Позиційна війна. Що стане «порохом»? Експертиза «Громади»

- Це можна віднести до відомої притчі «склянка наполовину повна чи наполовину порожня», - розмірковує наш військовий експерт, полковник у відставці Федір Дорошенко. – Так, ми спробували провести наступальну операцію з тими озброєннями, які були у нас і які нам поставили наші союзники. І досягли паритету, коли ворог сьогодні намагається нав’язати нам вигідну для нього позиційну війну.

На жаль, замість 30 км на добу, як передбачалося, ми просунулися за чотири місяці на 17 км у районі Роботино. І на те є об’єктивні причини. Але не забуватимемо, що ми досить успішно пробиваємо херсонський напрямок. І вже йде поступове перекидання нашої бронетехніки на лівий берег Дніпра.

Українські сили продовжують масштабніші, ніж зазвичай, наземні операції на східному березі з використанням легкого піхотного угруповання чисельністю приблизно в батальйон.

Чий кігтик зав’яз?

Якщо в нас деякі спостерігачі впадають у песимізм, то наш ворог панікує.

Інститут вивчення війни ISW цитує ув’язненого затятого російського націоналіста і колишнього офіцера російських спецслужб, терориста Ігоря Гіркіна/Стрєлкова у своєму свіжому зведенні.

Дружина Гіркіна Мирослава Регінська опублікувала рукописний лист Гіркіна від 26 жовтня, в якому він підбив підсумки ситуації на фронті України за жовтень. Гіркін заявив, що ситуація для російських сил "поступово погіршується" і що російські сили демонструють «зростаючу слабкість (порівняно з можливостями [України]»), незважаючи на «в цілому успішне відбиття» Росією українського наступу влітку та восени 2023 року.

Тактичні наступи у районі Авдіївки призвели до значних втрат російської живої сили. В цілому Авдіївський наступ продемонструвал нездатність російських військ «досягти переваги на дуже вузькій ділянці фронту», незважаючи на ретельну підготовку Росії, хорошу координацію ударних сил та засоби для початкового етапу наступу та велику кількість боєприпасів, «небачену з часів штурму Бахмута».

Гіркін Стрілков прогнозує, що до весни 2024 року російські сили будуть «ще менш здатні до наступальних операцій, ніж зараз», враховуючи нинішній характер російських наступальних операцій уздовж лінії фронту, пише ISW.

Фото: Командування Повітряних сил ЗСУ

Потрібно визнати правоту Гіркіна в тому, що російські війська не тільки не змогли розпочати широкі наступальні операції на початку осіннього сезону, але й не змогли завершити навіть обмежені наступальні операції для досягнення оперативно-значимих цілей, а саме в районі Куп’янська, Лимана та Авдіївки. Війська РФ не змогли змінити ситуацію на Лиманському напрямі.

Те, що стільки місяців ми стримуємо постійні «м’ясні штурми» супротивника і навіть відгризаємо у нього все нові й нові ділянки нашої території, свідчить про те, що панікувати ще рано. Тим більше, що противник просуватися не здатний.

Що потрібно для того, щоб переломити ситуацію на нашу користь?

Цю тему ваш оглядач обговорює з нашим військовим експертом Федором Дорошенком, намагаючись визначити, яке нове озброєння для перелому ситуації у війні на користь України має на увазі генерал Залужний у своїй гучній статті в журналі The Economist?

Нагадаємо, що головна теза повідомлень Залужного полягає в тому, що для перемоги Україні потрібні нові технології, які знаходяться на Заході. І для того, щоб прискорити нашу перемогу, нам конче потрібно, щоб Захід поділився цими технологіями.

«Так само, як і у Першій світовій війні, ми досягли рівня технологій, який ставить нас у глухий кут… Глибокого і красивого прориву, швидше за все, не буде», — констатує Залужний.

Причому головнокомандувач заінтригував:

  «Простий факт полягає в тому, що ми бачимо все, що робить ворог, а він бачить усе, що ми робимо. Для того, щоб вийти з цього глухого кута, нам потрібно щось нове, на кшталт пороху, який винайшли китайці і яким ми досі вбиваємо один одного», — стверджує він.

Тобто потрібні не просто сучасні західні технології, необхідні проривні технології – піонерні! Думаю, ніколи б генерал не порушував питання в такому ключі, якби не знав, що такі можуть з’явитися на полі бою.

