Під вогнем. Стрес українців у контексті війни

Вчені Національної академії наук України провели опитування громадян, яке дозволило побудувати рейтинг стресорів (стресових факторів) українців. Як свідчить дослідження, є група стресорів, яка стосується абсолютної більшості населення…

Що впливає наш психологічний стан?

На першому місці – медіа, коли людина отримує інформацію та новини, що виводять із психологічної рівноваги, слідом йдуть загрози для життя свого та своїх близьких; необхідність відповідати за близьких; матеріальні проблеми та розлука з близькими.

Стресори – це об’єктивні чи суб’єктивні чинники, які виводять людину із психологічної рівноваги. Зрозуміло, що таких чинників під час війни дуже багато.

Наступна група стресорів характерна не для абсолютної більшості, а для переважної частини населення. Це різноманітні травматичні спогади та проблеми зі здоров’ям.

Для третьої групи – від четверті до третини населення – проблеми на роботі, необхідність залишити будинок на тривалу годину; перебування у небезпечній ситуації; різного роду конфлікти.

І найменша група переживає моральні проблеми; відсутність доступу до необхідної медичної допомоги; потреба у підтримці близьких, яка не задовольняється; дискримінація за соціальною ознакою та погані умови життя на новому місці.

Як повідомив доктор соціологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту соціології НАНУ Сергій Дембіцький, ці стресори можна розглянути і з погляду, який ефект вони мають на психологічне самопочуття. Серед них – переживання почутого і побаченого в медіа; критичне зниження доходів; значні матеріальні та фінансові витрати; масова паніка через військову небезпеку.

Враховуючи поширеність та негативний психологічний вплив, окремі стресові стани можна впорядкувати наступним чином (від наймеш поширених до найбільш поширених): ворожість як імпульсивність і агресія, депресія як пригніченість і тужливість, тілесний дискомфорт, низька самооцінка та вразливість, тривожність як напруженість, страх і погані передчуття, виснаження як занепад фізичних та психічних можливостей, параноїдальні ідеї як підозрілість, недовіра та звинувачування інших.

Що допомагає впоратися зі стресом?

Три основні ресурси – соціальна підтримка; усвідомлення своєї особистості різних проявах і позитивна самооцінка.

Фото з відкритих джерел.

Робота – одна з найважливіших опор українців. Причому виявилося, що спілкування про справи за межами основної роботи, тобто соціальна взаємодія та підтримка – найважливіші.

Далі йдуть дозвілля та відпочинок. Найцікавіше, що на першому місці дозвілля - вживання інформації онлайн.

Це що ж виходить: основний стресогенний фактор – є одним із основних видів дозвілля?

А ось люди, які віддають перевагу відпочинку на природі, мають найнижчий рівень дистресу.

Довідка «Громади»

Психологічний дистрес – унікальний емоційно дискомфортний стан, що його відчуває індивід у відповідь на специфічні стресори або сильну потребу в чому-небудь і який призводить до тимчасових або постійних негативних наслідків.

Релігійні та духовні практики лише на п’ятому місці. Але тут є різниця між жінками та чоловіками. Виявилося, що кожна третя жінка цінує духовні практики, а ось серед чоловіків лише кожен п’ятий.

Є безліч людей, які «на межі»

Про результати всеукраїнського опитування Інституту соціології НАН України “Стресові стани населення України в контексті війни”, зокрема про стресори військового часу, ресурси протидії стресу, стресові стани, а також їхні наслідки для повсякденного життя українців у програмі "Про науку. Компетентно", яка виходить на YouTube-каналі Національної академії наук України, академік НАНУ Володимир Семиноженко розмовляв з завідуючою відділом соціальної психології Інституту соціології НАН України доктором соціологічних наук Оленою Злобіною.

Близько 69% опитаних демонструють нормальний рівень психологічного дистресу, 21% - підвищений, 10% - високий. Це дозволяє припустити, що за рахунок збереження Збройними силами України значної частини соціального ареалу існування українців, населення у своїй більшості має достатні ресурси психологічного відновлення, а також захист від найтяжчих стресорів війни.

– Ось ці 10% мають психічні проблеми і їм потрібна допомога, – робить вівод із результатів дослідження Олена Злобіна. – І вони звертаються за необхідною допомогою. Але є безліч людей, які «на межі» і вони не усвідомлюють, що їм потрібна така допомога.

Загалом психологічні ресурси кожного з нас не є нескінченними. Але є стресори, які пригнічують наш опір, і в нас залишається менше сил використати наш психологічний ресурс.

