цілком реальні та прагматичні речі, так і допомога близьких, програми підтримки, горезвісний запас грошей "на чорний день", так і нематеріальні - класичні Віра, Надія, Любов. І коли ми віримо у майбутнє благополуччя, сподіваємося, що наша країна успішно розвиватиметься, ми отримуємо такі потрібні нам додаткові внутрішні опори.

Огляд підготовлений за матеріалами Національного інституту стратегічних досліджень та інституту соціології Національної академії наук України.

Читайте також:

"Гіперболоїд" ізраїльских інженерів. Що відомо про зброю майбутнього?

 

 Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)

 Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)

  Viber: (http://surl.li/kufhk)