Невдоволені рішенням чиновників? Закон назустріч справедливості

Про це в ефірі Харківського пресклуба відбулася дискусія на тему: «Закон України “Про адміністративну процедуру” набуває чинності: чи готове місцеве самоврядування до його застосування?».

Спікерки Ірина Бойко та Ольга Соловйова -  доцентки кафедри адміністративного права Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, экспертки мережи UPLAN. 

Громадська мережа публічного права та адміністрації UPLAN (Ukrainian Public Law and Administration Network)  - партнер Харківського пресклубу під девізом «Об’єднуємо зусилля заради досягнення стандартів демократії, верховенства права та належного урядування в Україні».  

Закон про адміністративну процедуру – це крок назустріч справедливості, переконана Ірина Бойко. І пояснила – чому…

У Євросоюзі давно застосовуються стандарти належного адміністрування...

– Справа в тому, що в Євросоюзі давно вже застосовуються стандарти належного адміністрування, – пояснює Ірина Бойко. - Якщо ми хочемо стати повноправними членами європейської сім’ї, нам слід запровадити у правову систему України низку правил. І у сфері взаємовідносин громадянина та бізнесу, а з іншого боку – виконавчої влади, починаючи з органів місцевого самоврядування, базовими є правила адміністративної процедури.

Цікаво, що перші подібні закони були ухвалені в Австрії майже сто років тому. Україна практично останньою на європейському просторі ухвалила такий закон (за винятком країни-агресора).

Втім, у тому, що ми ухвалили такий закон досить пізно (про необхідність його в Україні йдеться з кінця 90-х років минулого століття!) вчена бачить і позитив: нам не доведеться шукати оптимальних моделей. Можна брати досвід європейців за сто років та приміряти до своєї дійсності.

Скріншот із відео.

Цей закон визначає норми та правила, відповідно до яких публічна адміністрація (під нею маються на увазі і місцеве самоврядування, і органи виконавчої влади) спілкується з приватною особою, чи то громадянин, бізнес чи громадська організація, коли йдеться про надання права (видати ліцензію, зареєструвати підприємництво) чи реалізацію права (отримати субсидію).

Або в тих випадках, коли влада накладає обов’язки на приватну особу, наприклад, якщо контролюючий орган проводить перевірку підприємця, виявляє порушення та виносить розпорядження про усунення порушень або виносить заборонне рішення (скажімо, про продаж товару). Ось такі різні правовідносини, проте всі вони підпадають під дію закону про адміністративну процедуру, в якому відображені найкращі європейські практики, досвід, як має здійснюватися комунікація між усіма сторонами.

Кому скаржитися?

У європейській спільноті прийнято правила: перш ніж винести негативне рішення для громадянина, відмовити йому в чомусь або накласти зобов’язання, необхідна комунікація з особою.

Тобто право на те, щоб твої аргументи почули, – один із основних елементів адміністративної процедури. А всі негативні, несприятливі рішення влада має мотивувати і пояснювати письмово. При цьому не просто посилатися на закони, щоб людина, яка не має юридичної освіти, не розумілася в пунктах, літерах і статтях, а усвідомила для себе, чому їй відмовлено або чому на неї покладено зобов’язання.

Крім того, процес удосконалено щодо оскарження. Закон зобов’язує в тих структурах, за якими немає вищого органу нагляду. Йдеться саме про місцеве самоврядування, бо над місцевою владою немає начальства, якому можна було б поскаржитися на ті чи інші дії. І це величезна проблема! Тому що громадянинові залишається лише судовий спосіб оскарження, якщо ми вважаємо, що місцеве самоврядування порушило наші права.

- А що означає для нашого громадянина звернення до суду? Ну, по-перше, це стрес, – визнає Ірина Бойко. - По-друге, потрібна допомога юриста, а це не безкоштовно. По-третє, треба сплатити судовий збір, а це витрати.

Від «Громади» зауважимо, що суди в нашій країні можуть тривати і місяцями, і роками. До того ж суди вирішують суперечку по суті: зобов’язують орган влади, наприклад, видати ліцензію або здійснити реєстрацію, після чого людина знову повертається до того самого органу влади.

В адміністративному порядку людині набагато легше. Він може звернутися до вищого керівника. Так ось проблема виникає тоді, коли такого вищого органу немає.

Інфографіка: Міністерство юстиції України

І ось закон про адміністративну процедуру передбачає, що можуть створюватись комісії з розгляду скарг. І вона має право додатково перевірити, чи правильно вчинив той чи інший орган чи чиновник. І це додаткова гарантія справедливості, яка спрощує життя громадянинові, бізнесу, причому оперативно і безкоштовно.

І те, із чим ми зверталися до органу влади, цілком може бути вирішено у позасудовому порядку. І це безумовний позитив у законі про адміністративну процедуру.

Ірина Бойко зазначає, що ціла низка положень закону спрямована на забезпечення прав людини та бізнесу у взаєминах з публічною адміністрацією.