- А тиск стресу не слабшає. Ось для цього і потрібен постійний психологічний супровід населення. Та хоча б у телемарафоні! Подивіться на Ізраїль, - пропонує Олена Злобіна. - Щодня в ізраїльському телемарафоні хтось із фахівців говорить про психологічні проблеми та радить, як їх вирішити. Я відстежую це! А в нас раз на місяць запрошують психолога – і чудово?

Ні, не чудово, каже Олена Злобіна, щодня змінюється ситуація.

Якщо не психолог, то хтось допоможе? За опитуванням, важливе значення для респондентів має допомога тих, хто пережив із тобою спільний досвід. І таким чином українці обмінюються інформацією про способи боротьби зі стресом так само, як і іншою інформацією.

І ще Олена Злобіна думає, що основна стресогенна проблема – медіа. ЗМІ дуже часто емоційно нагнітають ситуацію.

- І дуже важливо, щоб журналісти хоч щось робили, щоб негатив не був таким всеосяжним.

Вчена знову повернулася до досвіду ізраїльтян. Психолог у студії рекомендує: з ранку приймайте крижаний душ, а чоловіки – з льодом. І депресія миттєво зменшиться. Це насправді правильно, тому що на фізіологічному рівні це дасть величезний викид енергії, яка допоможе навіть подолати стрес.

Однак тут "Громада" не могла не посміхнутися! Так в Ізраїлі майже цілий рік – спекотно! А крижаний душ, хм-м-м, у крижаній хаті чи підвалі… Далі можна не продовжувати.

Зрозуміло, чому у нас 8% респондентів як спосіб боротьби зі стресом назвали алкоголь та тютюн, переважно – чоловіки. Але, здається, цю цифру можна сміливо помножити як мінімум на два, бо багато хто відверто визнати цей антистресовий метод посоромився.

Сьогодні перед нами ворог видимий…

Проте, на думку соціолога, психологічно ресурс в українському суспільстві є досить потужним. А ось із специфічними групами населення можуть бути дуже великі проблеми.

Наші молоді люди набагато гірше справляються зі стресом. Жінки… Військовослужбовці, які повертатимуться з фронту, – це окремі ситуації.

Скріншот із відео.

Щодо катастроф, які й раніше переживало українське суспільство, то вчена наводить порівняння з аварією на ЧАЕС.

– Однак там була радіація – невидимий ворог, – каже Олена Злобіна. – А сьогодні перед нами ворог видимий, тож частину енергії стресу ми можемо перенаправити у бік агресора.

А якщо говорити лише про наслідки, моніторинг соціально-психологічної ситуації Інститут соціології веде з 1992 року.

На питання, чого ви найбільше побоюєтеся, наслідки аварії на ЧАЕС 30 років тому назвали 46,5% респондентів. Майже половина населення! 2002 року – вже 30%. У 2012 – 16%. 2021 року – 4,7%. Показник знизився у 10 разів. Українському суспільству знадобилося 30 років, щоби пам’ять про Чорнобильську катастрофу перестала нас травмувати.

І постає питання: а скільки часу знадобиться після закінчення російсько-української війни, щоб наш народ пережив цю травму?

Дехто вважає, що, як мінімум, покоління. Але ж на війні перед нами ворог, і він залишиться жити поряд із нашими кордонами!

І тому все буде інакше…

Соціолог підтвердила, що виміри громадської думки показують: знадобиться в середньому 100 років після закінчення війни, щоб ставлення до Росії та росіян українці змінили.

З погляду автора цієї статті, національна катастрофа, викликана неспровокованою агресією колишніх «братів», залишиться в історичній пам’яті багатонаціонального українського народу на віки.

 Методологія

Опитування було проведено Соціологічною групою «Рейтинг» на замовлення Інституту соціології НАН України по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) 6-10 жовтня 2023 року. Дизайн опитування: mixed mode із застосуванням Computer Assisted Telephone Interviewing (CATI) для рекрутинга респондентів та Computer Assisted Web Interviewing (CAWI) для відповідей респондентів за основним блоком анкети. Вибірка, що була використана для фінального аналізу, включає 2767 респондентів і репрезентує жителів України у віці від 18 до 69, які користуються смартфоном (орієнтовно – 74% дорослого населення України). Вибірка не включає українців, які зараз не перебувають в Україні. Похибка вибірки з довірчою імовірністю 0,95 та врахуванням дизайн-ефекту становить ±2,1%. Коефіцієнт досяжності респондентів – 9,5%.

Читайте також:

Полювання на дух України. Дюжина розслідувань та фільмів листопада

 

Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)

 Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)

 Viber: (http://surl.li/kufhk)