Фото: Командування Повітряних сил ЗСУ

- Почнемо з того, що основні види озброєнь (ракети та снаряди), як і раніше, необхідні, - коментує наш військовий експерт. – Але не всі розуміють, які нові технології мають на увазі головнокомандувач.

Я думаю, насамперед він має на увазі, що наші партнери надають нам досить застарілі (з їхнього погляду) види озброєнь. Фактично вони утилізують їх в Україні. Віддаючи нам старі, але ще придатні до боїв і навіть переважаючі аналоги, які має РФ, вони тим самим переозброюють свої армії на найсучасніші види озброєнь. Наприклад, якщо нам поставляються танки «Абрамс», то чому до нас вони приходять без броні зі збідненим ураном? Якщо нам пропонують «Леопарди», то нехай це будуть ефективніші новітні модифікації.

Якщо це артилерійські установки, то нехай вони будуть модульними, тобто працюючими в автоматичному режимі з апаратурою розвідки та оцінка ситуації на полі бою відбувається на основі алгоритмів штучного інтелекту.

Ворог удосконалює своє озброєння

Одна з найцікавіших новин останнього часу – це офіційна заява глави російського військового відомства про те, що за якісь п’ять днів їм вдалося збити аж 24 українські бойові літаки, а за жовтень нібито 37.

Підтверджень (фото та відеофіксації) цьому не існує. Інститут вивчення війни (ISW) вважає це твердження, як, зрештою, і багато інших, що стосуються українських втрат, явним перебільшенням, а українські ЗМІ взагалі назвали цю заяву фейком.

Проте експерти сходяться на тому, що взаємодія зенітних ракетних комплексів (ЗРК) С-400 «Тріумф» та літака далекого радіолокаційного виявлення А-50 дала російській армії додаткову перевагу перед українською авіацією.

ВСУ наносят удары по военным российским объектам с предельной дальности, используя самолёты как носители дальнобойных западных крылатых ракет. Российские ЗРК из-за рельефа местности не всегда могут засечь такие цели, летящие на низких высотах. Применение зенитных ракетных комплексов С-400 «Триумф» вместе с самолётом дальнего радиолокационного обнаружения А-50 даёт возможность более эффективно обнаруживать наши самолёты.

У цьому сенсі поява у нас довгоочікуваних F-16 може виявитися запізнілою.

Радіоелектронна боротьба (РЕБ) – ключ до перемоги у війні безпілотників. На жаль, у цій сфері Росія випереджає Україну.

Залужний пише, що ефективність артилерійських систем, наданих Україні Заходом, різко зменшилася через вдосконалення російської радіоелектронної боротьби. У той самий час контрбатарейна стрілянина Росії поліпшилася.

Значною мірою це сталося завдяки "Ланцетам", що працюють у парі з розвідувальними дронами, та збільшення виробництва високоточних снарядів.

Російський окупант з Їхнім БПЛА. Фото з відкритих джерел

Отже, Україні потрібний ширший доступ до електронної розвідки наших союзників.

Залужний зазначає, що Україні потрібно будувати локальні GPS-поля, використовуючи наземні антени, а не тільки супутники. Потрібно ширше використовувати дрони-камікадзе.

 Сказати, що ми нічого не робимо, а тільки чекаємо на допомогу через океан не можна

Значні успіхи демонстрували у 2023 році розробники й виробники ракет – у жовтні Україна почала випробовувати ракети з дальністю ураження 1000 км. Зявилася також і перша реалізована робота з американськими партнерами. Зокрема, США в рамках проєкту FrankenSAM допомогли Україні модернізувати два типи зенітних ракетних комплексів, які здатні стріляти західними ракетами.

У рамках проекту FrankenSAM були успішно інтегровані американські ракети системи Patriot з українською станцією радіолокації (РЛС) і радянською пусковою установкою. Цей новий зенітний комплекс пройшов успішні випробування.

Інтеграція різних компонентів в одну систему є важливим кроком у забезпеченні безпеки та оборони України. Проект FrankenSAM відкриває нові можливості для українських Збройних сил, збагачуючи їхній арсенал сучасними системами ППО.

Певний стрибок протягом великої війни було зроблено в сфері розробок та виробництва морських дронів, у тому ж жовтні розробники показали ударний безпілотник «Морок» з вагою бойової частини вже у 30 кілограмів та дальністю ураження 800 кілометрів. За рік виробництво дронів зросло в 100 разів, що може бути свідченням прогресу в цій площині.