При цьому є положення на користь службовців місцевого самоврядування, органів виконавчої влади, для яких також встановлюються чіткі та зрозумілі правила, як діяти. Наприклад, зазначено, що приватна особа не може зловживати своїми процедурними правами, не може нескінченно звертатися до того чи іншого органу влади, якщо його питання вже вирішено по суті. 

«Громада» не може не відзначити, що йдеться про так звані «сутяжники», для яких важливим є не рішення, а сам процес конфронтації з владою. У системі адміністративної процедури, якщо рішення після оскарження не задовольняє громадянина, тоді він може звертатися до суду.

– Закон дуже збалансований, – переконана Ірина Бойко. – Він встановлює як закони та механізми для приватних осіб, так і для посадових осіб місцевого самоврядування та виконавчої влади.

Важливо комунікувати та домовлятися…

Ірина Бойко також звернула увагу на ідеологію закону.

- Ми часто говоримо, що у Євросоюзі взаємини з владою відбуваються інакше, ніж у нас, мовляв, там враховуються потреби громадян і влада прагне задовольнити громадянські інтереси.

Отже, закон про адміністративну процедуру містить інструменти, використовуючи які можна діяти так само, як і в країнах Європи.

Про що йде мова? Ірина Бойко вирішила навести приклади, характерні для Харкова. Забудовник, суб’єкт господарювання просить місцеву владу виділити земельну ділянку на будівництво. І вважається, що це стосується взаємовідносин між забудовником та владою. Влада видає дозвіл, а потім розпочинаються протести місцевих жителів, які на цій території гуляли з дітьми, ставили свої автомобілі тощо. Чим зазвичай закінчується така «війна»? Дуже часто погано для всіх сторін.

Що говорить про це закон про адміністративну процедуру?

Про те, що в таких відносинах є не дві сторони – забудовник та влада, а є ще й мешканці, які також мають інтереси. І тепер із 15 грудня, коли закон набуде чинності, влада зобов’язана буде залучати й населення. І запитати у них, яка їхня позиція щодо майбутнього будівництва, розміщення автозаправної станції тощо. І це мають бути не просто громадські слухання, брати участь у яких можуть різні активісти (у тому числі - приїжджі), а це конкретні жителі, які проживають поряд із запланованим будівництвом.

При цьому закон про адміністративну процедуру містить інструменти, завдяки яким можна знайти в таких випадках оптимальні рішення. Наприклад, домовитися про те, що бізнес може зробити привабливим для мешканців. Тобто закон спрямований на те, щоб враховувати усі інтереси та врівноважити їх.

Інфографика Асоціації міст України

Ольга Соловйова звернула увагу на те, що будь-яка заява громадянина обов’язково реєструється того ж самого дня, і вже потім адміністратор, скажімо, ЦНАП визначає, чи достатньо подано документів тощо. А не так, як іноді відбувається в деяких органах надання адміністративних послуг: раз не вистачає якогось «папірця», то ми документи у вас не приймаємо. Наразі чиновник зобов’язаний прийняти заяву та зареєструвати її, а потім вказати, яких документів не вистачає і дати громадянину час зібрати необхідні.

На практиці адміністративні органи не повинні будуть зобов’язувати громадян і бізнес надавати для вирішення справи ті документи й відомості, які представники влади в змозі самостійно витребувати в інших органів або «витягнути» з публічних реєстрів.

Це – сигнал фізичним та юридичним особам про їхнє право вимагати від посадових осіб діяти, згідно з принципом офіційності.

Але є низка умов: якщо, наприклад, особа використовує ненормативну лексику – ця підстава залишити заяву без розгляду.

Юристи дають місцевому самоврядуванню поради

Із законом необхідно уважно ознайомитись, розібратися, які його механізми, які рішення необхідно приймати. Місцевому самоврядуванню слід навести свої внутрішні документи відповідно до вимог закону про адміністративну процедуру.

І дуже важливо навчити представників місцевого самоврядування розумінню цього закону.

Українці – і представники влади, і громадяни – повинні усвідомити, що принципи є приписами, що підлягають застосуванню. 

Щобільше, вони мають більшу значущість, ніж інші норми – останні повинні відповідати принципам. Але в Україні ще відсутня така правова культура, щоб під час розгляду та вирішення справи зважати на принципи. Ми мусимо ще цьому навчитися.

Користуючись можливістю ефіру Харківського пресклубу, Ірина Бойко поінформувала, що 21 листопада у Харкові відбудеться тренінг для представників місцевого самоврядування, службовців, які є суб’єктами надання адміністративних послуг та здійснюють комунікацію із громадянами, громадськими організаціями та бізнесом.

На конкретних прикладах з будівництва, земельних питань та інших експерти докладно розкажуть про застосування законодавства про адміністративну процедуру.

Подробиці дивіться тут:

Читайте також:

Яку енергосистему не можна знищити, запустивши тисячу ракет?

 

Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)

 Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)

 Viber: (http://surl.li/kufhk)