Добро і Зло. За які цінності воює Україна?

 

Про це розмірковує Євген Головаха — відатний український психолог та соціолог, доктор філософських наук, професор, директор Інституту соціології НАН України.

Оглядачка «Громади» слухала його онлайн на конференції, присвяченій проблемам суспільної динаміці, соціальної взаємодії та соціологічним дослідженням в умовах війни, на факультеті соціології Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка.

Євген Головаха. Фото із соціальних мереж

Падіння світоустрою

Важко не погодитися з професором Головахою, який стверджує, що Росія обрала шлях війни, домагаючись зміни ціннісно-нормативної системи за допомогою створення чітких подвійних опозицій: "свої - чужі": "переможці - нацисти" і т.д.

Причому ці протилежності запозичені з історії, які світ уже проходив у минулому, та їх "можна відновлювати".

Автор цих рядків мимоволі подумала: нічого нового, прогресивного, спрямованого до цивілізаційного розвитку, лише дике повернення у середину минулого століття.

- І це не лише російський досвід, а загалом досвід багатьох країн, що пройшли війну, - звертає увагу відомий соціолог. – Якщо ми візьмемо ХХ століття, то це Перша та Друга світові війни. Кожна з них призводила до суттєвої зміни ціннісно-нормативної системи.

Наприклад, Перша світова війна. У її горнилі народжуються, з одного боку – емансипаційні цінності: цінності загального виборчого права, перші антиколоніальні та антиімперські течії; імперії починають руйнуватися; а з іншого боку – на основі ресентимента (відчуття слабкості чи неповноцінності, а також заздрості щодо «ворога», - авт.) формуються авторитарні та тоталітарні режими, що ґрунтуються на ідеях національної, расової чи політичної винятковості.

До речі, ми звикли сприймати слова «емансипація», «емансипований» стосовно розширення прав та ролі жінок у суспільстві. І це вірно, тому що саме після Першої та Другої світових війн сучасний світ був змушений йти на збільшення ролі жінок в економіці (жінки стали замінювати чоловіків у професіях, які раніше вважалися чоловічими), а значить - неминуче більше брали участь і в політиці. Нагадаємо, що виборчі права жінок почали повсюдно визнавати відносно нещодавно – після закінчення Другої світової війни. Ми просто про це вже не замислюємось.

А це добровольці жіночої сухопутної армії (British Women’s Land Army). Вони прийшли працювати у сільське господарство на чоловічі посади на місце тих, хто пішов на фронт. Жінки бралися за будь-яку, навіть найважчу роботу. Грудень 1941 року. Фото з відкритих джерел.

Але в науці про суспільство емансипаційні цінності мають ширше значення – відмова від соціальних залежностей (не лише ґендерних), толерантність стає однією з основних цінностей європейської культури та соціокультурним орієнтиром.

Після Першої світової війни поступово одна частина Європи почала змінюватися у напрямі емансипаційних цінностей та рівності, а інша – в іншому напрямку.

І, власне, Друга світова війна принципово змінила цінністю систему на те, що ми називаємо повоєнним світоустроєм, коли ООН стала його символом та формальним гарантом.

- І ось ця система сьогодні впала через вторгнення Росії в Україну, - констатує професор Євген Головаха.

Відомий соціолог нагадав, що, починаючи з перших повоєнних років, зберігалися ще сегрегація в США або переслідування людей нетрадиційної орієнтації в Британії.

У Британії фактично закатували людину, яка зіграла видатну роль у перемозі Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні. Це математик Алан Тьюрінг. На два роки він прискорив перемогу у війні, зламавши нацистську шифрувальну машину "Енігма"! А його засудили та довели до самогубства.

Або, скажімо, переслідування вчених, у роботах яких були присутні деякі ідеологічні схеми або посилання на комуністичні джерела, які не сприймалися американськими політиками, тобто «маккартизм».

І лише у 50-ті роки почалися принципові зміни з протестів проти сегрегації. З’явилося рішення Верховного суду США, який заборонив будь-кому, а особливо політикам, притягати до відповідальності вчених за суто наукові праці.

- І те, що ми сьогодні спостерігаємо в Росії, все це можна було спостерігати у світі в перші повоєнні роки, - вважає професор.

Вчений знову звернувся до історії США – руху за громадянські права чорношкірих. Перші антисегрегаційні виступи Мартіна Лютера Кінга (нар. 1929, убитий – 1968) жорстоко придушувалися, а з 2000 року День Мартіна Лютера Кінга офіційно відзначається у всіх п’ятдесяти штатах США як національне свято.

Афроамериканець біля меморіалу (© AP Images). Національний меморіал Кінга збудований поруч із Меморіалом Лінкольна, там, де Кінг виголосив свою промову "У мене є мрія". Меморіал запрошує відвідувачів до роздумів про його життя та спадщину.

Як зміняться цінності?