До того ж, ДП «Антонов» та французька компанія Turgis & Gaillard підписали угоду про виробництво на потужностях української компанії новітнього бойового дрона Aarok MALE. Він здатний нести 1,5 тонни озброєння.

Aarok MALE. Фото з відкритих джерел

Українська компанія «Інфозахист» створила систему «Плутон», призначену для визначення та попередження про наближення безпілотних літальних апаратів супротивника, система вже проходить тестування у бойових умовах.

Систему протестував фахівець у галузі зв’язку та РЕБ Сергій Бескрестнов, відомий як Сергій "Флеш", він зазначив, що пристрій "Плутон" є досить цікавим рішенням, призначеним для використання командно-спостережними пунктами або штабами.

Інженери української компанії devDroid розробили турель віддаленого управління зброєю з використанням ШІ для розпізнавання живої сили та її знищення.

Основне призначення турелі - це швидке і точне захоплення та знищення живої сили противника з використанням ШІ, захист опорних пунктів від FPV та розвідувальних дронів, прикриття від вогню противника.

Зброя на нових фізичних принципах

Ну, і, нарешті, що мав на увазі головнокомандувач, говорячи про проривні технології, подібні до винаходу пороху? За ідеєю, це має бути щось абсолютно нове, таке, що ще жодного разу не застосовувалося, чи не так?

Може, наш головнокомандувач говорить про зброю на нових фізичних засадах?

- Фахівці військової справи та науковці прогнозують, що в перспективі все більше застосовуватимуться види озброєнь, що ґрунтуватимуться на досягненнях та відкриттях у галузі фундаментальних та прикладних наук, і це надасть вирішального значення на форми та методи ведення війни, - погоджується Федір Дорошенко.

Практично у всіх попередніх війнах застосовувалася зброя, що впливає на цілі переважно кінетичною, хімічною чи тепловою енергією. І деякі види такої зброї вже вийшли за межі досвідчених зразків, але й застосовуються під час військових конфліктів. Наприклад, лазерна зброя.

«Громада» писала про це нещодавно у статті

"Гіперболоїд" ізраїльских інженерів. Що відомо про зброю майбутього?

На початку цього року компанія Epirus уклала контракт із армією США на розробку прототипів антидронових засобів Leonidas. Сума угоди – 66,1 млн. доларів США.

Leonidas може збивати цілі рої дронів Фото: Epirus

Ці установки з категорії електромагнітної зброї є системою протиповітряної оборони (ППО) малої дальності, розробленої для захисту військ від дронів, ракет, а також мінометних та артилерійських снарядів. Вона складається з комплексу перехоплювачів жорсткої поразки, а також потужного мікрохвильового обладнання.

Нова розробка - пучкова (прискорювальна) зброя - вид зброї, заснований на використанні як вражаючого фактора пучка частинок (напр., електронів або атомів водню), прискорених до швидкості, близької до світлової, у спеціальних прискорювачах.

Вражаюча дія такої зброї може полягати в механічному пошкодженні та підриві боєголовки ракети, радіаційному впливі на електронну апаратуру, ініціювання хімічної реакції. На відміну від лазерної зброї, здатна діяти за будь-яких погодних умов. Цікаво, що його можна використовувати не тільки в системах ППО, ПРО, але і як засіб для розмінування. При цьому фахівці вважають, що такі прискорювачі частинок стануть надійним засобом селекції атакуючих боєголовок ракет противника на тлі «хмари» хибних цілей.

Центром наукових досліджень у цій галузі стала Лос-Аламоська національна лабораторія у США. Дослідження пучкової зброї на основі електронів проводяться також у Ліверморській національній лабораторії.

За заявою деяких учених, там робилися успішні спроби отримати потік високоенергетичних електронів, що за потужністю перевищує сотні разів, що отримується в дослідницьких прискорювачах.

Зрозуміло, що розробки пучкового озброєння мають надсекретний характер. І якою є реальна стадія їхньої готовності, ми можемо тільки гадати.

Швидше за все вони існують в експериментальних зразках і постійно вдосконалюються. Так що не виключено, що у творців може з’явитися бажання випробувати їх у реальних умовах приборкання країн-агресорів.

Зростаюча гонка військово-технологічних озброєнь посилює відчуття невідкладності застосування новинок. У будь-якому разі найсучасніші, інноваційні підходи могли б знову перетворити позиційну війну на фронті російсько-українського протистояння на маневрену.

Читайте також:

Великий Хаан. Орда як... майбутнє

 

Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)

 Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)

 

 Viber: (http://surl.li/kufhk)