Головна норма цивілізованого світу – довіра. Вчені довели, що довіра – основа соціального капіталу, а громадські організації та політики, які дотримуються ліберальних цінностей, відтворювали саме цю норму. І завдяки цьому довіра стала елементом життя в багатьох країнах, які ми вважаємо цивілізованими, чого також не було до Другої світової війни.

- Наша війна може суттєво позначитися не лише на нашій ціннісно-нормативній системі, а й на багатьох країнах світу. І це пов’язано з тим, що світ поступово занурюється у систему бінарних (подвійних) опозицій, - продовжує професор Головаха.

Якщо йде війна, то є бінарна опозиція: свої – чужі; добро зло.

Після війни цінності змінюються. Проте – як? Який механізм?  Які цінності та соціальні блага ми вважатимемо найважливішими в майбутньому?

Професор Головаха, говорячи про чергову хвилю соціомоніторингу,  назвав його результати фантастичними, передусім тому, що вони виявили неймовірну здатність українців в тяжких умовах війни зберігати високий рівень стресостійкості та оптимізму.

Фото з відкритих джерел.

Наприклад, широкомасштабна війна призвела до значного посилення соціального оптимізму щодо майбутнього української держави. При цьому не спостерігається відчутного послаблення цього позитивного тренду. Незважаючи на те, що оцінки майбутніх перспектив дещо погіршилися, абсолютна більшість респондентів продовжує вважати, що ситуація покращуватиметься.

А до війни таких було лише 13%.

Євген Головаха вказав на парадокс: «Ми були песимістами в 2021 р., а тепер стали оптимістами. Цьому сприяло наступне: світ спочатку не вірив, що Україна витримає напад армії РФ. Але ми не тільки витримали, а продемонстрували, що прихильність народу ідеалам свободи і демократії може стати потужним фактором опору.  Це викликало повагу наших партнерів. Тож українцям передалась повага Заходу і у підсумку виросла самоповага народу, що ми і фіксуємо в наших дослідженнях».

Кістка в горлі агресора

– Чому я зберігаю оптимізм? - розмірковує вчений. - Тому що під час війни ми вперше почали формувати ціннісні системи політичної нації.

Ось що можна образно назвати кісткою у горлі агресора!

Майже щезли регіональні відмінності в політичних поглядах і оцінках, які раніше були помітними. Війна та героїзм ЗСУ згуртували українців та посилили у багатьох відчуття ідентичності. Українці консолідувалися і на євроінтеграційному векторі, і на українській ідентичності. Показник цих процесів десь під 80%.

– Росія не збирається забороняти ні вишиванки, ні рушники, ні українські пісні у виконанні Кубанського народного хору, – каже соціолог. - Головна її мета – знищити демократичні та волелюбні цінності сучасної української політичної нації.

Скріншот "Громади"

Я сподіваюся, що політична апатія та геополітична невизначеність залишаться в минулому, і ми завдяки новим ціннісним дискурсам сформуємо політичну свідомість, яка відповідає цінностям сучасного світу.

Якщо ми досягнемо реальної Перемоги, а я вважаю, що це повернення територій і вступ до НАТО, то в Росії відбудеться вторинний «ресентимент» (злість, ненависть, заздрість, - авт.), і нам доведеться з ним ще довгі роки мати справу.

Але і для нас є загроза, особливо якщо Перемога виявиться частковою, наприклад, розмежування по лінії 24.02.22 або перемир’я на лінії вогню, то у нас також з’явиться «ресентимент», який не зможе вписатися в нову європейську ціннісно-нормативну систему.

Вчений сподівається, що ми виявимося країною, здатною чинити опір ворогу та не піддаватися спокусі авторитаризму та шовінізму.

Євген Головаха має надію, що після бінарного мислення у воєнний час Україна після закінчення війни поступово сформує нову ціннісну систему, що відповідає сучасним цивілізаційним дискурсам. Але це вже залежатиме від наукової, інтелектуальної та культурної еліти, а також від відповідальних політиків.

Ілюстрація до статті:

Алюзія нашого художника Олександра Сидоренка на повість братів Стругацьких «Равлик на схилі».  «Равлик» колишньої імперії з її цінностями повним ходом мчить униз з гори.  Але відомо, що у повісті є і тема деградації ідеалів як окремої людини, так і суспільства, і бюрократія з користолюбством під маскою красивих лозунгів, і традиційне для братів Стругацьких протиставлення інтересів суспільства та долі звичайної людини.

Окремо ще поставлена проблема пізнання світу, який ніби ось весь перед нами, але насправді зовсім незнайомий…

Читайте також

ПроPISAно вчитися у складному світі. Експертиза "Громади"

 

Слідкуйте за нами в месенджерах:

Telegram: (https://t.me/ogoNOVYNA)

 Facebook: (https://www.facebook.com/ogo.novyna)

 Viber: (http://surl.li/kufhk)